Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №635/8310/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 635/8310/25

Провадження № 2/643/4080/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання – Вишнякової Є.О.

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 116 155,90 грн. (документ сформований в системі «Електронний суд» 06.10.2025)

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.11.2023 ОСОБА_3 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк». Цього ж дня нею підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт. Відповідачу було надано кредит у вигляді відновлювального кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,4% на місяць на суму заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Заява щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір, що підтверджується електронним підписом у заяві. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 116 155,90 грн, з яких: 84 938,41 грн заборгованість за кредитом, 31 217,49 грн. заборгованість по процентами. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість в розмірі 116 155,90 грн, а також 2422,40 грн судового збору та 20 200 грн витрат на професійну правничу допомогу.

20.03.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позов, в якому остання зазначає, що від боргу не відмовляється. Зазначає, що представником AT «АКЦЕНТ - БАНК» у телефонній розмові було запропоновано здійснити реструктуризацію суми боргу та внесення першого внеску у сумі 80% від загальної суми заборгованості. У такій реструктуризації вона не вбачає лояльності, адже, суми, яка була запропонована на той момент, вона не має. На сьогоднішній день вона виховує двох неповнолітніх дітей та не отримує аліментів на них від біологічного батька. Також вона та її діти мають статус внутрішньо переміщених осіб та вони винаймають квартиру. Просить суд розглянути її відзив щодо оплати мінімальних внесків та отримання більш лояльних умов погашення заборгованості.

07.04.2026 представником позивача АТ «Акцент Банк» Ушакевич М.П. подано до суду письмові пояснення, в яких остання просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18.12.2025, справу передано за підсудністю на розгляд Салтівського районного суду міста Харкова.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026, справа розподілена судді Довготько Т.М.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 20.02.2026 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 12.03.2026, продовжено відповідачу ОСОБА_4 строк для подання відзиву на десять днів з дня отримання ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. В позові просить розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала, однак зазначила, що у зв`язку із скрутним матеріальним становищем вона не може сплатити суму боргу.

Суд, заслухавши відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.11.2023 ОСОБА_3 звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» (а.с.16).

Того ж дня, 22.11.2023 сторонами була підписана Заява щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, яка містить умови кредитування банківського рахунку, а саме: встановлення на поточний рахунок кредитного ліміту на споживчі цілі. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4% на місяць. Строк кредитування (строк дії договору) становить 240 місяців. Порядок погашення кредиту передбачає внесення щомісячних обов`язкових платежів у розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих процентів за користування кредитом, а також не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості. При невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту застосується процентна ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. Штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів становить 50 грн за кожен випадок прострочення обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн, 100 грн - за кожен раз прострочення обов`язкового щомісячного платежу другий місяць поспіль і більше та 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості - у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого обов`язкового щомісячного платежу із порушеним строком більше ніж на 30 днів (а .с. 16 зворотній бік-18).

Заява щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 22.11.2023 підписана клієнтом ОСОБА_3 та представником АТ «А-Банк» і відповідає письмовій формі кредитного договору відповідно до вимог статей 207, 1055 ЦК України, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також, 22.11.2023, електронним підписом, ОСОБА_3 підписала паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ», в якому викладені умови кредитування. Інформація, викладена у паспорті, зберігає чинність та є актуальною до 27.11.2023 (а.с.21-22).

Згідно з довідкою за картами, доданою до позову, відповідачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку: № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2031 року.

З довідки за лімітами, виданої АТ «А-Банк» вбачається, що ОСОБА_3 було встановлено кредитний ліміт, який неодноразово змінювався, останній раз 17.08.2024 – 85 000, 00грн.

Випискою по картці відповідача підтверджується, що відповідач, активно користувалася банківською карткою, шляхом здійснення розрахунків.

АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, що підтверджується випискою по картці, але відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в зв`язку з чим, згідно розрахунку заборгованості, наданого Банком станом на 14.07.2025 має заборгованість в розмірі 116 155,90 грн, з яких: 84 938,41 грн заборгованість за кредитом, 31 217,49 грн. заборгованість по процентами.

З копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 вбачається, що відповідач ОСОБА_3 23 листопада 2024 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після державної реєстрації шлюбу її прізвище « ОСОБА_6 ».

Крім того, судом встановлено, що відповідач має неповнолітніх дітей, має статус внутрішньо-переміщеної особи, працює на посаді інженера з охорони праці у ТОВ «Толіман Плюс» (основне місце роботи, у ТОВ «Медіа Топ», ТОв «Октант Трейд», ТОВ «Таласа Трейд», ТОВ «Танія», ТОВ «Бізнес Медіа» (за сумісництвом), орендує житло у місті Харкові.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої відсоткової ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму, відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20.

Отже, суд не бере до уваги Паспорт споживчого кредиту як складових кредитного договору між сторонами.

Разом з тим, 22.11.2023 ОСОБА_7 підписала Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

Процентні ставки та інші відомості щодо кредиту, зазначені безпосередньо у Заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 22.11.2023, яка підписана відповідачем, а тому ці умови є погодженими сторонами.

Із долученої до справи виписки по картці відповідача, в якій міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей вбачається, що остання користувалася кредитним коштами, нею періодично вносились власні грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, а саме: сума витрат склала 187 110,90 грн, а надходжень 70 955,00 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів, передбачених договором.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про погашення заборгованості, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено розмір заборгованості ОСОБА_8 за кредитним договором який складає 116 155,90 грн, з яких: 84 938,41 грн заборгованість за кредитом, 31 217,49 грн. заборгованість по процентами, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки та періоду кредитування та приходить до висновку про задоволення позову АТ «Акцент-Банк».

Відсутність фінансової можливості сплатити заборгованість, зазначена відповідачем у відзиві на позов, не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань (повернення боргу).

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що скрутне матеріальне становище може бути враховане судом при вирішенні питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення, у разі звернення відповідача до суду із відповідною заявою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 20 200, 00 грн, то суд зазначає наступне.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України Ушакеич М.П. (а.с. 40 зворотній бік); копію довіреності 26 серпня 2025 року, якою уповноважено адвоката Ушакевич М.П. представляти інтереси Банку (а.с. 41); копію наказу керівника Адвокатського об`єднання «Правовий Курс» № 02-К від 28 червня 2024 року про прийняття на роботу адвоката Ушакевич М.П. (а.с. 40); копію договору про надання правової допомоги № 22012025 від 08 квітня 2025 року, укладеного ТОВ «Акцент-Банк» з Адвокатським об`єднанням «Правовий Курс» (а.с.35-36); копію Додаткової угоди № 1 від 08 квітня 2025 року до Договору № 22012025 про надання правничої допомоги від 08 квітня 2025 року (а.с. 37); копію форми Реєстру боржників № 1 від 22 липня 2025 року до Договору №22012025 про надання правничої допомоги від 08 квітня 2025 року (а.с. 38-39); копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором №22012025 про надання правничої допомоги від 08 квітня 2025 року, згідно з яким позивачу було надано правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за кредитним договором, а саме: вивчення матеріалів справи, аналіз законодавства, аналіз та оцінка перспективності звернення до суду 1 000,00 грн; перевірка комплектності документів, визначення підсудності справи, розрахунок суми судового збору та надання клієнту реквізитів для його сплати 500,00 грн; підготовка та направлення позовної заяви до суду 7 200,00 грн; моніторинг справи в суді та написання процесуальних документів по справі за необхідності 5 100,00 грн; отримання виконавчого листа 1 000,00 грн; перевірка судового рішення та виконавчого документа на відповідність обов`язкових реквізитів 400,00 грн; написання заяви про примусове виконання рішення та здійснення контролю за ефективним виконанням судового рішення на стадії виконавчого провадження, яке є завершальною стадією судового провадження 5 000,00 грн (а.с. 39).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (20200,00 грн.) є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.11.2023 у розмірі 116 155 (сто шістнадцять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 90 коп., з яких: 84 938,41 грн заборгованість за кредитом, 31 217,49грн. заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422грн 40 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп., а всього у розмірі 6 422 грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.04.2026.

Позивач - Акціонерне товариство «Акцент - Банк», місце заходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.М.Довготько