Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №317/1985/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1985/26

Провадження № 3/317/759/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., за участю представника особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Паламарчук Г.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 р. о 00:29 годині, гр. ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом «Mitsubishi Grandis» номерний знак НОМЕР_2 , по автодорозі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», в Запорізькому районі Запорізької області при цьому не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, правопорушення вчинене повторно протягом року, постановою ЕНА №4543612 від 20.04.2025 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тим самим ОСОБА_1 порушено п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з`явився за невідомою суду причиною, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся під підпис під час складення та вручення копії протоколу (а.с.1). Крім того, про розгляд судом протоколу складеного відносно нього, останнього було повідомлено у встановленому законом порядку, шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону зазначеного правопорушником під час складення протоколу, яке ОСОБА_1 отримано, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.9).

Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про розгляд справи, а також той факт, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Паламарчук Г.В., яка в його інтересах має право подавати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, чим остання скористалась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.

21.04.2026 р. адвокатом Паламарчук Г.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , після ознайомлення з матеріалами справи, за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано клопотання про закриття адміністративного провадження, яке підтримано адвокатом в ході судового розгляду (а.с.20). Обґрунтовуючи клопотання адвокат послалась на те, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6907149 від 26.03.2026 відносно ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме - за порушення п.2.1 а ПДР, в розмірі 20 400,00 грн., долучивши відповідну копію постанови до клопотання. Вказаний штраф ОСОБА_1 сплачено. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 уже був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення п.2.1 а ПДР України, а саме, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами 26.03.2026 відповідно до постанови серії ЕНА №6907149 від 26.03.2026. За таких підстав, адвокат просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а також підстави, на які посилається адвокат у поданому нею клопотанні, суд приходить до переконливого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, кваліфіковане як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, провина ОСОБА_1 у вчиненому ним правопорушенні підтверджується дослідженими судом доказами:

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624341 від 26.03.2026, складному відносно ОСОБА_1 за порушення п.2.1 «а» ПДР України (а.с.1);

Даний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, в якому належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4543612 від 20.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. (а.с.3);

- рапортом інспектора поліції УПП в Запорізькій області ДПП, в якому чітко та конкретно викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема: 26.03.2026 р. під час проведення фільтраційних заходів у складі екіпажу «БП З-08» 0 00:30 год. за адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, а/д Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», 476 км., о 00:30 год., зупинено транспортний засіб «Mitsubishi Grandis» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , котрий є діючим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога, на що останній відповів відмовою. Також, під час перевірки документів, згідно бази даних ІПНП, встановлено, що водій ОСОБА_1 , не має права керування транспортними засобами, порушення вчинено повторно протягом року та позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови Волочиського районного суду Хмельницької області від 04.09.2025 р., терміном на 5 років. Стосовно водія ОСОБА_1 згідно наказу №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», було складено протокол серії ЕПР1 № 624336 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення вимог п.2.5 ПДР України, складено протокол серії ЕПР1 624341 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, за порушення вимог п.2.1 «а» ПДР України та винесено постанову серії ЕНА №6907149 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, за порушення вимог п.2.1 «а» ПДР України. Водій від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Подія зафіксована на відео реєстратор «Motorola Solution VB400», 474955 (а.с.4);

- довідкою інспектора адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП щодо повторності вчиненого правопорушення, відповідно до якої зафіксоване притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП на підставі винесеної 20.04.2025 постанови ЕНА № 4543612. Під час оформлення протоколу, згідно з базою даних «ГСЦ- посвідчення водія» ІТС ІПНП, встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія: НОМЕР_4 від 23.10.2013 (статус: «підлягає вилученню») (а.с.5);

- архівом вчинених ОСОБА_1 правопорушень, з якого зокрема вбачається факт притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП на підстави постанови ЕНА № 4543612 від 20.04.2025 з призначенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн., притягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підстави постанови місцевого загального суду від 04.09.2025 р. за протоколом ЕПР1 № 413429 від 05.08.2025 з призначенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років (а.с.6);

- відеозаписом, який міститься на DVD-диску, на якому зафіксовані обставини вчинення правопорушення, зокрема факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом (а.с.6).

Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026. Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані події правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Зібрані у справах докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за кваліфікуючою ознакою як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.

Пунктом 2.1 «а» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР України ОСОБА_1 не було дотримано. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року.

Кваліфікуючою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП), що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Таким чином ч. 5 ст. 126 КУпАП має декілька складів адмінправопорушення, за які особа має нести відповідальність.

Зокрема, слід розрізняти два таких різних склади адмінправопорушення передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушень передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом) та як повторне протягом року вчинення порушень передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

При складанні протоколів про адміністративне правопорушення працівники поліції керуються Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395.

Відповідно до п. 3 розділу І зазначеної Інструкції повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Доводи адвоката про те, що ОСОБА_1 буде притягнуто до адміністративної відповідальності двічі за одне й те саме порушення, що вчинене 26.03.2026 р., так як на нього одночасно складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624341 від 26.03.2026 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6907149 від 26.03.2026 р. за ч. 4 ст. 126 КУпАП, суддя вважає безпідставними. Так, згідно з диспозицією вказаної статті, особа несе адміністративну відповідальність за вчинення повторно протягом року порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП. Частиною другою статті 126 КУпАП визначено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Так, до матеріалів справи додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4543612 від 20.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. на користь держави (а.с.3).

Матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про оскарження постанови серії ЕНА № 4543612 від 20.04.2025, тобто вказана постанова набрала законної сили і є правовою передумовою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6907149 від 26.03.2026, копія якої долучена адвокатом до клопотання, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 26.03.2026 р. о 00:29 год. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою: керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. (а.с.22).

Відповідно до ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Mitsubishi Grandis» номерний знак НОМЕР_2 , підтверджується відеозаписами, з яких вбачається, що саме він керував даним транспортним засобом, що також не заперечується самим ОСОБА_1 .

Суд також звертає увагу на те, що керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування транспортним засобом, вчинене повторно після накладення адміністративного стягнення, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість у зв`язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.

Підстав для закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, як на то посилається адвокат у поданому нею клопотанні, суддя не вбачає.

Невизнання правопорушником вини є безпідставним та таким, що не спростовує факту вчинення правопорушення, а спрямована як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за вчинення якого останній повинен понести адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч. 5 ст. 126 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, повно та всебічно дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто умисному порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, зокрема керування джерелом підвищеної небезпеки, при цьому не маючи посвідчення водія відповідної категорії. Також, судом враховується той факт, що ОСОБА_1 на протязі року притягався за аналогічне правопорушення, що характеризує ОСОБА_1 , як особу схильну до вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи. За таких обставин, ОСОБА_1 слід визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. В матеріалах справи наявна інформація про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_5 від 23.10.2013 (а.с.5).

Суд не застосовує до ОСОБА_1 стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів належності йому на праві приватної власності транспортного засобу «Mitsubishi Grandis» номерний знак НОМЕР_6 , оскільки власником вказаного транспортного є інша особа (а.с.1).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 126, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, на підставі ст. 308 КУпАП штраф стягується в примусовому порядку у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя: Д.О. Каряка