Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №442/338/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/338/26

Провадження №2/442/626/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання – Болюк Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 звернулись до суду з вищезазначеним позовом. У підтвердження позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться на АДРЕСА_1 , належний спадкодавцю на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_1 на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2012; земельна ділянка площею 0,0216га, розташована на АДРЕСА_1 , призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер 4621284800:01:004:0001, належна спадкодавцю на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №513771 від 03.07.2006; земельна ділянка площею 0,1025га, розташована на АДРЕСА_2 , призначена для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4621284800:01:002:0525, право власності спадкоємця на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1444816946212; земельна ділянка площею 0,01га, розташована на АДРЕСА_2 , призначена для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 4621284800:01:002:0524, право власності спадкоємця на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1444873646212.

За життя ОСОБА_5 заповіт не складав, тому спадкоємцями за законом першої черги спадкування є: його мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У визначений законодавством строк спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 . Нотаріус завела спадкову справу №47/2024 і прийняла відмову від спадщини від ОСОБА_6 на користь її матері - ОСОБА_1 . Однак, нотаріус повідомила ОСОБА_1 листом про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки видати свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя щодо земельної ділянки, дотримуючись нотаріусом мети надання юридичної вірогідності посвідченим правам та гарантувати безспірність, не є можливим. У зв`язку з тим, позивачі змушені звернутися до суду з даним позовом.

У судове засідання позивачі не з`явилися. Від їхнього представника – адвоката Партики О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримують, посилаючись на підстави, викладені в заяві. Просили задоволити позов.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомила, заяви про можливість розгляду справи у її відсутність не надала. На підставі вище вказаного, суд вважає за доцільне проводити заочний розгляд даної справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить наступного висновку.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що Дрогобицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис за № 1003 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить наступне майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться на АДРЕСА_1 , належний спадкодавцю на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_1 на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2012;

- земельна ділянка площею 0,0216га, розташована на АДРЕСА_1 , призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер 4621284800:01:004:0001, належна спадкодавцю на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №513771 від 03.07.2006;

- земельна ділянка площею 0,1025 га, розташована на АДРЕСА_2 , призначена для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4621284800:01:002:0525, право власності спадкоємця на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1444816946212;

- земельна ділянка площею 0,01га, розташована на АДРЕСА_2 , призначена для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 4621284800:01:002:0524, право власності спадкоємця на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1444873646212.

За життя ОСОБА_5 заповіт не складав, тому спадкоємцями за законом першої черги спадкування є його мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У визначений законодавством строк спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 . Заведено спадкову справу №47/2024 і прийнято відмову від спадщини від ОСОБА_6 на користь її матері - ОСОБА_1 .

Ознайомившись із документами, які підтверджують право власності спадкоємця на нерухоме майно, нотаріус з`ясовано, що наявна невідповідність між правовстановлюючими документами на житловий будинок, який знаходиться на АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою площею 0,0216 га, призначеною для будівництва та обслуговування даного житлового будинку. Нотаріусом зазначено, що рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2012 є дійсно документом, який визначає право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , проте, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №513771 від 03.07.2006 таким не може трактуватися у нотаріальному процесі.

09 вересня 2025 року нотаріус повідомила ОСОБА_1 листом про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки видати свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя щодо земельної ділянки, дотримуючись нотаріусом мети надання юридичної вірогідності посвідченим правам та гарантувати безспірність, не є можливим.

Згідно ст. 66-69 ЗУ "Про нотаріат", п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 24 даної Постанови зазначено, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно частини 1 статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Частиною першою статті 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч.2 ст.1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до ч.2 ст.1274 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

Право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться на АДРЕСА_1 , виникло на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2012. З даного судового рішення вбачається, що право власності на спірний будинок визнано лише за ОСОБА_5 , але після укладення шлюбу 11 вересня 2003 року з ОСОБА_1 , тому даний будинок є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Щодо земельної ділянки площею 0,0216га, призначеної для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, то відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року в справі 686/9580/16-ц (провадження № 61-3478св18), земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя).

Беручи до уваги наведене, ОСОБА_1 належить частка у спільному майні подружжя на житловий будинок на АДРЕСА_1 , а також на частка на земельну ділянку площею 0,0216 га, призначену для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, після смерті чоловіка.

Інші частки вищевказаного житлового будинку і земельної ділянки, також дві інші земельні ділянки на АДРЕСА_2 спадкуються всіма спадкоємцями за законом першої черги спадкування із врахуванням відмови дочки ОСОБА_7 на користь матері ОСОБА_8 . Тобто, кожен зі спадкоємців має успадкувати 1/5 частку кожної нерухомості, яка входить у склад спадщини. 1/5 частка від половини будинку відповідно становить 1/10 частку від цілого. Враховуючи відмову дочки, ОСОБА_1 спадкує 2/5 частки кожної нерухомості, яка входить у склад спадщини, та відповідно 2/10 (1/5) частки будинку.

Крім того, під час інвентаризації спірного житлового будинку КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО» було встановлено, що станом на 31.12.2012 право власності зареєстровано за ОСОБА_5 з наступними технічними характеристиками: загальна площа будинку – 87,5 кв.м, житлова – 53,3кв.м. Натомість, станом на 2025 рік загальна площа будинку становить 94,3 кв.м, а житлова – 51,3 кв.м. Зазначено, що проведено реконструкцію будинку.

Оскільки загальна площа житлового будинку на АДРЕСА_1 збільшилася на 6 кв.м, а житлова зменшилася на 2 кв.м за рахунок переобладнання лише балкону, то в листопаді 2025 року ОСОБА_5 звернулася до ФОП ОСОБА_9 , експерта у сфері архітектури, щодо технічного обстеження реконструйованого будинку. Згідно звіту про проведення технічного обстеження індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 , затвердженого ФОП ОСОБА_9 03.11.2025 за №478-25, встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації даного будинку.

За приписами частини 5 статті 376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

В разі якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Земельна ділянка, на якій розташований реконструйований житловий будинок АДРЕСА_1 , надана для його обслуговування та будівництва, і проведені незначні зміни у площах будинку не порушують права інших осіб, навпаки, такі зміни проводилися для задоволення потреб трьох, на той час неповнолітніх, дітей подружжя ОСОБА_10 .

Стаття 328 ЦК України вказує на те, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухому майно в порядку спадкування – нотаріальний порядок.

Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого права, яке у відповідності до вимог ст.20 цього кодексу особа здійснює на свій розсуд, а стаття 16 ЦК визначає способи захисту цивільних прав, одним із яких є визнання відповідного права.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У сукупності наведені вище докази свідчать про підставність позовних вимог, а тому такі підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 81, 264, 265, 352 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 94,3 кв.м, житловою площею 51,3 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у спільному майні подружжя, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0216 га, розташованої на АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер 4621284800:01:004:0001, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/5 частку житлового будинку загальною площею 94,3 кв.м, житловою площею 51,3 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/5 частку земельної ділянки площею 0,0216 га, розташованої на АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер 4621284800:01:004:0001, у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 2/5 частки земельної ділянки площею 0,1025 га, розташованої на АДРЕСА_2 , призначеної для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4621284800:01:002:0525, у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 2/5 частки земельної ділянки площею 0,01 га, розташованої на АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 4621284800:01:002:0524, у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/10 частку житлового будинку загальною площею 94,3 кв.м, житловою площею 51,3 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/10 частку земельної ділянки площею 0,0216 га, розташованої на АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер 4621284800:01:004:0001, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/5 частку земельної ділянки площею 0,1025 га, розташованої на АДРЕСА_2 , призначеної для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4621284800:01:002:0525, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/5 частку земельної ділянки площею 0,01га, розташованої на АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 4621284800:01:002:0524, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/10 частку житлового будинку загальною площею 94,3 кв.м, житловою площею 51,3 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/10 частку земельної ділянки площею 0,0216 га, розташованої на АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер 4621284800:01:004:0001, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/5 частку земельної ділянки площею 0,1025 га, розташованої на АДРЕСА_2 , призначеної для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4621284800:01:002:0525, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/5 частку земельної ділянки площею 0,01 га, розташованої на АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 4621284800:01:002:0524, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.04.2026.

Суддя М.М. Грицай