Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №333/10350/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/10350/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/10350/25 Головуючий в 1 інст. Піх Ю.Р.

Провадження № 33/807/753/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., ознайомившись з матеріалами справи за апеляційною скаргою адвоката Баришнікова Андрія Григоровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 (далі – апелянт), на постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року, -

в с т а н о в и в:

1. Зміст постанови суду першої інстанції.

Постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, стягнуто судовий збір.

Так, 16.10.2025 о 23 год. 16 хв. в м. Запоріжжя по вулиці Героїв Національної Гвардії, 63а, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Daewoo Sens, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме (дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився на місці зупинки під час відеофіксації, від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

2. Доводи апеляційної скарги.

Захисник апелянта просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови, оскаржену постанову скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

3. Апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Клопотання про поновлення строку захисник обґрунтовує тим, що копію повного тексту оскаржуваної постанови він отримав 08 квітня 2026 року в приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя. Подання апеляційної скарги та реалізація права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження відбувається під час правового режиму воєнного стану, після початку повномасштабного військового вторгнення на територію України збройних формувань іншої держави, всіх наслідків цього у місті Запоріжжі, а саме: неодноразові «прильоти» ракет в житлову та інженерну інфраструктуру міста (останній 18.04.2026 близько 50-60 м від робочого місця адвоката), щоденні сигнали повітряної тривоги та необхідність евакуації (пошуку) місць укриття, віялові відключення електричної енергії. Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин.

Проте зазначені доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказують на наявність підстав для його задоволення.

Поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного судового розгляду.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано судове рішення або копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Мельник проти України», норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Суддею апеляційного суду встановлено, що захисник Баришніков А.Г. особисто приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, що підтверджується протоколом судового засідання №6194767 та записом судового засідання (а.с. 57-59). У цей же день, 03 квітня 2026 року, захисник отримав копію вступної та резолютивної частин постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року, що підтверджується відповідною розпискою в справі (а.с. 64).

06 квітня 2026 року адвокат Баришніков А.Г., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із заявою про отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови, яку фактично отримав в суді 07 квітня 2026 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження. Однак, з апеляційною скаргою до апеляційної інстанції звернувся лише 20 квітня 2026 року, а саме через 17 днів з дня винесення постанови.

Виходячи з викладеного, суддя апеляційного суду вважає, що адвокат Баришніков А.Г. з урахуванням його участі в розгляді справи та отримання копії вступної та резолютивної частини оскаржуваної постанови в день розгляду справи 03 квітня 2026 року, отримання повного тексту постанови 07 квітня 2026 року, мав об`єктивну можливість подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження. Однак, вказаним правом не скористався.

Щодо поважності причин для поновлення строку апеляційний суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №990/102/25 нагадала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням наведених доводів. Адже сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для цього.

До того ж, на думку Великої Палати Верховного Суду, повітряні тривоги не можуть розглядатися як основна та поважна причина для поновлення строку звернення до суду, оскільки вони не мають постійного, безперервного характеру та не свідчать про фактичну неможливість подання скарги протягом усього строку, встановленого процесуальним законом.

Повітряні тривоги у місті Запоріжжі, неодноразові «прильоти» ракет по місту, відключення електричної енергії не можуть розглядатися як основна та поважна причина для поновлення строку звернення до суду, оскільки вони не мали постійного, безперервного характеру та не свідчать про фактичну неможливість подання апеляційної скарги протягом усього строку, встановленого процесуальним законом.

Крім того, зазначені обставини не перешкоджали захиснику особисто здійснювати захист інтересів ОСОБА_1 , готувати та особисто подавати до суду процесуальні документи протягом усього часу розгляду справи судом першої інстанції з 28.11.2025 по 03.04.2026, зокрема: подання через канцелярію суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 28.11.2025 та фактичного ознайомлення з ними в суді 01.12.2025, клопотань про відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі та закриття провадження у справі від 11.12.2025, клопотання про долучення доказів та витребування доказів, а також клопотання про виклик та допит свідків від 01.04.2026, заяви про повторне надання копії матеріалів справи (відеозапису) від 01.04.2026 з отриманням відповідного відеозапису в суді 02.04.2026.

Крім того, захисник особисто в суді брав участь у судовому засіданні 03.04.2026, подав через канцелярію суду заяву про отримання копії повного тексту постанови від 06.04.2026, яку отримав особисто в суді 07.04.2026, що в сукупності вказує на те, що повітряні тривоги, ракетна небезпека, відключення електричної енергії не заважали йому активно здійснювати захист інтересів клієнта.

Отже, наведені ініціатором відповідного клопотання причини пропуску строку на апеляційне оскарження, з урахуванням тривалості пропущеного строку на апеляційне оскарження, не перебувають у площині поважних причин, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом і такі обставини мають бути підтверджені скаржником.

4. Висновки.

Таким чином, наявність суттєвих перешкод у своєчасній реалізації захисником Баришніковим А.Г. прав на апеляційне оскарження судового рішення, строк якого згідно ст. 294 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови, апелянтом не наведені і апеляційним судом не встановлені, що у своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.

З урахуванням вказаного, суддя апеляційного суду вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року.

Оскільки у поновлені строку відмовлено, апеляційна скарга, у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП, повертається особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду,

у х в а л и в:

Відмовити адвокату Баришнікову Андрію Григоровичу, який діє від імені та в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року, апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков