Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №644/9818/24 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/9818/24

Провадження № 2/644/1529/26

23.04.2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Саркісян О.А.,

за участю секретаря – Мухіна Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу №644/9818/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна подружжя, -

у с т а н о в и в:

Позивачказвернулась до суду з позовною заявою про поділ сумісного майна подружжя, в якій просить суд: виділити у власність ОСОБА_1 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49. 6 кв.м.

В обгрунтування позову зазначила, що 28.10.1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 29.07.2024 розірваний рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. У листопаді 2010 року, у період перебування у шлюбі, ними була придбана за договором купівлі–продажу від 20.11.2010 двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49. 6 кв. м. На даний момент сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, зокрема зазначеної квартири. Оскільки, майно було придбане позивачем та відповідачем в період шлюбу, воно належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому позивач має намір поділити вищезазначене майно, шляхом визначення за нею 1/2 частки квартири, в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зазначила, що дане майно є об`єктом права спільної сумісної власності, тому звернувся з даним позовом до суду.

25.12.2024 року ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна подружжя, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального провадження.

01.12.2025 ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова закрито провадження по зазначеній справі, призначено споаву до розгляду в судове засідання.

Представник позивача – адвокат Ткачова В.С., через систему «Електронний суд», надала заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та представниці позивачки, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових викликів зі зворотними повідомленнями, про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань або відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимогами ч.3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 28 жовтня 1995 року, який розірваний рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 липня 2024 року

Сторонами в період перебування у зареєстрованому шлюб 20 листопада 2010 року була придбана квартира АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №401869879 від 01.11.2024 року.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 368 ч. 3 Цивільного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Таким чином квартира АДРЕСА_1 , визнається судом сумісно нажитим майном колишнього подружжя – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зробленого поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Зважаючи на те, що сторони не досягли домовленості щодо поділу спірного сумісного майна подружжя- квартири, що є неподільною річчю, однак позивач не ставить питання як про отримання грошової компенсації за частину квартири, так і про виплату відповідачці грошової компенсації, а просить визнати за ним право власності на частину зазначеної квартири і це не буде порушувати права кожного з подружжя, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 200, 259, 263- 265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст. 70,71 СК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна подружжя – задовольнити.

В порядку розподілу сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 119. 09 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ).

Суддя: О.А. Саркісян