Суд: Трускавецький міський суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 22 квітня 2026 р.
Справа: №457/548/26
Суддя: Грицьків В. Т.
Справа № 457/548/26
провадження №2-о/457/31/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2026 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
у складі:
головуючого судді Грицьківа В.Т.,
з участю секретаря Ринди О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кіселичник І.М., про встановлення факту, що має юридичне значення,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заяву мотивує тим, що його батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою постійно проживав і він. Таким чином, спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , він прийняв, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем і протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї. Просить суд заяву задоволити.
В судове засідання сторони не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи належно повідомлені.
Заявник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Заяву підтримав, просить її задовольнити.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оглянувши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. На підставі п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статею 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно з частиною 1 статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 3, 5 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Незалежно від прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Отже, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Пунктом 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Дрогобицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11.11.2024 року, актовий запис № 1232.
Відповідно до статті 1220, 1221 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 09.08.2016 року Грицей Н.М., секретарем Орівської сільської ради Сколівського району Львівської області, за реєстровим № 112 згідно якого свій житловий будинок по АДРЕСА_1 та сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 1700 і все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з повідомленням № 21 від 09.03.2026 року, наданого старостою Орівського старостинського округу виконавчого комітету Трускавецької міської ради Дрогобицького району Львівської області, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою на день смерті проживав син ОСОБА_1 , 1972 року народження.
Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду України від 10.01.2019 року в справі № 484/747/17. відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Згідно з частиною 1 статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана нотаріальному органу.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення - факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кіселичник І.М., м.Трускавець, вул.Стебницька, 54.
Суддя: В. Т. Грицьків
Оригінал: reyestr.court.gov.ua