Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №627/976/25 — Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/976/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря судового засідання - Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну доньку

В С Т А Н О В И В:

До Краснокутського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на її користь аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної доньки у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на період непрацездатності доньки.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 12.09.2006 року. Батьками зазначені – ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 18.11.2023 прізвище позивачки змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 964066 від 04.12.2024 р. ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності та визнано непрацездатною.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства.

Висновком лікарської комісії КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу № 108/446 від 24.09.2025 встановлено, що за рівнем обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду.

Листом Харківського обласного центру зайнятості № С-46/13/33-25 від 26.08.2025 повідомлено, що наявність висновку МСЕК про нездатність до трудової діяльності унеможливлює реєстрацію особи в державній службі зайнятості як безробітної, але їй можуть надаватися консультаційні та інформаційні послуги. З огляду на дану інформацію, можна стверджувати, що влаштування на роботу та отримання доходу є неможливим.

Зазначає, що наразі мешкає разом зі своєю матір`ю, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що вона здійснює постійний догляд за донькою, вона позбавлена можливості влаштування на роботу зі стабільним доходом, достатнім для забезпечення як рівня життя доньки, так і свого.

Вказала, що на противагу цьому, батько ОСОБА_2 жодним чином не допомагає доньці, усвідомлюючи при цьому об`єктивну неможливість її працевлаштування.

Непрацездатність позивача доводить її потребу в матеріальній допомозі. При цьому, потреба в матеріальній допомозі означає, що дохід непрацездатної особи не забезпечує їй підтримання нормальної життєдіяльності, яка є критерієм визначення прожиткового мінімуму, та є меншим, ніж це встановлено прожитковим мінімумом на непрацездатну особу. Зазначила, що вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 за станом здоров`я позбавлена можливості працювати, її матеріальне становище та матеріальне становище її матері, яка у зв`язку із здійсненням постійного догляду за своєю донькою не має змоги також влаштуватися на роботу, не дозволяють в повній мірі компенсувати витрати на побутові потреби та утримання непрацездатної повнолітньої доньки. При цьому слід врахувати, що відповідач є працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній непрацездатній доньці, яка її потребує.

З огляду на вищевказане, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної доньки на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на період її непрацездатності.

Ухвалою суду від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено відкрите судове засідання з викликом сторін.

Від представника відповідача – адвоката Сідько С.І. 05.12.2025 засобами системи «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач ОСОБА_2 заперечує проти заявлених вимог позивача у повному обсязі та вважає їх безпідставними, необґрунтованими, незаконними, та такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві вказує, що батько жодним чином не допомагає доньці, при цьому усвідомлюючи об`єктивну неможливість її працевлаштування. Однак, доводи позивача не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. На виконання виконавчого листа, виданого Краснокутським районним судом Харківської області від 04.11.2024 року по справі № 627/984/24 у Валківському відділі ДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрите виконавче провадження № 76518992, за яким проводилося стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 10.09.2024 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років. Заборгованість зі сплати аліментів за ОСОБА_2 відсутня. Крім того, листом закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Харківський професійний коледж будівництва та промисловості» від 23.07.2025 року № 312 повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 навчалася в навчальному закладі освіти з 01.09.2023 по 04.06.2025 р. за професією «Озеленювач» та отримала диплом кваліфікованого робітника серія НОМЕР_3 від 30.06.2025 р. Отже, до закінчення навчання ОСОБА_1 , а саме до 04.06.2025 року, відповідач сумлінно сплачував аліменти і не ухилявся від свого обов`язку утримувати доньку. Після закінчення навчання ОСОБА_1 позивач, як стягувач по виконавчому провадженню, не повідомила державного виконавця про закінчення навчання доньки та не вживала заходів для припинення стягнення аліментів, продовжувала стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, і після закінчення навчання. З будь-яким позовом про стягнення додаткових витрат на утримання доньки її мати ОСОБА_3 до відповідача не зверталася, що свідчить про безпідставність звинувачень позивача в бік відповідача в ухиленні останнього від утримання та фінансової підтримки доньки, та відсутність претензій щодо додаткового утримання ОСОБА_1 з боку батька. До того ж, мати позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на даний час перебуває у шлюбі із ОСОБА_7 , прізвище та по батькові доньки ОСОБА_8 було змінено з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_1 » та категорично припинено спілкування з відповідачем. Відповідно до листа управління соціального захисту населення Богодухівської РДА від 18.07.2025 № 03-11/2662 гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку та їй, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», призначено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю в період з 01.01.2025 до 31.12.2099 в сумі 2361,00 грн щомісячно.

У відповідності до листа ЗП (ПТ) О «Харківський ПКБ та П» від 23.07.2025 р. № 312, ОСОБА_1 отримала диплом кваліфікованого робітника. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю, також має право користуватися безоплатними послугами КЗ «Центр надання соціальних послуг» Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, який передбачає надання соціальних послуг особам з інвалідністю на безоплатній основі, а саме послуги догляду вдома, денний догляд, послуги з працевлаштування, соціальна профілактика, та інші, відповідно до положення, яке розміщене на сайті Краснокутської селищної ради. Також, ОСОБА_1 має право на отримання державної соціальної допомоги, як малозабезпечена особа.

Також відповідачеві відомо, що позивачка та ОСОБА_3 є активним членом Громадської організації «Еммаус», яка здійснює діяльність у сфері соціальної підтримки родинам, які виховують дітей, та молоді з інвалідністю.

Крім того зазначила, що в умовах дії воєнного стану в країні дозволено працювати дистанційно, що надає можливість працевлаштуватися та отримувати самостійний дохід, а тому вважають, що твердження позивачки про те, що її мати ОСОБА_3 з тих підстав, що здійснює постійний догляд за донькою не може працювати, є безпідставними та необґрунтованими, не підтверджено жодними медичними висновками. На противагу, відповідач не може сплачувати аліменти на утримання своєї повнолітньої непрацездатної дочки з наступних причин. ОСОБА_2 за своїм станом здоров`я потребує постійного обстеження та лікування, оскільки знаходиться на «D» обліку з приводу DS: гіпертонічна хвороба ІІ ст., часті гіпертонічні кризи, ДЕП ІІ ст. по гіпертонічному типу з астенічним синдромом, остеохондроз хребта, міопія середнього ступеню важкості, цукровий діабет ІІ ст. У відповідності до даних довідки про доходи відповідача середній дохід на місяць його становить 23000,00 грн. Наразі ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_10 , по відношенні до якої має взаємні обов`язки по її утриманню. Крім того, на його утриманні перебуває їх неповнолітня донька, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На підставі виконавчого листа, виданого Краснокутським районним судом Харківської області від 23.11.2016 року по справі № 627/1351/16-ц, у Валківському відділі державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрите виконавче провадження № 53057740, за яким проводиться стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 аліментів на утримання доньки ОСОБА_11 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття доньки, починаючи із 27.09.2016 року, що становить в середньому 6000,00 грн на місяць. Також, ОСОБА_2 укладено кредитний договір з АТ КБ «ПриватБанк» від 25.03.2024 року на термін 36 місяців, який на даний час дійсний, та відповідно до якого ОСОБА_2 повинен вносити щомісячно 4000 грн. Також вказала, що відповідач проживає в с-щі Краснокутськ, місце працевлаштування - м. Дергачі, на відстані 91 км, періодично виконує трудові обов`язки в с. Пархомівка, на відстані 15 км, між якими відсутнє автобусне сполучення, і він змушений добиратися до місця роботи на власному транспортному засобі, що додатково вимагає витрат на паливно-мастильні матеріали з розрахунку 8 літрів дизпалива на 100 км, середня вартість якого становить 56 грн за 1 літр, та обслуговування транспортного засобу, що в середньому становить 5-6000,00 грн транспортних витрат на місяць. Також, у відповідності до довідок, наданих житлово-комунальними організаціями, на оплату житлово-комунальних послуг щомісячно відповідач витрачає орієнтовно до 4500 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами. Додаткових доходів відповідач не має. Крім того, решту його доходу, а це близько 2-3000,00 грн на місяць, повністю витрачається на щоденні потреби відповідача, придбання ліків, продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни, ремонт автомобіля. До того ж, у зв`язку із зростанням цін, підвищенням прожиткового мінімуму витрати позивача стали більшими, що також повинно враховуватися при розгляді справи про стягнення аліментів, як його обов`язкові витрати, які він не може не здійснювати, а тому є підстави стверджувати про неможливість відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки. Враховуючи вище викладене, за умови відсутності можливостей у відповідача утримувати повнолітню доньку, вважають, що ОСОБА_13 , отримуючи грошові виплати від держави, свідомо відмовляючись від безкоштовних соціальних послуг для інвалідів, не звертаючись за соціальною допомогою, як малозабезпечена особа, свідомо ухиляється від можливості забезпечувати себе матеріально та в плані соціально-побутових потреб, а звернення до суду позивачки з даним позовом з метою стягнення коштів з відповідача є безпідставним. Тому, з урахуванням зазначеного, просять у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Щодо понесених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, зокрема на отримання правничої допомоги, представник відповідача зазначила, що узв`язку з безпідставним зверненням позивача з даним позовом, ним понесені судові витрати орієнтовним розрахунком 10000,00 грн, які він за результатом розгляду справи в суді, має намір стягнути з позивача.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник позивача – адвокат Лойко В.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та прохала їх задовольнити у повному обсязі. В подальшому, 25.03.2026 засобами системи «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Сідько С.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку пояснила, що відповідач позовні вимоги не визнає, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. 22.04.2026 до судового засідання від представника відповідача засобами системи «Електронний суд» надійшла заява, в якій просить провести засідання без участі відповідача та його представника. Проти задоволення позову заперечують в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, та наданих поясненнях.

Третя особа – ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, 25.11.2025 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Положеннями частин восьмої-дев`ятої статті 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до частини 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

За загальним правилом, встановленим статтею 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Главою 16 Розділу ІІІ СК України регламентовано підстави виникнення обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та порядок його виконання.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При цьому ч.1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Краснокутськ Краснокутського району Харківської області, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Відділом РАЦС Краснокутського РУЮ Харківської області 12.09.2006 року. Батьками ОСОБА_9 зазначені: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого Першим відділом ДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 18.11.2023 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 змінила ім`я, про що 18 листопада 2023 року складено відповідний актовий запис № 94. Прізвище, власне ім`я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є особою з інвалідністю з дитинства та їй встановлена друга група інвалідності з 05.09.2024 безстроково. Вказане підтверджується відповідною довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 964066 від 04.12.2024.

Згідно довідки управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області від 19 березня 2025 року за №05-14/45, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення та їй відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» з 01.01.2025 року довічно призначено державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Відповідно до довідки УСЗН Богодухівської РДА Харківської області від 18.07.2025 за №03-11/2662 на запит адвоката Сідько С.І. повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та їй призначено державну соціальну допомогу в період з 01.01.2025 до 31.12.2099 в сумі 2361,00 грн щомісячно. Згідно відповіді №04-08/28033 від 06.08.2025 ОСОБА_1 за наявною на 30.06.2025 інформацією за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям до УСЗН не зверталася.

Згідно відповіді директора КЗ «Центр надання соціальних послуг» Краснокутської селищної ради від 05.08.2025 №01-16/01/145 на запит адвоката Сідько С.І. повідомлено, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 і по теперішній час за наданням соціальних послуг не зверталася.

Згідно Висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності і постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №108/446, виданого КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» Краснокутської селищної ради 24.09.2025, хвора ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалід 2 групи внаслідок психічного розладу, встановленої (переглянутої) 04.12.2024, проживає разом з матір`ю - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . За рівнем обмеження життєдіяльності: обмеження самообслуговування; обмеження здатності до орієнтації; обмеження здатності до спілкування, потребує постійного стороннього догляду. Висновок дійсний до 31.01.2026.

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 474 від 04.12.2024, метою реабілітації ОСОБА_1 є часткове відновлення обмеження життєдіяльності, часткове відновлення соціально-побутового стану, часткове відновлення професійної та трудової діяльності.

Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_14 , логопедом-дефектологом 20.06.2025 надана загальна характеристика та оцінка навчальних, мовленнєвих та соціальних навичок ОСОБА_1 , згідно якої встановлено, що вона погано орієнтується у просторі, плутає ліво-право, верх-низ, має проблеми з дрібною моторикою, порушений пасторальний контроль (рухи не впевнені, проблеми з рівновагою), м`язи тіла в гіпер тонусі. У зв`язку з цим може виконувати обмежені дії в побуті, під постійним наглядом дорослого, а також потребує додаткової фізичної реабілітації та масажу. Самостійно проживати не може, недостатньо сформовані побутові навички. Прості побутові дії може виконувати під наглядом дорослого чи за допомогою тьютора внаслідок особливостей свого розвитку та діагнозу.

Згідно акту проведення обстеження сім`ї №493 від 24 вересня 2025 року, складеного і підписаного депутатом Краснокутської селищної ради Кузуб Ю.Г. разом з сусідами ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_3 проживає разом із ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду.

Як вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 76518992 від 11.11.2024, старшим державним виконавцем Валківського відділу ДВС у Богодухівському районі Харківської області було відкрито провадження з виконання виконавчого листа №627/984/24, виданого Краснокутським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10.09.2024 і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Згідно довідки Валківського відділу ДВС у Богодухівському районі Харківської області №19009 від 22.07.2025 у ОСОБА_2 за виконавчим листом №627/984/24 від 04.11.224 заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 липня 2025 року відсутня.

Як вбачається з довідки Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Харківський професійний коледж будівництва та промисловості» №312 від 23.07.2025, ОСОБА_1 навчалася у закладі освіти з 01.09.2023 по 04.06.2025 за професією «Озеленювач» та отримала диплом кваліфікованого робітника.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 25 листопада 2017 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_17 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 .

Від цього шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 15.11.2016 року позовну заяву ОСОБА_12 задоволено та стягнуто на її користь з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття доньки, починаючи з 27.09.2016 року. По вказаній справі 23 листопада 2016 року Крснокутським районним судом Харківської області виданий виконавчий лист №627/1351/16-ц.

Інформації про наявність інших утриманців ОСОБА_2 не надав.

З наданих суду документів представником відповідача встановлено, що ОСОБА_2 є офіційно працевлаштованим, займає посаду поліцейського в Управлінні поліції охорони в Харківській області. Згідно довідки про доходи, виданої Управлінням поліції охорони в Харківській області 07.07.2025, ОСОБА_2 за період з січня 2025 року по червень 2025 року нараховано заробітної плати у розмірі 303414,02 грн, з них сплачено аліментів на суму 144121,68 грн. Загальна сума доходу за вказаний період, за винятком аліментів, становить 181860,36 грн.

З довідки лікаря ОСОБА_18 від 05.08.2025 вбачається, що ОСОБА_2 знаходиться на «D» обліку з приводу діагнозу: гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., ризик 2.СН 0 ст. Часті гіпертонічні кризи. ДЕП ІІ ст. по гіпертонічному типу з астенічним синдромом. Розповсюджений остеохондроз хребта. Міопія середнього ступеню важкості. Цукровий діабет ІІ ст. Періодично проходить стаціонарне та амбулаторне лікування, приймає гіпотензивні та серцево-судинні препарати. Потребує подальшого дообстеження, консультації спеціалістів та лікування. Окрім того, представником відповідача додані до відзиву на позовну заяву консультативні висновки спеціаліста, висновки МРТ-обстеження, чеки за отримані медичні послуги, копію кредитного договору від 25.03.2024, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 25.03.2024 року, графік платежів, відомості по нарахуванню та сплаті коштів за комунальні послуги, видаткові накладні за запчастини до автомобіля.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу 20 листопада 2024 року, а також власником житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_3 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області від 17 грудня 1999 року.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

В даному випадку суд виходить з того, що відповідно до правил ст. 198 СК України батьки продовжують бути зобов`язаними утримувати свою дитину після досягнення нею повноліття за наявності у сукупності таких обставин: повнолітні дочка, син є непрацездатними; потребують матеріальної допомоги; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними громадянами є особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

При цьому для застосування правил ст. 198 СК України не має значення, яку групу інвалідності має дитина після досягнення нею повноліття.

Під потребою матеріальної допомоги розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги - пенсій та допомог у зв`язку з інвалідністю. Тлумачення статей 198, 200 СК України свідчить, що при встановленні тієї обставини, чи повнолітні непрацездатні дочка чи син потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання повнолітнім непрацездатним сином, дочкою, доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги (постанова Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 459/1381/18).

Батьки не будуть зобов`язані утримувати повнолітню дитину, якщо вони самі є непрацездатними та потребують допомоги, або якщо їхній заробіток не дозволяє їм здійснювати утримання.

У даному випадку ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом зазначила, що вона є повнолітньою донькою ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю з дитинства, друга група, є непрацездатною, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього догляду, проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 та потребує матеріальної допомоги батька, оскільки соціальна допомога не дозволяє у повному обсязі забезпечити її потреби.

Вирішуючи вказану справу, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_2 , як батько, зобов`язаний утримувати не лише свою неповнолітню доньку ОСОБА_11 , 2013 року народження до досягнення нею повноліття, а і повнолітню непрацездатну доньку ОСОБА_19 , 2006 року народження, яка проживає з матір`ю, однак відповідач добровільно матеріальну допомогу на її утримання не надає, у зв`язку з чим позивачка звернулась до суду із вказаним позовом.

При цьому суд враховує, що повнолітня донька ОСОБА_1 має право на утримання від відповідача, оскільки є особою з інвалідністю з дитинства, тобто непрацездатною, потребує його матеріальної допомоги, у т.ч. у зв`язку з необхідністю проходження постійних курсів лікування та програми реабілітації, проживає з матір`ю, яка, в свою чергу, здійснює за нею постійний догляд та не здатна в повній мірі її забезпечити, що ставить їх в скрутне матеріальне становище.

Оцінюючи фінансову спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу ОСОБА_1 суд враховує, щовідповідач офіційно працевлаштований, доказів того, що він не спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки з інвалідністю з дитинства, суду не надав. При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що у ОСОБА_2 відсутні можливості утримувати повнолітню доньку у зв`язку із зростанням цін, підвищенням прожиткового мінімуму, наявності кредиту, витратами на щоденні потреби, придбання ліків та інше, а тому не може бути об`єктивною підставою відсутності доходів у відповідача. Отже, суд прийшов до переконання про те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу доньці.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню на утримання непрацездатної повнолітньої доньки, суд враховує те, що позивачка не працює, отримує лише державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства, інших доходів не має, а також враховує матеріальне становище відповідача, який офіційно працевлаштований, враховано його стан здоров`я, наявність батьківського обов`язку утримання повнолітньої дитини за умови матеріальної можливості, яка наявна у відповідача, адже протилежного судом не встановлено,а також враховано, що з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_11 , 2013 року народження у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) до її повноліття.

Також суд враховує, що необхідні потреби непрацездатної людини, як правило, не обмежені тими звичайними потребами, які має здорова людина, тому вимагають додаткових витрат на лікування, оздоровлення, харчування, що зумовлено іншим, відмінним способом життя такої людини.

Наведеним спростовуються доводи представника відповідача щодо недоведеності позивачем потреби в матеріальній допомозі повнолітній доньці зі сторони батька.

Наявність у позивачки лише соціальної виплати від держави не може впливати на призначення аліментів на її утримання або ж виключати можливість такого призначення. З цієї точки зору факт отримання такої державної допомоги, яка формально забезпечує встановлений законом прожитковий мінімум, слід тлумачити змістовно, виходячи із реального розміру цієї допомоги, а також витрат, які несе ця особа на лікування й на потреби із забезпечення свого життя.

Окрім того, призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії по інвалідності або іншої соціальної виплати не може знаходитися у зв`язку із виплатами, які здійснюють батьки на утримання повнолітніх непрацездатних доньки чи сина. Факт призначення державою допомоги не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання повнолітніх непрацездатних доньки чи сина або ж виключати його.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог СК України батьки зобов`язані утримувати повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги. При цьому місце проживання повнолітньої непрацездатної доньки, у тому числі разом із матір`ю, не припиняє та не обмежує обов`язок іншого з батьків брати участь в утриманні доньки, а також не є підставою для звільнення від сплати аліментів.

За вказаних обставин, а також виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на утримання повнолітньої непрацездатної доньки ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення позивачки до суду.

Суд вважає, що такий розмір аліментів забезпечить матеріальні потреби повнолітньої непрацездатної доньки та не поставить в скрутне матеріальне становище відповідача і не позбавить його права на достатній рівень життя, задоволення своїх фізичних та соціальних потреб.

При цьому суд враховує, що ст. 198 СК України не передбачено строку, протягом якого стягуються аліменти на непрацездатних повнолітніх дітей. Однак, суд вважає, що аліменти на утримання непрацездатної повнолітньої доньки мають стягуватися протягом строку її інвалідності.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи що позов у даній справі задоволено частково (66,8 %), з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір за ставкою, яка діяла на час звернення з позовом до суду (1211,20 грн), пропорційно до задоволеної частини вимог, в розмірі 809,08 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 82, 89, 141, 258-259, 263-265, 354-355, 430 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню непрацездатну доньку – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 аліменти на її утримання, як повнолітньої непрацездатної доньки, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви - 16.10.2025, на період непрацездатності доньки.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 809 (вісімсот дев`ять) грн 08 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6

Представник позивача: адвокат Лойко Вероніка Михайлівна, РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: м/н Свободи, 5 а/с 4512, м. Харків, 61022.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Представник відповідача: адвокат Сідько Світлана Іванівна, РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_6 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Повний текст рішення складено 24 квітня 2026 року.

Суддя Каліберда В. А.