Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №643/256/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/256/26

Провадження № 2/643/3374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Задорожної А.М.,

за участю секретаря судових засідань – Тугайбей В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Бєлінського Олексія Вікторовича, до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бєлінська Катерина Валеріївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Салтівського районного суду міста Харкова звернувся ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Бєлінського О.В., з позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бєлінська К.В., в якій просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна тітка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі, на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала їй на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради 09.04.1999 року за № 5-Л-99-177335 на підставі розпорядження № 26047 від 09.04.1999 року, зареєстрованого у Харківському міському бюро технічної інвентаризації та записано у реєстрову книгу 14.04.1999 за № П-5-48217. За життя, а саме, 20.12.2012, ОСОБА_2 складено заповіт, у якому остання зазначила, що на випадок її смерті все її майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З метою оформлення спадщини позивач звернувся до приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Бєлінської К.В., подав заяву про прийняття спадщини та всі необхідні документи. 27.11.2025 приватним нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки заявником порушено строк прийняття спадщини. В обґрунтування поважності пропущення строку для прийняття спадщини позивач зазначив, що він мешкав окремо від померлої ОСОБА_2 , про що свідчить Витяг з реєстру територіальної громади (копія додається), де зазначено, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , а отже він не міг знати про наявність заповіту складеного на його ім`я. За життя, померла не розповідала про те, що на нього склала заповіт. Лише перебираючи речі в квартирі померлої ним було знайдено заповіт. Таким чином, йому стало відомо, що він є спадкоємцем лише в листопаді 2025 року. Одночасно на момент, коли він дізнався про наявність заповіту та почав вживати активні дії для прийняття спадщини в нього було виявлено гострий бронхіт та гіпертонію, через що з 10.11.2025 він перебував на диспансерному обліку у сімейного лікаря. Цей факт унеможливив вжиття активних дій для прийняття спадщини, адже він перебував на лікарняному та зміг повернутись до активного способу життя лише 26.11.2025, про що свідчить довідка Міської клінічної лікарні №3 від 27.11.2025.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 14.01.2026 дану позовну заяву прийнято до провадження з проведенням її розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача, позивач у судове засідання не з`явилися, до його початку від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача по справі в судове засідання не з`явився, про час та дату був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 23.03.2026 у задоволенні заяви представника відповідача на поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Бєлінського О.В., до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бєлінська К.В., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовлено.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бєлінська К.В. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до положень статей 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 20 травня 2025 року (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про право власності на житло Центру (відділу) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.04.1999, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Загальна площа квартири становить 45, 3 кв.м. (а.с. 13).

За заповітом, посвідченого 20.12.2012 Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою, за реєстровим №3-1019, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: все її майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося і взагалі все, що мені буде належати на день смерті і на що я за законом матиму право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).

Після смерті тітки позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, на підставі поданих ним документів, відповідно 27.11.2025 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєлінською К.В. йому було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 12).

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 26 вересня 2012 року №6-85цс12, від 4 листопада 2015 року №6-1486цс15, від 13.03.2020 у справі №314/2550/17, яка згідно з ч.1 ст.417 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, враховуючи введення в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжений до теперішнього часу, суд приходить до висновку про визнання причини пропуску строку прийняття спадщини позивачем поважною, що відповідно, є підставою для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на три місяці після набрання цим рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 76, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначити додатковий строк, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня виготовлення судового рішення до Харківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Харківська міська рада, адреса місцезнаходження: 61003 м. Харків, пл. Конституції, 7.

Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бєлінська Катерина Валеріївна, адреса місцезнаходження: 61058 м. Харків, вул. Сумська, буд.51Б.

Повний текст рішення складено 23.04.2026.

Суддя: А.М. Задорожна