Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №626/473/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/473/26

Провадження № 3/626/218/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.04.2026 року м.Берестин (Красноград)

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Дудченко В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , військовослужбовець ЗСУ, щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №590196 від 13.02.2026 року, ОСОБА_1 13.02.2026 року о 10:30 годині на трасі М-29 Харків-Красноград-Перещепино-Дніпро керував транспортним засобом ЗАЗ д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження освідування в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, при цьому від нього надійшла заява, щоб розгляд справи проходив без нього, оскільки він є військовослужбовцем, однак за участі його представника адвоката Таранченко Ю.В.

В своїх запереченнях на даний протокол адвокат Таранченко Ю.В. просила закрити провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, посилаючись на ряд фактів.

Так, представник ОСОБА_1 , адвокат Таранченко Ю.В вважає, що працівниками поліції при складанні даного адміністративного матеріалу були допущені порушення порядку огляду ОСОБА_1 як військовослужбовця, які зокрема полягали в наступному, оскільки матеріали даної справи містять докази того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини, а отже це вказує на особливий правовий статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, для яких КУпАПо визначено окремий порядок огляду, регламентований ст. 266-1 КУпАП.

Військовослужбовець ОСОБА_1 за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч.ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП. Працівниками поліції зазначеного встановленого законом порядку не було дотримано.

Тому вся процедура огляду, яку поліцейські застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч.9 ст.266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем.

Відповідно до імперативних приписів ч. 6 ст. 266 КУпАП, ч. 9 ст. 266-1 КУпАП та п. 22 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності порушень вимог встановленого законодавством порядку до проведення огляду на стан сп`яніння, такий огляд вважається недійсним.

Таким чином просила визнати результати огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 від 13.02.2026 року, зафіксовані у протоколі серії ЕПР 1 № 590196, недійсними та недопустимими доказами у справі.

Крім того, зазначає, що 13.02.2026 року о 10 годині 30 хв. ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції.

13.02.2026 року о 10 годині 54 хв., працівниками поліції було складено Постанову відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та направлено матеріали справи до суду.

Разом з протоколом було направлено відео з бодікамери працівника поліції. ОСОБА_1 , свою вину не визнає та вважає, що процедура зупинення та процедура огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння було проведена з порушенням норм чинного законодавства, відповідно до наступного:

По-перше: До матеріалів справи додано відео за номером

Z000000_00000020260213103044_0005, зняте з бодікамери без зазначення номеру боді камери та працівника поліції, якому належить зазначена камера.

Звертає увагу суду, що дане відео, з самого початку містить інформацію, з якої вбачається, що автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_1 , почав рухатися по команді працівника поліції. На відео прослуховуються слова працівника поліції “поехали”. Далі видно, що ОСОБА_1 почав рухатися за командою працівника поліції. Зазначена обставина дає підстави вважати, що зняте відео є постановочним та таким, що піддає сумніву взагалі обставини справи .

Далі, звертаю увагу суду, що працівник поліції, який порушив ст.35 ЗУ "Про національну поліцію" повинен зупинити авто, якщо існують підстави зупинення, перераховані у ст. 35 вищезгаданого Закону України. Також, відповідно до ч.3 ст.35 зазначеного ЗУ поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. З наданого відео працівником поліції неможливо встановити чи саме цим працівником був зупинений ОСОБА_1 та не озвучено підстави зупинки , що взагалі унеможливлює подальше вчинення даною особою дій відносно ОСОБА_1 .

Далі, з відео вбачається на хилині запису 10:30 прослуховується , що поліцейським зазначено, що у водія є ознаки сп`яніння. При цьому звертає увагу суду, поліцейським не зазначено які саме ознаки . Під час зупинки водія не було проведено огляду водія на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на місці зупинки. Поліцейським не було проведено огляду водія на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Натомість, на питання поліцейського ... цитата” ви готові пройти медосвідування”, водій не відповів. При цьому, ВІД ОГЛЯДУ НА ПРИСТОРОЇ “ДРАГЕР” ВОДІЙ НЕ ВІДМОВЛЯВСЯ.

Поліцейським ГРУБО порушено норми Постанови від 17 грудня 2008 року № 1103 “Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду” ( надалі -Порядок) де зазначається, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

П.3 Порядку зазначено , що огляд проводиться:

• поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

•лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 4 Порядку встановлено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пункт 5 Порядку регулює, що результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

З НАДАНИХ ВІДЕО ВОДІЮ НЕ БУЛО ЗАПРОПОНОВАНО ПРОВЕСТИ ОГЛЯД НА МІСЦІ ЗУПИНКИ.

На першого запису з бодікамери на 10 годині 33 хвилини, вбачається, що направлення на медичний огляд, не було, що порушує порядок огляду водія на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на місці зупинки.

Звертає увагу суду, що поліцейським під час зупинки водія було одразу запропоновано скласти постанову, що в свою чергу є маніпуляцією або помилкою, оскільки за ст. 130 КУпАП складається протокол, який потім розглядається судом, а не поліцією на місці.

При цьому, з наданого відео вбачається, що водію сказали про те, що на нього буде складено постанову, а потім почали виносити направлення на медичний огляд та пропонувати пройти огляд в медичному закладі.

Лише після того, як водій отримає письмове направлення на медогляд і відмовиться від нього — це вважається правопорушенням.

З відео за № Z000000_00000020260213104023_0007 ,в період часу , а саме в період часу 10 годин 40- 42 хвилини та з відео № Z000000_00000020260213104523_0008 в період часу 10 годин 45 хвилин 50 хвилин, вбачається, що всі пояснення, які надає ОСОБА_1 записані під диктовку працівників поліції.

При цьому, звертає увагу суду, що в матеріалах справи міститься акт огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння із використанням технічних засобів із зазначенням часу огляду 10 годин 39 хвилин. Відповідно, до наданого відео з боді камери в зазначений час ЖОДНОГО ОГЛЯДУ ВОДІЯ НЕ ВІДБУВАЛОСЬ (№ запису Z000000_00000020260213104023_0007), що є грубим порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності водія. Складається таке враження, що зазначені відео зняті в якості постановочної сцени без дотримання жодної законної процедури.

Крім цього, пояснення ОСОБА_1 суперечать наданому поліцейськими відео з боді камери, так як жодної пропозиції “пройти медичне освідування на пристрої “Драгер” не звучало , що ще раз вносить сумнів у законність притягнення особи до відповідальності .

В матеріалах справи містить направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, яке виписано о 10 годині 47 хв. При цьому, відповідно до наданого відео запису № Z000000_00000020260213104523_0008, в 10 годин 47 хвилин водій писав під диктовку пояснення.

В подальшому з відеозапису № Z000000_00000020260213105523_0010 видно, що працівники поліції відпустили водія без відсторонення від керування автомобілем. Зазначені дії працівників поліції при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП є порушенням процедури з боку поліції, що може свідчити про відсутність реальних ознак сп`яніння або сумніви у доказовій базі. Водія, якого вважають нетверезим, зобов 'язані відсторонити.

Також, необхідним вважає зазначити, що водій ОСОБА_1 відповідно до відпускного квитка № 204 в період з04.03.2026 року по 02.04.2026 року перебував у відпустці за станом здоров`я. Напередодні зазначених обставин був звільнений з полону. Проходить лікування у медичному закладі, приймає лікувальні засоби, що станом на теперішній час мають вплив на психічну реакцію водія. (медичні документи долучаються).

Зауважує, що відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає лише у випадку дотримання встановленого законом порядку та процедури проведення огляду. Згідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо передані до суду, не підтверджують факт порушення громадянином ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення та дослідивши надані суду матеріали справи у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до положення ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст.7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Процедура огляду на стан сп`яніння чітко визначена законом.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння регламентовано ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735(надалі Інструкція).

Відповідно до п.6 Розділу І даної інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

При цьому згідно з п.7 Розділу І даної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно з п.22 Розділу ІІІ даної інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

При цьому відповідно до п.6-8 порядку направлення водіїв для проведення огляду від 17 грудня 2008 р. № 1103 - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

П.8 У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Тобто, відповідно до положень вищезазначених нормативних документів, поліцейський спочатку на місці зупинки транспортного засобу повинен запропонувати пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Після чого у разі відмови з відповідним оглядом на місці, працівники поліції зобов`язані були направити його в заклад охорони здоров`я, де видати відповідне направлення для проходження огляду, і тільки тоді в разі відмови в присутності двох свідків скласти відповідний протокол.

Таким чином в разі відмови водія транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, однак в порушення вимог даної інструкції, а саме «п.7 Розділу І», ОСОБА_1 не був направлений та доставлений поліцейським для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров`я.

При цьому ОСОБА_1 стверджує, що до медичного закладу його ніхто не відвозив, що також підтверджується відповідним відеозаписом, долученим до справи на якому відсутній запис перебування останнього в медичному закладі.

Таким чином, не зважаючи на відмову проходити відповідний огляд на місці зупинки, відповідний огляд в найближчому закладі охорони здоров`я проведено не було.

Поряд з цим суд також вважає слушними доводи сторони захисту з приводу порушення процедури самого огляду.

Так, з переглянутого відеозапису, який долучено до справи, дійсно вбачається, що 13.02.2026 року о 10 годині 30 хв. ОСОБА_1 начебто був зупинений співробітниками поліції.

13.02.2026 року о 10 годині 54 хв., працівниками поліції було складено Постанову відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та направлено матеріали справи до суду.

Разом з протоколом було направлено відео з бодікамери працівника поліції ОСОБА_1 , свою вину не визнає та вважає, що процедура зупинення та процедура огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння було проведена з порушенням норм чинного законодавства, відповідно до наступного: так, до матеріалів справи додано відео за номером, зняте з бодікамери без зазначення номеру боді камери та працівника поліції, якому належить зазначена камера.

Однак дане відео, з самого початку містить інформацію, з якої вбачається, що автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_1 , почав рухатися по команді працівника поліції. На відео прослуховуються слова працівника поліції “поехали”. Далі видно, що ОСОБА_1 почав рухатися за командою працівника поліції. Зазначена обставина дає підстави вважати, що зняте відео є постановочним та таким, що піддає сумніву взагалі обставини справи .

Далі, працівник поліції, який порушив ст.35 ЗУ "Про національну поліцію" повинен зупинити авто, якщо існують підстави зупинення, перераховані у ст. 35 вищезгаданого Закону України. З наданого відео працівником поліції неможливо встановити чи саме цим працівником був зупинений ОСОБА_1 та не озвучено підстави зупинки , що взагалі унеможливлює подальше вчинення даною особою дій відносно ОСОБА_1 .

Далі, з відео вбачається на хвилині запису 10:30 прослуховується , що поліцейським зазначено, що у водія є ознаки сп`яніння через кілька секунд після фактичної зупинки. При цьому поліцейським не зазначено які саме ознаки . Під час зупинки водія не було проведено огляду водія на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на місці зупинки. Поліцейським не було проведено огляду водія на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Натомість, на питання поліцейського ... цитата” ви готові пройти медосвідування”, водій не відповів. При цьому, ВІД ОГЛЯДУ НА ПРИСТОРОЇ “ДРАГЕР” ВОДІЙ НЕ ВІДМОВЛЯВСЯ.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків, що проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським, який складав протокол і оформлення його результатів, за наведених вище обставин проведено з грубим порушенням ст.266 КУпАП та інструкції, а згідно з ч.5 ст.266 та п.3.22, висновки та огляди щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї статті та Інструкції, вважаються недійсними.

Поряд з цим, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п.п.8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що особі роз`яснюється взагалі її права, але повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

Відповідно до норм КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення в якому зазначається суть адміністративного правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, повинен провадитися розгляд справ.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Так, фабула викладена у протоколі по суті адміністративного правопорушення не відповідає ст.130 ч.1 КУпАП.

При цьому, ст.130 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, зазначене у протоколі не повною мірою відповідає вимогам ст.130 ч.1 КУпАП, зокрема пропущені слова у викладені фабули суті адміністративного правопорушення.

Неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє особу щодо якої складено протокол, права здійснювати предметний захист та порушує її процесуальні права.

Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

В силу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведення невинуватості.

Згідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

В зв`язку з викладеним, коли процедура огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведена з грубим порушенням процедури її проведення, а саме ст.266 КУпАП та інструкції, у зв`язку з чим справу слід закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 7, ст. 10, ч. 1 ст. 130, ст. 247, ст. 266, ст. 278, ст. 280, ст. 283-285 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №590196 від 13.02.2026 року) - закрити, в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд.

Суддя Дудченко В.О.