Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №344/759/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/759/25

Провадження № 2/344/416/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.,

за участю секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Івано-Франківська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудівників 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук Орислава Євгенівна про визнання договору про цільовий внесок у діяльність частково удаваним, визнання стороною договору, визнання договору дарування фіктивним та поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудівників 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук Орислава Євгенівна про визнання договору про цільовий внесок у діяльність частково удаваним, визнання стороною договору, визнання договору дарування фіктивним та поділ майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.10.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб.

Сторони проживають та працюють в м. Лондоні (Велика Британія). Подружжя мало наміри поліпшити свої житлові умови, зокрема, шляхом придбання власного житла. Оскільки спільний рівень доходу Сторін дозволяв накопичити на свою квартиру, позивачка та відповідач 1 вирішили купити нерухомість в Україні.

Сторони не мали можливості через роботу за кордоном їздити в Україну для особистого перегляду квартир для купівлі. Тому, подружжя доручило пошук квартири батькам Відповідача 1 - ОСОБА_3 (далі - Відповідач 2) та ОСОБА_4 (далі - Відповідачка 3).

З червня 2017 року Сторони почали передавати майже щомісяця на зберігання батькам Відповідача 1 спільні кошти подружжя на майбутню квартиру Сторін. В перший рік передачі становили суми в 2 000,00 фунтів стерлінгів, а надалі від 3 000,00 до 5 000,00 фунтів стерлінгів. Облік коштів Сторін вела Відповідачка 3, передані Сторонами суми коштів вона фіксувала в записнику та направляла його фото Відповідачу 1.

На початку 2021 року за кошти подружжя Позивачки та Відповідача 1 була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира була набута у власність на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, укладеного 02.02.2021 між Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11" та Відповідачем 2.

За домовленістю між Сторонами Квартира мала бути оформлена на Позивачку, однак при укладенні угоди стороною Договору № МЦ/25/43 від 02.02.2021 виступив Відповідач 2. Про це Позивачці було повідомлено Відповідачкою 3 вже після вчинення правочину. Оформлення квартири на батька Відповідача 1 було пояснено Позивачці терміновістю укладення угоди у зв`зку з дуже вигідною ціною та ризиком відчуження іншим покупцям.

Відповідачі 1-3 запевнили Позивачку, що це тимчасово і Квартира згодом буде перереєстрована на Позивачку, як справжнього покупця. Причин щодо недовіри Позивачки словам Відповідачів 1-3 з огляду на їх сімейні відносини не було. Питання перереєстрації Квартири неодноразово підіймалося Позивачкою. Але Відповідач 2 та Відповідачка 3 посилаючись то на проблеми зі здоров`ям, то на недоцільність витрачання коштів на переоформлення майна, яке й так належить Сторонам, уникали проведення реєстраційних дій з Квартирою.

З часом батьки Відповідача 1 почали налаштовувати чоловіка Позивачки проти неї і врешті-решт під впливом думки батьків Відповідач став відаллятися від Позивачки, внаслідок чого Сторони з листопада 2023 року почали жити окремо. З того часу розмови щодо перереєстрації майна на Позивачку більше не велися, родичі чоловіка з Позивачкою на контакт вже не виходили.

Позивачка не полишала надій щодо мирного врегулювання спору з Відповідачем 1 та його батьками. Однак, влітку 2024 року Позивачці стало відомо, що Відповідач 2 за Договором серії та номер: 456, посвідченим 14.06.2024 Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Пивоварчук Ориславою Євгенівною, "подарував" Квартиру Сторін Відповідачці 3.

Нині Відповідач 1 подав позов про розірвання шлюбу. Ані чоловік позивачки, ані його батьки не визнають жодних прав Позивачки на Квартиру. З метою недопущення реального поділу спільного майна Сторін вже вчинено вторинне відчуження Квартири. З огляду на порушення прав Позивачки та неефективність спроб в досудовому порядку врегулювати ситуацію, яка склалася, Позивачка звертається з цим позовом до суду.

Правочин щодо придбання Квартири відповідачем 2 є удаваним в частині сторони Договору №МЦ/25/43 від 02.02.2021. Квартира була придбана за рахунок коштів Позивачки та Відповідача 1 в інтересах їх спільної сім`ї. Справжніми набувачами прав на Квартиру є саме Сторони, Відповідач 2 був вказаний в якості учасника за Договором №МЦ/25/43 від 02.02.2021 лише формально.

Ефективному відновленню порушених прав позивачки сприятиме часткове визнання Договору №МЦ/25/43 від 02.02.2021 недійсним та визнання її стороною цього договору.

Позивачкою зазначається, що завдяки отриманню високого рівня доходу за кордоном Позивачка та Відповідач 1 були спроможні придбати собі власне житло, купувати дороговартісні речі та подорожувати в інші країни. В той час, коли ані Відповідач 2, ані Відповідачка 3 поодинці чи спільно не мали необхідних коштів на купівлю нерухомості. Так, з березня 2017 року Сторони почали працювати в м.Лондоні. Позивачка одразу працевлаштувалась в комерційну агенцію "Easy Lets London", що спеціалізується на наданні послуг з клінінгу та управління нерухомістю. На посаді управляючого майном (property manager) в Агенції в період з 2017 по 2021 роки Позивачка отримувала дохід від 2 000,00 фунтів стерлінгів на місяць, що сукупно за рік становило від 24 000,00 фунтів стерлінгів (вказаний рівень доходу відповідає положенням п.6 "Заробітна плата" Трудового договору Позивачки).

Разом з тим, Позивачка неодноразово понаднормово працювала, що додатково компенсувалося за рахунок Агенції. Згодом у Позивачки з`явилися й власні постійні клієнти, що значно збільшило її заробіток. Таким чином, Позивачка в останні роки отримувала 30 000,00-35 000,00 фунтів стерлінгів на рік.

Відповідач 1 спершу працевлаштувався на будівництво приватних об`єктів, згодом перейшов до робіт у сфері ландшафту. Після цього для збільшення доходу Відповідач 1 почав працювати робітником з гіпсокартону. З метою швидшого накопичення коштів Відповідач 1 працював майже без вихідних, часом по дві зміни поспіль. Так дохід Відповідача 1 від 1 500,00-2 500,00 фунтів стерлінгів в місяць виріс втричі. Позивачці відомо, що в останні роки Відповідач 1 заробляв приблизно 50 000,00-55 000,00 фунтів стерлінгів на рік.

Наприкінці 2018 року Сторони вперше відкрили спільний банківський рахунок на ім`я Відповідача 1. Позивачка почала отримувати частину коштів за свої послуги на Рахунок, Відповідачу 1 виплачували заробіток готівкою, лише зрідка перераховуючи кошти на Рахунок.

У Виписках транзакції від роботодавців, клієнтів Позивачки надходили під наступними найменуваннями: Sandu Ilona (SANDU I), Easy Lets London Ltd, O King, UMOETTE DANIELE, Daniel Bombic, J Peacock, M Wabol, YILMAZ S, EDWARDS C, MARIA LEVCHENKOVA, OYSTON Amie, OYSTON DAVID, KOROMA A BPO, Jerome Bird, NIMROD MEVORACH, Mustafa Temel, GLASERJONES.

У Виписці транзакції з оплати роботи Відповідача 1 найменовані як: В LTD, STUTKO , ERATA777 LTD, PK FINANCIAL LTD, THE ONE CONSTRUCTI, Construction, DORA BUILDING SERVICES LTD, Bukovina LTD.

Крім того, про фінансову спроможність Позивачки та Відповідача 1 придбати собі житло свідчать й покупки, які здійснювали Сторони. Відповідач 1 купував собі дорогі робочі інструменти, спеціальну техніку, подружжя придбавало ювелірні прикраси бренду "Pandora", гаджети компанії "Apple".

Відповідачці 3 коштом подружжя придбано декілька телефонів, на її день народження золоті підвіску та кулон вартістю 799 фунтів стерлінгів (приблизно 30 тис. грн).

Постійно зростаючий високий заробіток дозволяв Сторонам мандрувати як по території самої Великобританії, так і в інші країни.

На відпочинок в Португалію разом зі Сторонами вирушили й Відповідачка 3 та сестра Відповідача 1. Витрати на відпочинок сім`ї Сторін та родичів Відповідача 1 повністю несли Сторони.

Разом з тим, батьки Відповідача 1 не мали достатніх доходів для придбання нерухомості. Як відомо позивачці, на час придбання квартири відповідачка 3 не мала постійної роботи, могла інколи для підробітку виходити на зміни у сільський магазин. Відповідач 2 час від часу працював на будівництвах в м. Києві, однак на ці доходи жила й Відповідачка 3 та сестра Відповідача 1.

Крім того, ані Відповідач 2, ані Відповідачка 3 не вели підприємницької діяльності від якої могли б отримувати доходи, що вбачається з відсутності відомостей про цих осіб у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач та Відповідач 1, як справжні власники Квартири, несли витрати по утриманню свого житла. Після придбання Квартири Сторони продовжували передавати кошти та речі інтер`єру Відповідачам 2, 3 для житлово-комунального обслуговування Квартири, її ремонту та майбутнього облаштування.

Сторони планували облаштувати для себе житло, створити якомога комфортніші умови для проживання їх сім`ї. Тому, до і після придбання Квартири купували речі для затишку, декорування, а також предмети для задоволення побутових потреб, такі як посуд, побутову техніку.

25.08.2023 Позивачка приїжджала в Україну для особистого огляду Квартири, домовлялася з майстром щодо ремонту в ній та самостійно сплатила за комунальні послуги. Присутність Позивачки в Квартирі, відношення Позивачки до Квартири як до своєї власної та майбутні плани щодо облаштування спільного житла Сторін спостерігаються на Відеозаписі №6, зробленому Позивачкою на прохання Відповідача 1.

Під час візиту в Квартиру Позивачку супроводжувала її подруга ОСОБА_6 та Відповідачка 3. Супровід Позивачки Відповідачкою 3 при огляді Квартири підтверджується Скриншотами їх переписки №16-18 та Відеозаписом переписки №8. В цей же день, Позивачка провела в Квартирі зустріч з майстром ОСОБА_7 , якому мало бути доручено здійснення ремонту в Квартирі. Після розмови з Позивачкою майстер також повідомив у телефонній розмові Відповідачу 1 про перелік будівельних робіт необхідних для проведення майбутнього ремонту Квартири.

Після відвідин Квартири Позивачка безпосередньо звернулася до ТОВ "ЖЕО "Спілка Комфорт" та, отримавши рахунки за житлово-комунальні послуги по Квартирі, оплатила їх на місці. Позивачка вважала, що її візит в Україну є влучною нагодою для переоформлення особових рахунків на ім`я Позивачки, на що Відповідачка 3 зазначила, що до моменту повернення Сторін в Україну це є безсенсовим та нетерміновим. Тоді Позивачка передала квитанції сестрі Відповідача 1 разом з коштами на подальші оплати комунальних послуг.

Таким чином, Позивачка та Відповідач 1 власним коштом утримували Квартиру, планували її поліпшувати та вчиняли підготовчі дії для цього. Відповідачі 2, 3 не витрачались на потреби пов`язані з Квартирою, не вживали жодних заходів для її оснащення та облаштування, про що, в тому числі, свідчить й сам зовнішній вигляд Квартири на Відеозаписі №6, а це після спливу 2,5 років від дати придбання Квартири. Такий стан майна є цілком логічним та зрозумілим, оскільки питання ремонту житла було справою та відповідальністю виключно Сторін, як фактичних власників Квартири.

Відповідач 2 виступаючи стороною Договору №МЦ/25/43 від 02.02.2021. лише вдавав з себе набувача Квартири, й будучи лише формально зазначеним в договорі, не виконував обов`язків із сплати внесків для набуття прав на спірне майно.

Остаточний вибір квартири для сім`ї Сторін було зроблено Відповідачем 1. Як повідомив Позивачці сам Відповідач 1 після придбання Квартири, Відповідач 1 напередодні укладення Договору №МЦ/25/43 від 02.02.2021 самостійно контактував з відчужувачем Квартири, домовлявся про істотні умови майбутнього договору. Після досягнення Відповідачем 1 домовленості щодо вигідної ціни на Квартиру батьки Відповідача 1 тільки привезли кошти Сторін на угоду за Договором №МЦ/25/43 від 02.02.2021 та передали їх Відповідачу 4.

Отже, як виконання ключового зобов`язання з оплати ціни за набуття Квартири, так і все подальше утримання та вчинення дій пов`язаних зі збереженням цього майна здійснювалось саме Сторонами. Відповідач 2 був формально вказаний в Договорі №МЦ/25/43 від 02.02.2021 й зазначених обов`язків не виконував, так як в дійсності Квартира набувалася Сторонами для потреб їх спільної сім`ї.

Позивачка вважає, що ефективним способом захисту її порушених прав буде визнання Договору №МЦ/25/43 від 02.02.2021 недійсним в частині сторони договору, Відповідача 2, з одночасним визнанням позивачки справжньою стороною цього договору. Такого засобу має бути достатньо для відновлення порушених прав Позивачки та юридичного оформлення спірного майна за його справжнім власником без необхідності визнавати Договір №МЦ/25/43 від 02.02.2021 повністю недійсним.

Також позивачкою зазначається, що Договір №456 від 14.06.2024 є фіктивним, оскільки на противагу ст. 203 ЦК України, був вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином з дарування майна. Відповідачі 2, 3 діяли з єдиним умислом та укладали цей договір виключно для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним. Справжньою ціллю вчинення вказаного правочину було утруднення поділу майна Сторін.

Відповідач 2 та Відповідачка 3 достеменно знали, що Квартира купувалась для сім`ї Позивачки та Відповідача 1 на їх спільні кошти. Адже саме Відповідачам 2, 3 передавались кошти на купівлю Квартири, з ними обговорювалися побажання Сторін щодо характеристик майбутнього житла, Відповідачкою 3 вівся облік коштів подружжя Сторін, вона ж і привітала Позивачку з придбанням Квартири після укладення Договору №МЦ/25/43 від 02.02.2021.

До моменту виникнення конфлікту між Позивачкою та Відповідачкою 3, а згодом і Відповідачем 1, Відповідачі 2, 3 визнавали це майно спільним майном Сторін, оскільки обоє обізнані про джерела та мету придбання Квартири. Знаючи, що справжніми власниками Квартири є Позивачка та Відповідач 1, та усвідомлено діючи на шкоду Позивачці, Відповідач 2 нібито безоплатно передав майно Сторін Відповідачці 3 на підставі Договору №456 від 14.06.2024.

При цьому, ніякого реального переходу права власності на Квартиру від Відповідача 2 до Відповідачки 3 не відбулося. Відповідачами 2, 3 було вчинено умисно правочин без передання майна у фактичне володіння або вчинення будь-яких інших дій на виконання такого правочину, без зміни власника цього майна та настання реальних юридичних наслідків.

Вказане підтверджується й відповіддю на адвокатський запит ЖЕО №92 від 10.12.2024, в якому зазначається, що особовий рахунок на послуги з обслуговування Квартири по теперішній час зареєстрований за Відповідачем 2. Після спливу більше 6 місяців з дати "дарування" Квартири для обслуговуючих організацій власником цього майна й досі виступає Відповідач 2. Відповідачка 3 свій тягар з утриманням Квартири, як нібито її власниці, не виконує.

В свою чергу, за рахунок того, що укладення Договору №456 від 14.06.2024 відбулося між родичами першого ступеню спорідненості (чоловіком та дружиною), в дійсності Квартира не вибула з відання Відповідачів 1-3.

Таким чином, Договором №456 від 14.06.2024 року було лише імітовано правочин з відчуження Квартири. Справжніми намірами Відповідачів 2, 3 було зробити процес поділу майна Сторін важчим й за можливості взагалі лишити Позивачку права на її частку в Квартирі. Така недобросовісна поведінка Відповідачів 2, 3 призводить до порушення майнових прав Позивачки на Квартиру.

Відтак, з огляду на те, що укладення Договору №456 від 14.06.2024 не спрямоване на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, то згідно з ст. 215 ЦК України це є підставою для визнання такого договору недійсним.

Квартиру було придбано за Договором №МЦ/25/43 від 02.02.2021 спільними зусиллями Сторін під час перебування у шлюбі (дата реєстрації шлюбу - 08.10.2016). Таким чином, Квартира є спільною сумісною власністю Позивачки й Відповідача 1 та підлягає рівноцінному поділу між ними по 1/2 частці кожному з подружжя. Для забезпечення процесуальної економії (ефективності, розумності та раціональності судового процесу) та нівелювання необхідності повторно звертатися до суду для вичерпання спору між Сторонами щодо поділу Квартири, Позивачка вважає за доцільне поділити вказане майно в межах цього судового провадження.

Враховуючи наведене, просить суд визнати Договір про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11", за яким була набута у власність квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2576241826040, в частині сторони договору ОСОБА_3 удаваним; визнати стороною Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11", за яким була набута у власність квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2576241826040, замість ОСОБА_3 – ОСОБА_1 ; визнати фіктивним Договір серії та номер: 456, посвідчений 14.06.2024 приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Пивоварчук Ориславою Євгенівною, про дарування квартири за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2576241826040; в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2576241826040, загальною площею 41,7 кв.м.

13.02.2025 року представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що стороною Відповідача-1 не заперечується і той факт, що ним та Позивачкою було прийнято рішення про переїзд до міста Лондона (Велика Британія), яке їм вдалося реалізувати у березні 2017 року, а також те, що з листопада 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали жити окремо. Разом з тим, стороною Позивачки при написанні позову було допущено ряд суттєвих неточностей у формулюваннях стосовно фактичного розподілу сімейного доходу та планів щодо майбутнього вкладення їхніх фінансових накопичень, отриманих внаслідок роботи у місті Лондоні, зокрема, щодо намірів придбання нерухомого майна. Відтак, у той час, коли між Позивачкою та Відповідачем-1 існували сімейні відносини, подружжя дійсно мало спільні наміри щодо покращення своїх житлових умов шляхом купівлі квартири. Разом з тим, Позивачка жодним чином не згадує про те, що їхній спільний рівень доходу дозволяв їм здійснювати накопичення коштів для купівлі нерухомого майна в Україна як для себе, так і для фінансової допомоги Відповідачу-2 та Відповідачці-3, зокрема, у контексті купівлі ними нерухомого майна для своїх житлових потреб. Отож, детально описуючи у позові високий рівень доходів їхньої з Відповідачем-1 сім`ї, Позивачка повністю ігнорує той факт, що надання готівкових коштів Відповідачу-2 та Відповідачці-3 з самого початку розцінювалась їхнім подружжям як фінансова допомога на постійній основі батькам Відповідача-1, які, як зазначається у самій ж позовній заяві, не мали достатніх доходів для покриття усіх життєвих потреб, зокрема, і житлових. Так, одна частина зазначених у позові коштів покривала побутові потреби батьків, а інша частина – слугувала фінансовим сприянням для купівлі та утримання ними квартири за адресою: АДРЕСА_1 за Договором про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року, укладеним між Відповідачем-4 та Відповідачем-2.

До того ж, поза увагою залишився і той факт, що дана Квартира була придбана батьками Відповідача-1 у тому числі і за рахунок самостійно накопичених ними за життя коштів.

Позивачкою також не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що підтверджували б викладену нею у позові «теорію» щодо того, що надані батькам Відповідача-1 готівкові кошти передавалися саме для «зберігання», метою якого було придбання у майбутньому зазначеної Квартири саме для житлових потреб Позивачки та Відповідача-1.

Окрім цього, для обґрунтування викладеного у позові, до нього також не було додано й жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які підтверджували б дійсні наміри ОСОБА_1 стати стороною Договору про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року. Так, сторона Відповідача-1 вважає, що якби зазначені Позивачкою обставини справді відповідали дійсності, то цілком логічним, очікуваним та послідовним було б те, що, будучи достатньо проінформованою щодо пошуку Відповідачем-2 та Відповідачкою-3 квартири для її купівлі, визначення із конкретним об`єктом нерухомості, а також ведення перемовин стосовно укладення майбутнього правочину, Позивачка, перебуваючи тимчасово за кордоном і не плануючи приїзду в Україну задля укладення зазначеного договору, мала б вчинити певні «підготовчі дії» для участі у такому договорі у якості сторони, зокрема, дії щодо оформлення у встановленому порядку довіреності на певну довірену особу, якій Позивачка надала б право представляти її інтереси в Україні від свого імені. Проте стороною Позивачки не було надано ані доказів того, що така довіреність нею була оформлена, ані доказів того, що вона взагалі зверталась до закордонної дипломатичної установи України (Консульства України або інших відділів дипломатичної служби у Великій Британії) чи до місцевого іноземного нотаріуса у Великій Британії. Так само стороною Позивачки не було додано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які підтверджували б факт існування описаних у позові гарантій з боку Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідачки-3 щодо того, що Квартира згодом буде «перереєстрована» на неї, як на «справжнього покупця», а також доказів подальшої «відмови від перереєстрації» даного майна та усіх описаних Позивачкою невдалих спроб врегулювати цю нібито несправедливу ситуацію в досудовому порядку.

Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудовників 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є., про визнання договору про цільовий внесок у діяльність частково удаваним, визнання стороною договору, визнання договору дарування фіктивним та поділ майна подружжя містить чималу кількість розбіжностей та недостовірних фактів у частині викладу обставин, якими Позивачка обґрунтовує свої вимоги, та не містить жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що підтверджують вказані обставини.

Сторона Позивачки стверджує, що правочин щодо придбання Квартири Відповідачем-2 є нібито удаваним в частині сторони Договору про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року, так як, на думку Позивачки, Квартира була придбана за рахунок її з Відповідачем-1 спільних коштів в інтересах їх спільної сім`ї. З огляду на це, ОСОБА_1 переконана, що справжніми набувачами прав на Квартиру є саме вона та ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 був вказаний у якості сторони даного договору лише формально. З огляду на зазначене, Позивачка вважає, що ефективному відновленню її порушених прав сприятиме часткове визнання Договору про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року удаваним в частині сторони договору ( ОСОБА_3 ) з одночасним визнання її справжньою стороною цього договору.

Позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудовників 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є., про визнання Договору про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року в частині сторони договору – ОСОБА_3 удаваним, а також похідна від неї позовна вимога про визнання стороною Договору про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року замість ОСОБА_3 ОСОБА_1 є неналежними та неефективними. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Так, сторона Позивачки стверджує, що Договір дарування квартири № 456 від 14.06.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук Ориславою Євгенівною, є нібито фіктивним, оскільки на противагу ч. 4. 5 ст. 203 ЦК України, він був вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином з дарування майна. Позивачка переконана, що Відповідач-2 та Відповідачка-3 діяли з єдиним умислом та укладали цей договір нібито виключно «для виду». А справжньою ціллю вчинення вказаного правочину, на думку ОСОБА_1 , було «утруднення» поділу майна Позивачки і Відповідача-1, так як тепер Квартира може бути аналогічним чином «подарована» Відповідачу-1 або успадкована ним після батьків. Проте жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які підтверджували б зазначені обставини стороною Позивачки не було наведено, а усі викладені Позивачкою твердження щодо істинних намірів укладення Договору дарування квартири АДРЕСА_2 від 14.06.2024 року, а саме – нібито для створення перешкод для поділу майна у майбутньому ґрунтуються виключно на припущеннях ОСОБА_1 .

Так, сторона Позивачки стверджує, що укладення Договору дарування квартири АДРЕСА_2 від 14.06.2024 року було вчинено Відповідачем-2 та Відповідачкою-3 суто «на папері», без передання майна у фактичне володіння. Так, ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що реального переходу права власності на Квартиру не відбулося.

Проте зазначені твердження не відповідають дійсності, так як згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником Квартири є саме ОСОБА_4 .

З урахування того факту, що станом на день подання даного відзиву на позовну заяву ремонтні роботи у квартирі ще не закінчені, наразі вона знаходиться у непридатному для проживання стані, внаслідок чого у Квартирі ніхто не має змоги проживати. Разом з тим, не можуть заслуговувати на увагу твердження Позивачки і про те, що факт залишення за Відповідачем-2 реєстрації особового рахунку на послуги з обслуговування Квартири свідчить про те, що власником даного нерухомого майна виступає Відповідач-2, так як зазначені відомості не можуть свідчить про наявність чи відсутність права власності взагалі.

Відтак, з огляду на те, що у матеріалах справи наявні докази передачі Відповідачем-2 у власність Відповідачці-3 спірної Квартири, Договір дарування квартири № 456 від 14.06.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук Ориславою Євгенівною, не може бути визнаний фіктивним.

Щодо необґрунтованості та передчасності позовної вимоги про визнання за Позивачкою права власності на 1/2 частку Квартири в порядку поділу спільного майна подружжя, зазначає що сторона Позивачки вважає, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 була придбана під час перебування Позивачки й Відповідача-1 у шлюбі за їх спільні кошти, а тому є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а відтак, в силу дії ст. ст. 69, 70 Сімейного кодексу України вони нібито мають право на її поділ в рівних частках. Сторона Відповідача-1 не може погодитися із даним твердженням, з огляду на те, що матеріалами справами підтверджується той факт, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 . Разом з тим, відсутні будь-які належні, допустимі, достовірні та достатні докази того, що зазначена Квартира була набута у власність ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 спільно чи окремо.

Враховуючи той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудовників 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. про визнання Договору про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року в частині сторони договору – ОСОБА_3 удаваним, та про визнання стороною Договору про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року замість ОСОБА_3 ОСОБА_1 є такими, що не можуть підлягати задоволенню судом, а також з огляду на те, що Договір дарування квартири № 456 від 14.06.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук Ориславою Євгенівною, не може бути визнаний фіктивним, вимога про визнання за Позивачкою права власності на 1/2 частку Квартири квартира за адресою: АДРЕСА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя не може вважатися похідною, а є передчасною, необґрунтованою та, як наслідок, такою, що теж не може підлягати задоволенню судом.

З огляду на те, що протягом останнього року стосунки між Відповідачем-1 і Позивачкою погіршились внаслідок протилежних поглядів на сімейне життя та відсутність взаєморозуміння, любові і поваги один до одного, продовження подружнього життя стало неможливим та недоцільним, з огляду на що Відповідачем-1 було подано до Монастирського районного суду Тернопільської області позов про розірвання шлюбу (справа № 603/531/24, провадження № 2/603/208/2024). У даному позові про визнання договору про цільовий внесок у діяльність частково удаваним, визнання стороною договору, визнання договору дарування фіктивним та поділ майна подружжя стороною Позивачки жодним чином не акцентується увага суду на тому, що провадження № 2/603/208/2024 у справі № 603/531/24 станом на день подачі даного позову було зупинено на 4 (чотири) місяці з ініціативи самої ж ОСОБА_1 , з огляду на її заяву про надання строку на примирення з ОСОБА_2 . Відтак, у рамках справи № 603/531/2 ОСОБА_1 стверджує, що вони з ОСОБА_2 були і залишаються сім`єю, а вказані у позові про розірвання шлюбу обставини нібито не відповідають дійсності, а жодних об`єктивних, вагомих міркувань, з яких можна було б зробити висновок, що шлюб дійсно розпався та є вагомі причини для його розірвання, на думку ОСОБА_1 , не існує.

З огляду на викладені у позові обставини, стороною Позивачки не заперечується той факт, що про набуття у власність Відповідача-2 Квартири за Договором про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 р., укладеного між Відповідачем-4 та Відповідачем-2, їй стало відомо ще взимку 2021 р., а про відчуження Квартири на користь Відповідача-3 за Договором дарування квартири від 14.06.2024 р., посвідченого приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. ще влітку 2024 р. Відтак, свідомо «затягуючи» розгляд справи про розірвання шлюбу, у рамках якої ОСОБА_1 нібито не бажала розривати шлюб та стверджувала, що їхні з Відповідачем-1 сімейні відносини фактично не припинялися, Позивачка насправді активно провадила підготовку до поділу майна, яке, на її переконання, мало б належити їй на праві спільної сумісної власності. Зазначені обставини ставлять під сумнів викладені у позові твердження та дійсні наміри самої Позивачки, що певним чином свідчить про суперечливий, непослідовний та недобросовісний характер процесуальної поведінки сторони Позивачки. Просить суд відмовити у позові.

24.02.2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що відповідач 1 повідомляє суду неправдиві обставини справи, спірна квартира була придбана не батькам Відповідача 1, як на те вказує останній, а в інтересах Сторін для їх спільної сім`ї. Внаслідок бажання Відповідача 1 підмінити реальні події, що передували подачі позову, позиція Відповідача 1 містить протиріччя. Як зазначалося в позові Позивачкою та визнається Відповідачем 1, у Сторін були спільні наміри придбати собі власне житло. Однак, за версією Відповідача 1, Сторони всупереч своїм планам та здоровому глузду, на шкоду інтересам своєї власної сім`ї замість того, щоб придбати житло собі, вирішили більше 3 років регулярно віддавати суттєву частку своїх коштів батькам Відповідача 1 та поліпшити їх житлові умови. При цьому, якогось іншого свого житла, окрім спірної квартири, Сторони за весь час подружнього життя не придбали.

В свою чергу, Відповідачка 3 з липня 2013 року є власницею успадкованого будинку за адресою: АДРЕСА_3 (докази додаються), в якому зареєстровані й проживають по цей день Відповідачі 2-3. Загальна площа вказаного будинку складає 101,8 кв.м, житлова площа 60,0 кв.м, загальна ж площа спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (далі – Квартира) становить 41,7 кв.м, житлова площа: 18,4 кв.м. Тобто, житлова площа будинку Відповідачки 3 втричі більша за житлову площу однокімнатної Квартири, придбаної Сторонами. За таких фактичних даних твердження Відповідача 1 про потребу Відповідачів 2-3 в “поліпшенні” житлових умов за рахунок придбання ще меншого за площею об`єкта нерухомості є абсурдним. Не узгоджуються й тези Відповідача 1 про придбання Квартири за особисті кошти його батьків накопичені за життя та одночасне зазначення про те, що саме кошти Сторін були вкладені для придбання Квартири. Відповідач 1 визнає, що його батьки не мали доходів, щоб закрити усі свої життєві потреби, внаслідок чого Сторони були вимушені їх постійно фінансово підтримувати. Не дивлячись на це, зі слів Відповідача 1, Відповідачі 2-3 мали особисті кошти для придбання Квартири. З огляду на це, позиція Відповідача 1 викликає дисонанс, а його твердження протирічать одне одному і є взаємовиключними.

Фактичні дії Позивачки та Відповідача 1 підтверджують придбання Квартири для їх потреб та ставлення до неї як до своєї власності, оскільки саме Сторони виконували з самого початку обов`язки покупців Квартири. Як вказувала Позивачка та підтверджує Відповідач 1, перед укладенням Договору № МЦ/25/43 від 02.02.2021 Відповідач 1 вів перемовини щодо придбання Квартири, в результаті чого він домовився про зустріч продавця з батьками Відповідача 1. В свою чергу, Відповідачі 2-3 на угоді за Договором № МЦ/25/43 від 02.02.2021 лише передали кошти Сторін Відповідачу 4. Отже, й вибір варіанту житла та узгодження умов укладення Договору № МЦ/25/43 від 02.02.2021 були здійснені саме Відповідачем 1, а вартість Квартири сплачена коштом Сторін. Надалі Сторони, як реальні власники Квартири, виконували свої зобов`язання з утримання та поліпшення свого майна, передбачені ч.4 ст. 319 ЦК України та ч.1 ст. 322 ЦК України. Зокрема, передавали Відповідачам 2-3 кошти на сплату комунальних платежів за Квартиру та побутові речі, техніку, предмети декору для майбутнього облаштування Квартири.

Позивачка опікувалась своїм майном та особисто приїжджала для огляду своєї Квартири, що було б безсенсовим якщо б Квартира справді належала батькам чоловіка Позивачки.

З боку Відповідачів 2-3 не здійснювалось жодних дій задля утримання Квартири та її приведення в придатний для проживання стан, зокрема, проведення ремонту, оснащення та/або облаштування житла.

Вимагати цього Сторони й не могли, адже як Позивачка, так і Відповідачі 1-3 розуміли, що Квартира є власністю та відповідальністю Сторін. Обов`язки по закриттю питань пов`язаних з Квартирою несли Сторони, Відповідач 2 залишався лише формально вказаним покупцем Квартири в Договорі № МЦ/25/43 від 02.02.2021. Позивачка неодноразово намагалася врегулювати питання перереєстрації Квартири за її справжніми власниками, між Позивачкою та Відповідачами 1-3 велися усні перемовини з цього приводу.

Одна з чергових спроб Позивачки владнати питання в досудовому порядку (листування Сторін від 11.11.2023), де зображено як Позивачка просить Відповідача 1 надати письмову відповідь (емейл) як він бачить поділ спільного майна подружжя, в тому числі, Квартири Сторін. Проте, відповіді від Відповідача 1 Позивачка так і не отримала. Врешті-решт після вторинного відчуження Квартири між Відповідачами 2-3 за Договором серія та номер: 456, посвідченого 14.06.2024, стало зрозумілим, що Відповідачі 1-3 вирішили відійти від досягнутих раніше домовленостей, скористатися невигідним положенням Позивачки та позбавити її прав на Квартиру. Викладені у Відзиві тези Відповідача 1 лише слугують тому підтвердженням. Поведінка Сторін та їх реальні дії вказують про придбання Квартири собі, а не батькам Відповідача 1. Відповідач 2 є удаваним покупцем Квартири, що насправді не виконував обов`язків притаманних набувачу та власнику цього майна, доказів іншого Відповідачем 1 не надано.

Укладенням Договору № 456 від 14.06.2024 Відповідачі 2-3 лише імітували правочин з дарування Квартири без реальних намірів його виконання та фактичної видозміни цивільних правовідносин. І Відповідач 2, і Відповідачка 3 були обізнані про те, що Квартира належить Сторонам, й завідомо вчиняли правочин для перешкоджання поділу майна Сторін.

На момент вчинення правочину дарування Відповідачі 2-3 з огляду на постійну комунікацію між ними та Сторонами, в тому числі, з питань, що стосувалися Квартири, знали, що: 1) Квартира куплена Сторонами для їх сім`ї за їх спільні кошти, 2) між Позивачкою та Відповідачем 1 погіршилися шлюбні відносини, 3) Позивачка претендує на свою частку в спільному майні Сторін. З огляду на це, Відповідачі 2-3, будучи батьками Відповідача 1, діяли на шкоду інтересам Позивачки та умисно вчинили між собою безоплатний правочин, що не призвів до реального переходу права власності на Квартиру від Відповідача 2 до Відповідачки 3. В Квартирі ніхто з Відповідачів 2-3 не проживає, що є не дивним, адже після сварки Сторін вирішення питання ремонту Квартири було призупинено. Особові рахунки на послуги з обслуговування Квартири на Відповідачку 3 не перереєстровувались, тобто Відповідач 2 все так само виступає власником цього майна для ТОВ "ЖЕО "Спілка Комфорт", яке обслуговує Квартиру. Це свідчить про те, що Відповідачка 3 не прийняла на себе зобов`язання з утримання Квартири, фактично у стані Квартири після укладення Договору № 456 від 14.06.2024 нічого не змінилося. Якщо, як стверджує Відповідач 1, Квартира і так була куплена для його батьків, тоді, який сенс мало передарування між собою цього об`єкта. Це пояснюється тим, що правочин був лише імітованим Відповідачами 2-3 і його ціль зробити процес поділу майна Сторін важчим. При цьому, реєстрація Договору № 456 від 14.06.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не виключає фіктивності цього правочину, як на те вказує Відповідач 1. За юридичною перереєстрацією майна мають стояти реальні наміри виконати правочин та створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Таким чином, Договір № 456 від 14.06.2024, за яким Відповідач 2 “подарував” Квартиру Сторін Відповідачці 3 є фіктивним, оскільки внутрішня воля сторін вказаного договору не відповідала її зовнішньому прояву, а сам правочин з дарування Квартири вчинений без наміру створення відповідних правових наслідків.

Позивачкою обраний ефективний спосіб захисту її прав, враховуючи суть позову та фактичні обставини цієї справи. Позовні вимоги є обґрунтованими належними доказами, направлені на дієве та реальне поновлення прав Позивачки, остаточне вичерпання спору між Сторонами та виключення необхідності повторно звертатися до суду.

За обставин цієї справи, з урахуванням мети і підстав позову, характеру та змісту порушеного права Позивачки ефективним способом захисту в рамках цього судового провадження є визнання Договору № МЦ/25/43 від 02.02.2021 недійсним в частині сторони договору, Відповідача 2, визнання Позивачки справжньою стороною цього договору та визнання Договору № 456 від 14.06.2024 фіктивним.

Позовна вимога про поділ майна подружжя шляхом визнання за Позивачкою права власності на 1/2 частки Квартири є взаємопов`язаною з іншими позовними вимогами, оскільки обгрунтована викладеними в позові обставинами та доданими до позову доказами. Квартиру було придбано за Договором № МЦ/25/43 від 02.02.2021 за спільні кошти Сторін під час їх перебування у шлюбі, а відтак Квартира є спільною власністю Позивачки та Відповідача 1. Саме тільки визнання Позивачки стороною Договору № МЦ/25/43 від 02.02.2021 не нівелюватиме потреби повторно звертатися до суду для поділу Квартири між Сторонами. Наведений спосіб захисту призведе до ефективного відновлення порушених прав Позивачки.

07.03.2025 року представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, які обґрунтовує тим, що сторона Позивачки заявляє, що позиція Відповідача-1 нібито містить «протиріччя та логічні нестикування», оскільки на її переконання, фінансова допомога ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – батьками ОСОБА_2 , з якими, до слова, у Позивачки за роки їхнього з Відповідачем-1 шлюбу склалися стабільно теплі та приязні родинні стосунки, є непослідовною поведінкою. При цьому, зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 172 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Позивачка стверджує, що придбання квартири нібито планувалося їхнім з Відповідачем-1 подружжям з огляду на наміри поліпшити власні житлові умови. Разом з тим, версія Позивачки щодо їхніх з ОСОБА_2 подальших планів не узгоджується з тими фактами, що, проживаючи у місті Лондоні (Велика Британія) вже 8 років поспіль і, як наслідок, асимілювавшись та адаптувавшись до життя за кордоном, де вони, як це описано у позовній заяві, займали керівні та високооплачувані посади на роботі і отримували постійно зростаючий високий заробіток, внаслідок чого багато подорожували і часто змінювали місця свого проживання, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 насправді не планували повертатися до України для постійного проживання. Відтак, придбання Відповідачем-2 та Відповідачкою-3 квартири у місті Івано-Франківську (Україна) не могло бути вчинено з метою «поліпшення житлових умов» Позивачки та Відповідача-1, які вже досить довгий час проживали у Великій Британії, де вони, у свою чергу, постійно поліпшували власні житлові умови.

Варто також підкреслити, що послідовність тверджень Відповідача-1 підтверджують і ті факти, що ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 не планували приїзду в Україну навіть задля вчинення такого правочину, що вимагає серйозної та відповідальної підготовки, зокрема, у контексті перемовин, а також вимагає нотаріального посвідчення та укладення ряду інших «супутніх» договорів (щодо утримання багатоквартирного будинку тощо). Також ані Відповідачем-1, ані Позивачкою не було вчинено жодних «підготовчих дій» задля реалізації участі у Договорі про цільовий внесок у діяльність у якості сторони, зокрема, дії щодо оформлення у встановленому порядку довіреностей на певну довірену особу, якій Відповідач-1 та Позивачка надали б право представляти їхні інтереси в Україні від свого імені. При цьому, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджують та/або спростовують жодних фактів, твердження Позивачки про те, що вони з Відповідачем-1 за весь час подружнього життя не придбали жодного об`єкта нерухомого майна, а Відповідачка-3, у свою чергу, вже має у свої власності успадкований будинок, розташований в сільській місцевості. Зазначені факти, на переконання сторони Відповідача-1, жодним чином не можуть слугувати аргументами у даній справі та свідчити про наявність правових підстав для застосування таких правових наслідків, як визнання правочинів, які вчинялися Відповідачем-2 та Відповідачкою-3, недійсними (повністю чи окремих їхніх частин).

Будь-які сподівання, ідеї, плани Позивачки стосовно нерухомого майна, що належить на праві власності іншим особам, не можуть стати передумовами для «відчуження» такого майна. А тому й усі не легітимні очікування Позивачки, про які вона веде мову у своїх заявах по суті, а також у долучених нею відеодоказах, які нібито фіксують висловлені нею на камеру сподівання про те, що вона стане співвласницею спірної квартири, не можуть мати жодного значення для даної справи.

Очікування Позивачки щодо подальшого відчуження права власності на спірну квартиру на її користь не відповідають ані критерію законності, ані критерію обгрунтованості, адже вони виникли лише на підставі особистого помилкового сприйняття Позивачкою тих обставин об`єктивної дійсності. Окрім цього, на переконання сторони Відповідача-1, не заслуговують на увагу суду й твердження про те, що Відповідач-2 та Відповідачки-3 не могли з власних грошових заощаджень зробити власний вклад у придбання квартири лише з огляду на те, що Відповідач-1 та Позивачка допомагали надавали їм фінансову допомогу. Такі сумніви та припущення сторони Позивачки не обґрунтовані жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. До того ж, інформація щодо матеріального стану та сімейного добробуту батьків Відповідача-1 відноситься до сфери їхнього сімейного життя, тому дані відомості не могли бути достеменно відомими Позивачці, а тому вона не може надавати свою оцінку стосовно даного питання та розцінювати такі відомості як неправдиві та суперечливі.

Інформація щодо матеріального стану Відповідача-2 та Відповідачки-3, а також дані про особисті майнові відносини з іншими особами, зокрема, й членами сім`ї (у тому числі – щодо купівлі-продажу, а також дарування спірної квартири), є конфіденційною, а тому не може бути в повній мірі відомою Позивачці.

Відтак, сумніви сторони Позивачки стосовно того, що Відповідач-2 та Відповідачка-3 мали власні фінансові заощадження, які вони додали до грошової допомоги від рідного сина та невістки задля придбання квартири, сформовані виключно на підставі припущень Позивачки і не можуть братися до уваги судом у процесі розгляду даної справи.

Крім цього, виключно на припущеннях ґрунтуються і твердження сторони Позивачки про те, що укладенням Договору дарування квартири № 456 від 14.06.2024 р. Відповідач-2 та Відповідачка-3 лише «імітували» правочин з дарування спірної квартири без реальних намірів його виконання нібито із наміром завідомо створити перешкоди для перешкоджання поділу майна Сторін.

Таким чином, усі твердження сторони Позивачки щодо нібито введення Відповідачем-1 суду в оману щодо фактичних обставин справи є необґрунтованими. При цьому, Позивачкою не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які підтверджували б викладену нею у позовній заяві та відповіді на відзив «теорію» щодо дій, подій та юридичних фактів, які насправді мали місце у даній ситуації.

У зв`язку із зазначеним, сторона Відповідача-1 звертає особливу увагу суду на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудовників 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. про визнання Договору про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року в частині сторони договору – ОСОБА_3 удаваним, та про визнання стороною Договору про цільовий внесок у діяльність серія та номер МЦ/25/43 від 02.02.2021 року замість ОСОБА_3 ОСОБА_1 є такими, що не можуть підлягати задоволенню судом. Просить суд відмовити у позові.

01.04.2025 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що позовна заява Позивачки обгрунтована тим, що справжніми набувачами прав на квартиру загальною площею 41,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є Позивачка та Відповідач 1. Натомість Відповідач 2 формально виступив первісним набувачем Квартири, і надалі з метою ускладнення набуття Позивачкою права власності на майно, “подарував” Квартиру своїй дружині – Відповідачці 3.

Разом з тим, Квартира придбавалась саме в інтересах та за кошти Позивачки та Відповідача 1. Докази листування Позивачки з Відповідачами 1 та 3 спрямовані на підтвердження її прав на Квартиру, як об`єкт спільної сумісної власності Сторін, що може бути поділений між ними у рівних частках в силу ст. 60 та ч.1 ст. 70 СК України.

Так, докази листування позивачки з відповідачами 1 та 3 підтверджують: фінансову можливість Сторін придбати Квартиру (Відеозаписи листування Сторін щодо бронювання відпочинку за кордоном №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), факт присутності Позивачки в Квартирі, відношення її до Квартири як до своєї власної та майбутні плани щодо облаштування спільного житла Сторін (Скриншот № 15, Відеозапис листування Сторін № 7), прибуття Позивачки, як майбутньої власниці, до Квартири для її огляду у супроводі Відповідачки 3 (Скриншоти №№ 16-18, Відеозапис листування Позивачки з Відповідачкою 3 № 8), порушення Відповідачами 1-3 майнових інтересів Позивачки щодо спільного майна Сторін, зокрема, Квартири, з огляду на факт її реєстрації на Відповідача 2 (Скриншот № 19), факт передання коштів Сторонами на зберігання Відповідачці 3 для купівлі Квартири в інтересах їх сім`ї (Скриншот № 19). Відтак, вищевказані докази безпосередньо стосуються Позивачки та підтверджують юридично значимі обставини, що входять до предмета доказування у вказаній справі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , представник Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудівників 11», в судове засідання не з`явились.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. в судове засідання не з`явилась.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що з 2017 року знає ОСОБА_1 . ОСОБА_1 їй повідомляла про їх намір із чоловіком купити своє житло. Вони працювали за кордоном і відправляли більшу частину заробітку батькам ОСОБА_2 . ОСОБА_1 працювала на компанію в Лондоні. ОСОБА_2 працював на будівництві. Які отримували доходи їй не відомо. За квартиру в Івано-Франківську вона дізналась весною 2023 року. ОСОБА_1 розповідала, що вона прийшла додому і чоловік ОСОБА_2 їй розказав, що подзвонила мама і сказала: «Вітаю, у Вас є квартира». 25.08.2023 року вона супроводжувала ОСОБА_1 у спірну квартиру, разом з ними була ОСОБА_8 і майстер. Квартира була сирець, вторинний ринок. Позивач з майстром вирішували ремонтні питання. Квартира мала бути під оренду. Майстер говорив з ОСОБА_2 по телефону. Майстра обирали позивач з ОСОБА_2 . Відповідачка ОСОБА_2 не хотіла заходити до квартири, казала, що це Ваше. Оплачувати за квартиру мали сторони. ОСОБА_9 з відповідачкою ОСОБА_2 ремонт не обговорювали. Позивачка оплатила заборгованість по комунальних платежах. Позивач розповідала, що вони передавали кошти батьками ОСОБА_10 , ховаючи кошти в передачу.

Із заяви свідка ОСОБА_3 , яка надійшла до суду 17.02.2025 року вбачається, що він надав відповіді на питання, поставлені позивачем, а саме:

- Чи передавались ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 в період з 2017 по 2021 роки їх спільні кошти ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 для придбання спільного житла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?

Так, для їх особистих потреб.

- За умови позитивної відповіді за п.1: Яка сума переданих ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 коштів для придбання спільного житла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 за період з 2017 по 2021 роки? Вказати загальну суму переданих коштів в цей період та щодо кожного місяця окремо.

До 20 000 фунтів стерлінгів.

- За чиї кошти була придбана квартира АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 1"?

За наші спільні з дружиною кошти.

- Які суми та джерела доходів мав ОСОБА_3 до та після придбання квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК забудівників 11"? Вказати суми та джерела доходів порічна за період, що становить не менше як 10 років до дати купівлі зазначеної квартири, та по теперішній час.

Із зазначеної заяви встановлено, що відповідно до п. 2 ч.6 ст.93 ЦПК України ОСОБА_11 відмовився від надання відповіді на поставлене запитання, оскільки воно не стосується обставин, що мають значення для справи.

- Для кого та з якою метою була придбана квартира АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11"?

Для мене з дружиною.

-Чи фактично проживав та/або проживає ОСОБА_3 в придбаній на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: MЦ25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11", квартирі АДРЕСА_5 . За умови позитивної відповіді за п.6: 3 якого по який період ОСОБА_3 проживав/є в придбаній квартирі АДРЕСА_4 ?

Не проживали.

- Яку участь брали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у придбанні та подальшому утриманні квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11"?

Син допоміг знайти квартиру та домовився із її власником про зустріч.

- Ким являються ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ?

ОСОБА_12 та дружиною.

- Що стало підставою для дарування ОСОБА_3 ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_4 ?

Особисте волевиявлення. (т.2 а.с.64-65).

Із заяви свідка ОСОБА_2 , яка надійшла до суду 02.04.2025 року вбачається, що він надав відповіді на питання, поставлені позивачем, а саме:

1. Чи мали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільні наміри у 2017-2021 роках придбати спільне житло для їх сім`ї за рахунок зароблених у м. Лондоні коштів?

Так, ми мали спільний намір придбати квартиру.

2. Чи передавались ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 в період з 2017 по 2021 роки їх спільні кошти ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 для придбання спільного житла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?

Так, кошти передавались готівкою через перевізників нерегулярно та нефіксованими сумами, однак не дивлячись, що їх цільове призначення було для купівлі житла, ми використовували їх на загальні потреби, включаючи підтримку родичів та інші витрати, зокрема: було позичено кошти брату позивачки, передавались кошти сестрі ОСОБА_13 , а також на придбання різних речей, які ми замовляли в Україні, а згодом забирали до ОСОБА_14 .

3. За умови позитивної відповіді за п.2: Яка сума переданих ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 коштів для придбання спільного житла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 за період з 2017 по 2021 роки? Вказати загальну суму переданих коштів в цей період та щодо кожного місяця окремо.

Оскільки гроші передавали нерегулярно та нефіксованими сумами точної суми назвати не можу, орієнтовно до 20 000 фунтів стерлінгів.

4. За чиї кошти була придбана квартира АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудівників 11»?

Квартиру було придбано за кошти батьків.

5. Які відомі ОСОБА_2 джерела доходів мали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до та після придбання квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудівників 11»?

Мій батько багато років працював у Києві, займаючись ремонтами квартир та приватних будинків. Згодом він почав їздити на роботу за кордон, зокрема до Польщі, де працював на будівництві протягом останніх років. Моя мати працювала продавцем у магазині, але, усвідомивши можливість вищого заробітку за кордоном, також почала їздити туди на роботу.

6. Для кого та з якою метою була придбана квартира АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудівників 11»?

Квартира була придбана батьками виключно для власних потреб. Метою придбання було забезпечення їхнього особистого житла.

7. Яку участь брали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у придбанні та подальшому утриманні квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудівників 11»?

Я допомагав батькам в пошуках нерухомості.

8. Чи велися ОСОБА_2 з представниками Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудівників 11» та/або іншими особами, яким належали майнові права на квартиру АДРЕСА_4 , переговори у 2020 та/або у 2021 році/роках щодо придбання вказаної квартири АДРЕСА_6 . За умови позитивної відповіді за п.8: Який зміст та результати таких переговорів?

Після того коли я знайшов підходящу квартиру, я зв`язався з продавцем і домовився про зустріч для батьків.

10. Ким являються ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ?

Мама і тато. (т.3 а.с.2-3).

Також, 03.04.2025 року до суду надійшла заяви свідка ОСОБА_3 , де він надав відповіді на питання, поставлені позивачем, а саме:

1. Чи передавались ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 в період з 2017 по 2021 роки їх спільні кошти ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 для придбання спільного житла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?

Так, кошти передавалися для наших та їхніх особистих потреб.

2. За умови позитивної відповіді за п.1: Яка сума переданих ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 коштів для придбання спільного житла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 та або ОСОБА_4 за період з 2017 по 2021 роки? Вказати загальну суму переданих коштів в цей період та щодо кожного місяця окремо.

До 20 000 фунтів стерлінгів (загальна сума). Окремо щодо кожного місяця сума не фіксувалася.

3. За чиї кошти була придбана квартира АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудовників 11»?

Квартира була придбана за наші спільні з ОСОБА_4 кошти.

4. Які суми та джерела доходів мав ОСОБА_3 до та після придбання квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльість, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілки забудовників 11»? Вказати суми та джерела доходів порічно за період, що становить не менше як 10 років до дати купівлі зазначеної квартири, та по теперішній час.

Із зазначеної заяви встановлено, що відповідно до п. 2 ч.6 ст.93 ЦПК України ОСОБА_3 відмовився від надання відповіді на поставлене запитання, оскільки воно не стосується обставин, що мають значення для справи, так як його доходи не менше, як за останніх 10 років до дати купівлі зазначеної квартири та після цього: 1) не може стосуватися предмета позову у даній справі; 2) є інформацією про його особисте сімейне життя (інформацією щодо його матеріального стану).

5. Для кого та з якою метою була придбана квартира АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудовників 11»?

Квартира була придбана для мене з моєю дружиною ОСОБА_4 , для особистих потреб.

6. Чи фактично проживав та/або проживає ОСОБА_3 в придбаній на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 року Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудовників 11», квартирі АДРЕСА_4 ?

Не проживав та не проживаю.

7. За умови позитивної відповіді за п.6: З якого по який період ОСОБА_3 проживав/є в придбаній квартирі АДРЕСА_7 , кори. 25?

Відповідь на питання 6 є негативною.

8. Яку участь брали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у придбанні та подальшому утриманні квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудовників 11»?

ОСОБА_2 допоміг нам знайти квартиру та домовився із попереднім власником квартири про зустріч для перемовин та купівлі.

9. Ким являються ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ?

ОСОБА_2 являється мені сином, а ОСОБА_4 - дружиною.

10. Що стало підставою для дарування ОСОБА_15 ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_4 ?

Підставою було моє особисте волевиявлення (т.3 а.с.6-7).

Крім того, 03.04.2025 року до суду надійшла заяви свідка ОСОБА_2 , де вона надала відповіді на питання, поставлені позивачем, а саме:

1. Чи передавались ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 в період з 2017 по 2021 роки їх спільні кошти ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 для придбання спільного житла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?

- Так, мені і моєму чоловіку ОСОБА_3 передавалися кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але конкретне цільове призначення коштів ними не вказувалося.

2. За умови позитивної відповіді за п. 1: Яка сума переданих ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 коштів для придбання спільного житла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 та або ОСОБА_4 за період з 2017 по 2021 роки? Вказати загальну суму переданих коштів в цей період та щодо кожного місяця окремо.

- До 20 000 фунтів стерлінгів загалом, сума щодо кожного місяця не фіксувалася.

3. Чи фактично проживала та/або проживає ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_4 ?

Ні, фактично у зазначеній квартирі я раніше не проживала і поки наразі не проживаю.

Заузмови позитивної відповіді за п.3: 3 якого по який період ОСОБА_16 проживала/с в квартирі АДРЕСА_4 ?

Відповідь на п. 3 - негативна.

5. За чиї кошти була придбана квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудовників 11»?

- За наші спільні з ОСОБА_3 накопичені кошти.

6. Для кого та з якою метою була придбана квартира АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудовників 11»?

Вказана у питанні квартира була придбана для мене та мого чоловіка ОСОБА_3 для задоволення власних житлових потреб.

7. Яку участь брали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у придбанні та подальшому утриманні квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та помер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудовників 11»?

Син ОСОБА_2 допоміг нам з ОСОБА_3 знайти зазначену квартиру та домовився із продавцем квартири про зустріч.

8. Чи передавалися ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 в період з 2021 по 2023 роки ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 кошти на оплату житлово-комунальних послуг та/або інших потреб, пов`язаних з утриманням квартири АДРЕСА_4 .

Ні, як вже було зазначено мною у відповіді на п. 1, - конкретне цільове призначення коштів, що були передані мені і моєму чоловіку ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ними не вказувалося.

9. Чи передавалися ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 в період з 2019 по 2023 роки ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 побутова техніка, посуд, речі інтер`єру та/або декору для облаштування спільного житла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?

- Так, ними передавалися деякі речі, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часто міняли своє місце проживання у Великій Британії, тому вони передавали речі, які їм у новому помешканні вже були не потрібні, а саме: телевізор, стіл, деякий посуд, особистий одяг та взуття.

10. Що стало підставою для дарування ОСОБА_3 ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_4 ?

Підставою для дарування було особисте волевиявлення мого чоловіка ОСОБА_3 . (т.3 а.с.11-12).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

16.11.1991 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_18 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_3 від 16.11.1991 року (т.2 а.с.232).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , батьками якого зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 від 21.02.2024 року (т.3 а.с.30).

08.10.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_19 зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_18 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно, Серія НОМЕР_5 від 11.07.2024 року (т.1 а.с.26).

14.03.2017 року між компанією Easy Lets London та ОСОБА_20 укладено трудовий договір, відповідно до якого у п.6 зазначено, що працівник повинен отримувати щонайменше 24 000 британських фунтів на рік. Заробітна плата виплачується щомісячно у розмірі не менше 2 000 британських фунтів. Виплати підлягають виконанню не пізніше 8 числа кожного місяця та підлягають оподаткуванню (утриманню податку на доходи та внеску на національне страхування) відповідно до законодавства. У разі понаднормової праці загальна сума заробітної плати за місяць може перевищувати 2 000 британських фунтів. Заробітна плата може бути перерахована на відповідний банківський рахунок ОСОБА_21 або надаватися у формі готівки на розсуд як Роботодавця, так і ОСОБА_21 . Будь-які зміни щодо застосовуваного способу виплати підлягають узгодженню у письмовій формі, що підтверджується копією трудового договору перекладеного перекладачем ОСОБА_22 з англійської мови на українську мову та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Чижик І.О. (т.1 87-89).

На підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 13.05.2019 року Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 21.05.2019 року видано Сертифікат серія ІФ №162191410968, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Група багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (1 черга будівництва) на АДРЕСА_8 (т.3 а.с.71).

02.02.2021 року Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудівників 11» та ОСОБА_3 укладено Договір про цільовий внесок у діяльність №МЦ/25/43, відповідно до якого у відповідності до Статуту Кооперативу та даного Договору Виконавець зобов`язується за рахунок цільового внеску Замовника замовити будівництво і передати Замовнику обумовлений даним Договором об`єкт, а замовник за цим Договором, на підставі повного визнання ним Статуту Кооперативу зобов`язується забезпечити вчасне внесення цільового внеску, цим самим забезпечивши відповідне фінансове забезпечення Об`єкту будівництва та прийняти Об`єкт у свою власність на виконання Статутних вимог Кооперативу, умов даного та для задоволення потреб у житлі. Цільовим внеском Замовника являються договірні грошові кошти. Вказані кошти Замовником передаються соціальних потреб асоційованого члена Кооперативу.

Замовником закріплюється наступний Об?єкт: будівельна адресою: АДРЕСА_8 (25 секція), з наступними характеристиками: квартира будівельна АДРЕСА_9 , загальна площа 41,70 кв.м., 1 під`їзд (п.1.6.Договору).

Згідно п.3.1. Договору виконавець здійснює передачу Замовнику Об`єкту, а Замовник вступає у права власника в цілому після введення Об`єкта будівництва в експлуатацію (т.3 а.с.74-76).

Додатком 2 до договору №МЦ/25/43 від 2.02.2021 року є Акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_4 від 27.11.2021 року, з якого вбачається, що Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Спілка забудівників 11" в особі Рогіва Миколи Миколайовича, що діє на підставі установчих документів, з одного боку та громадянин ОСОБА_3 , з другого боку, склали даний акт про те, що Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Спілка забудівників 11", згідно договору №МЦ/25/43 від 2.02.2021 року передає, а громадянин ОСОБА_3 приймає у власність квартиру АДРЕСА_10 " громадянин ОСОБА_3 не має (т.3 а.с.72).

З довідки про стан розрахунку згідно Договору №МЦ/25/43 від 2.02.2021 року встановлено, що ОСОБА_3 здійснив повний розрахунок за об`єкт нерухомості, а саме за квартиру АДРЕСА_11 (т.3 а.с.73).

20.12.2021 року Альянс-Консалтиг ІФ виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 (т.2 а.с.219-221).

04.02.2022 року на підставі Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 року, укладеного між Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудівників 11» та ОСОБА_3 , та інших документів за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер 2576241826040.

В подальшому, 14.06.2024 року на підставі Договору дарування, посвідченого Приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області від 14.06.2024 року, серія та номер 456, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності в розмірі частки 1/1 на квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна та копією Договору дарування квратири (т.1 а.с.27-28, т.2 а.с.212-213) та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2022 року (т.2 а.с.214).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади від 12.06.2024 року №913442 за адресою: АДРЕСА_1 ніхто зареєстрованих осіб не має (т.2 а.с.216).

Як вбачається з відповіді заступника начальника Головного управління ПФУ в Тернопільській області від 10.10.2024 року на запит адвоката, в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_3 на обліку станом на 08.10.2024 як одержувач пенсії, житлових субсидій та пільг, страхових виплат не перебуває. Станом на 08.10.2024 ОСОБА_3 перебуває в членах сім`ї пільговика. За результатами пошуку за прізвищем, іменем, по батькові та датою народження встановлено, що в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 на обліку станом на 08.10.2024 як одержувачка пенсії, житлових субсидій та пільг, страхових виплат не перебуває (т.1 а.с.153-155).

З відповіді директора ТОВ «ЖЕО СПІЛКА КОМФОРТ» від 10.12.2024 року на адвокатський запит вбачається, що між ТОВ «ЖЕО СПІЛКА КОМФОРТ» та ОСОБА_3 , як власником квартири АДРЕСА_4 укладено договір №25/43 від 02.05.2022 року «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». По даній адресі присвоєно особовий рахунок: 2305 з 01.02.2023 року. Цей особовий рахунок весь час закріплений за споживачем ОСОБА_3 на підставі договору та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про ресстрацію права власності №2576241826040 від 04.02.2022 року (т.1 а.с.96).

Додатком до зазначеної відповіді на адвокатський запит, директором ТОВ «ЖЕО СПІЛКА КОМФОРТ» долучено:Договір №25/43 про надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій власнику кв. АДРЕСА_4 , укладеного між ТОВ «ЖЕО СПІЛКА КОМФОРТ» та ОСОБА_3 від 02.05.2022 року (т.1 а.с.98-100), перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вартість яких включено в тариф Договору (т.1 а.с.101), копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с.102).

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_4 від 06.01.2025 року, оціночна вартість квартири становить 2 281 837,07 грн. (т.1 а.с.29-31).

Згідно копії інформаційної довідки з додатку «Реєстр нерухомості» від 18.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_23 на праві власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.07.2013 року, належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3 (т.2 а.с.102).

Згідно копії інформаційної довідки з додатку «Реєстр нерухомості» від 24.02.2025 року, ОСОБА_19 на праві власності належить земельна ділянка, площею 1,32 га, за адресою: Тернопільська область, Монастириський район, с/рада. Швейківська, яка перебуває в оренді ТзОВ «ГАДЗ-АГРО» (т.2 а.с.103,106), а також земельна ділянка, площею 0,47 га з цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою Тернопільська область, Монастириський район, с/рада. Швейківська, яка перебуває в оренді ТзОВ «МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ» (т.2 с.с.103).

01.04.2025 року на виконання ухвали суду до суду надійшла відповідь з ГУ ДПС у Тернопільській області до якої долучені відомості про доходи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 01.01.2004 року по 31.12.2024 року.

Так, ОСОБА_3 отримув доходи в період з 2004 по 2008 роки. ОСОБА_2 отримувала дохід в період з 2004 по 2007 роки та з 2009 по 2023 роки (т.2 а.с.189-195).

Згідно копій закордонних паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що вони за період з 2014 по 2024 рік неодноразово перетинали кордон України із Республіка Польща (т.2 а.с.15-28).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 6, 11 та 12 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень статті 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Що стосується вимог позову про визнання Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11", за яким була набута у власність квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2576241826040, в частині сторони договору ОСОБА_3 удаваним та визнання стороною Договору про цільовий внесок у діяльність, серія та номер: МЦ/25/43, виданого 02.02.2021 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Спілка забудівників 11", замість ОСОБА_3 – ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Також, за ст.627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті 182 та частині другій статті 331 ЦК України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

Так, 02.02.2021 року між Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Спілка забудівників 11» та ОСОБА_3 укладено Договір про цільовий внесок у діяльність №МЦ/25/43, відповідно до якого у відповідності до Статуту Кооперативу та даного Договору Виконавець зобов`язується за рахунок цільового внеску Замовника замовити будівництво і передати Замовнику обумовлений даним Договором об`єкт, за адресою: АДРЕСА_8 (25 секція), з наступними характеристиками: квартира будівельна АДРЕСА_9 , загальна площа 41,70 кв.м., 1 під`їзд (п.1.6.Договору).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини п`ятої даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є удаваним (стаття 235 ЦК України).

У разі встановлення, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК Українимає визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 ЦК України головною умовою правомірності правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору, а також з`ясувати питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права (статті 12, 81 ЦПК України).

За загальним правилом тягар доказування удаваності правочину покладається на позивача.

Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: а) факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; б) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; в) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в постановах Верховного Суду України: від 14 листоапада 2012 року у справі № 6-133 цс 12, від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1026 цс 16, які у подальшому підтримані у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 742/1913/15-ц (провадження № 61-13992 св 18), від 21 серпня 2019 року у справі № 303/292/17 (провадження № 61-12404св18), від 30 березня 2020 року у справі № 524/3188/17 (провадження № 61-822 св 20).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі № 346/2238/15-ц зазначено, що удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а не сторони правочину. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків, а не «приховують» сторону правочину.

Нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним в частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.

За наведених обставин, суд вважає, що вимоги позову в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позову про визнання фіктивним Договору дарування квартири серії та номер: 456, посвідчений 14.06.2024 приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Пивоварчук Ориславою Євгенівною.

Відповідно до ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Виходячи зі змісту статей 203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що знаючи, що справжніми власниками Квартири є Позивачка та Відповідач 1, та усвідомлено діючи на шкоду Позивачці, Відповідач 2 нібито безоплатно передав майно Сторін Відповідачці 3 на підставі Договору №456 від 14.06.2024. При цьому, ніякого реального переходу права власності на Квартиру від Відповідача 2 до Відповідачки 3 не відбулося. Відповідачами 2, 3 було вчинено умисно правочин без передання майна у фактичне володіння або вчинення будь-яких інших дій на виконання такого правочину, без зміни власника цього майна та настання реальних юридичних наслідків.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, якийхарактеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

У частині другій та третій статті 13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, якийхарактеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

У частині другій та третій статті 13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Враховуючи, що вимоги про визнання договору фіктивним є похідними, суд вважає, що позивачем не доведено, що укладенням Договору дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 порушені її законні права, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позову про визнання за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя права власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2576241826040.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

В обґрунтування вимог в цій частині позивач зазначила, що квартиру було придбано за Договором №МЦ/25/43 від 02.02.2021 спільними зусиллями Сторін під час перебування у шлюбі (дата реєстрації шлюбу - 08.10.2016), а тому квартира є спільною сумісною власністю Позивачки й Відповідача 1 та підлягає рівноцінному поділу між ними по 1/2 частці кожному з подружжя.

Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 (провадження № 14-94цс21)).

В той же час, як встановлено судом колишнє подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладали договір про цільовий внесок щодо спірної квартири, а тому така не відноситься до майна, яке набуте ними в період шлюбу, у зв`язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту [див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17, (провадження № 61-2417сво19)].

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин [див. постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55)]. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)].

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування [див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)].

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Належний спосіб захисту порушеного права чи інтересу має відповідати змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такий спосіб захисту має присікати порушення цивільних прав та/або інтересів чи відновлювати їх.

Інші доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі не відповідають змісту відповідного порушеного права.

Виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись 4, 5, 12, 13, 81, 76-81, 89, 133, 141, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Спілка забудівників 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук Орислава Євгенівна про визнання договору про цільовий внесок у діяльність частково удаваним, визнання стороною договору, визнання договору дарування фіктивним та поділ майна подружжя відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2026 року