Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №447/1012/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 447/1012/24 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/811/10/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2025 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у квітні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення із нього заборгованості за договором № 230503-61599-1 від 03.05.2023 у розмірі 31 250, 00 грн, що складається з 5 000, 00 грн - заборгованість за кредитом; 26 250, 00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками. Також просили стягнути з відповідача судові витрати у справі, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн та 9000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказували на те, що 03.05.2023 між ТОВ «ФК «Ріальто» (торгова марка «MONETKA») та відповідачем ОСОБА_1 сторонами укладено договір № 230503-61599-1. Відповідач отримав кредит у розмірі 5 000, 00 гривень, строком на 150 днів (до 30.09.2023), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3, 5 % від суми кредиту за кожен день користування, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк». Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту, викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті https://monetka.ua/uk/about_us або https://monetka.com.ua/uk/about_us. При укладанні кредитного договору сторони керувались частиною першою статті 634, статтями 641, 644 ЦК України. У позовній заяві представник позивача детально описує хронологію укладення кредит ного договору та його підписання одноразовим ідентифікатором. ТОВ «ФК «Ріальто» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти. Згідно із квитанцією, відповідачу на його особисту банківську карту, яку він вказав при оформленні договору, було перераховано 5 000, 00 грн. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість за договором № 230503-61599-1 від 03.05.2023 станом на 01.04.2024 становить 31 250, 00 грн, в така складається з: 5 000, 00 грн - заборгованість за кредитом; 26 250, 00 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 3, 5 % за кожен день користування кредитом за період з 03.05.2023 по 30.09.2023 (включно). Таким чином, відповідач взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась вищевказана заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім цього, представник позивача просить стягнути судові витрати у справі, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн та 9 000, 00 грн витрат на правову допомогу.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за договором № 230503-61599-1 від 03.05.2023 у розмірі 31 250, 00 грн, що складається з 5 000, 00 грн - заборгованість за кредитом; 26 250, 00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто».

Стягнуто із ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000, 00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто».

Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 , подавши в січні 2026 року апеляційну скаргу, така підписана представником ОСОБА_2 , в якій міститься прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач не погоджується із оскаржуваним судовим рішенням, вважає його безпідставним, необгрунтованим, таким що винесене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і без врахування правових висновків Верховного Суду щодо їх застосування, а позов, в свою чергу, є безпідставним, необгрунтованим, недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню,

Апеляційна скарга вмотивована тим, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що надані позивачем документи, на думку заявника, не є достатнім доказом перерахунку коштів, а відтак наявні підстави для висновку про недоведеність наявності боргу, який позивач просить стягнути, оскільки ним не доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаними кредитними договорами. Вказане, у свою чергу, виключало законні підстави для зроблених судом висновків про задоволення позовних вимог, а відтак і задоволення позовних вимог.

Не погоджується відповідач і з сумою відсотків нарахованих за несвоєчасно виконані зобов`язання в розмірі 26 250, 00 грн. Вважає такі несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже такі суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 % вартості продукції).

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи те, що заявлена позивачем сума до стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 26 250, 00 грн не є співрозмірною сумі кредиту у 5 000 грн за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, вважає, що наявні підстави для зменшення їх розміру до розміру заявленої заборгованості за кредитом, а саме до 2 500 гривень.

Звертає увагу й на те, що ухвалою суду від 18 листопада 2024 року витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ріальто" оригінали електронних документів: договору № 230503-61599-1 від 03.05.2023 та анкети-заяви на кредит № 1275730 від 03.05.2023. Водночас, вказана ухвала позивачем залишилась невиконаною - електронний оригінал кредитного договору не надано, причин неподання витребуваного оригіналу позивач не повідомив.

За приписами частини шостої статті 95 ЦПК України, якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. За вказаного, із грубим порушенням процесуального закону суд першої інстанції взяв до уваги роздруківку кредитного договору, яка була поставлена під сумнів відповідачем, та оригінал якого на ухвалу суду позивачем надано не було. Суд безпідставно розрахував суму заборгованості, виходячи із положень такого кредитного договору, зокрема визначеного в ньому розміру відсотків, який не міг братись до уваги судом, а відтак й не могли застосовуватись його положення.

В лютому 2026 року зареєстровано відзив товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Відзив обґрунтований законністю рішення суду першої інстанції та необґрунтованістю доводів апеляційної скарги.

За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Судом встановлено, що 03.05.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 230503-61599-1 з додатками (а.с. 12-16).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Товариство надає Позичальникові грошові кошти в розмірі 5 000 гривень (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у строки, визначені цим Договором.

Згідно з п. 1.2.-1.3. договору, процентна ставка за користування кредитом становить 3, 5 % від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 1 277, 50 %) користування кредитом у межах строку, визначеного в п. 1.3 цього договору. Погоджена процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та не змінюється протягом строку надання кредиту. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 18 днів.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком № 1 до цього Договору (а.с. 15).

Строк надання кредиту становить 150 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно з Додатком №1. Строк надання Кредиту може бути подовжений в порядку та на умовах, визначених Правилами та Договором.

Для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Товариство рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту згідно проведеного розрахунку у п. 1.3. договору.

Розмір та строки сплати Позичальником платежів за цим Договором погоджені сторонами в Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.7 договору).

Згідно з п. 1.4. договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто», (далі - Правила) які розміщені на Сайті monetka.ua, rialto.com.ua.

Позивачем до позовної заяви долучено копію Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» у редакції від 12.08.2022, що діють з 15.08.2022 (а.с. 21-29).

Відповідно до п. 1.5. договору, сума загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом зазначена в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

У п. 1.6. договору сторони узгодили, що Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб 4790 72XX XXXX 0816, що належить позичальникові.

Згідно з п. 3.5 договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом (крім випадку, узгодженого сторонами в пункті 3.8. цього Договору). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника, до дня повернення суми кредиту (його частини), визначеної у пункту 1.1. цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у розділі 7 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за Кредитом.

Розділом 5 договору № 230503-61599-1 від 03.05.2023 передбачено порядок укладення договору.

Пунктом 5.1. цього договору встановлено, даний Договір укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі на веб-сайті monetka.ua. (ІТС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5.2.-5.4., 5.8., 5.9. договору визначено які саме дії повинен здійснити позичальник в ІТС позивача задля отримання кредиту.

Зокрема, Товариство надсилає позичальнику електронний підпис з одноразовим ідентифікатором шляхом направлення повідомлення на телефонний номер позичальника, що вказаний в Особистому кабінеті. Позичальник ознайомившись в ІТС з Паспортом споживчого кредиту, даним Договором, підписує його шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 3 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після зазначених дій, даний Договір підписується з сторони Товариства шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованою електронною печаткою з кваліфікованою електронною позначкою часу уповноваженою особою, відповідно до чинного законодавства.

Положеннями п.п. 6.2.1, 6.2.2., 6.2.3., 6.2.8., 6.2.12., 6.2.13. договору передбачено, що підписуючи даний Договір, Позичальник засвідчує, що: ознайомлений, повністю розуміє та погоджується з усіма умовами та змістом Договору, Додатків до нього, Паспортом споживчого кредиту та Правил і зобов`язується неухильно їх дотримуватись; інформація, надана Товариством, забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги за цим Договором без нав`язування її придбання; надав згоду, усвідомлюючи її правові наслідки, на використання електронного підпису в якості аналога власноручного підпису; адреса електронної пошти та номер мобільного оператора, зазначені у розділі 7 цього Договору, належить позичальнику, і забезпечені засобами захисту від доступу третіх осіб; зобов`язується завантажити підписаний примірник Договору з Особистого кабінету; ознайомився з Паспортом споживчого кредиту перед підписанням цього Договору.

Згідно з п. 6.7 договору, підписанням цього Договору, Позичальник підтверджує надання Товариством інформації, визначеної частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також ознайомлений з Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет, Паспортом споживчого кредиту відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно Додатку № 1 до договору № 230503-61599-1 від 03.05.2023, підписаного відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 507946, сторони погодили наступний графік розрахунків: дата повернення 30.09.2023; сума кредиту - 5 000, 00 грн; нарахована сума процентів - 26 250, 00 грн; всього до сплати - 31 250, 00 грн. Загальна вартість кредиту, зазначена в цьому графіку є орієнтовною, яка може змінюватися залежно від строку користування кредитними коштами. Цей додаток № 1 є невід`ємною частиною договору № 230503-61599-1 від 03.05.2023 (а.с. 15).

У додатку № 2 до договору № 230503-61599-1 від 03.05.2023 (а.с. 16) відповідач вказав контактні номери телефонів, за якими Товариство та будь-який новий кредитор у разі відступлення права вимоги за договором, можуть взаємодіяти.

За узгодженими сторонами умовами кредитного договору, ТОВ «ФК «Ріальто» здійснено розрахунок заборгованості за відсотками, що становить 26250,00 грн за період з 03.05.2023 по 01.04.2024, проте, сума боргу нарахована у межах строку кредитування з 03.05.2023 по 30.09.2023 (тобто 150 днів) (а.с. 17).

Відповідно до копії анкети-заяви на кредит, долученої до позовної заяви, а також наданої відповідно до ухвали суду від 18.11.2024 щодо витребування доказів (а.с. 18, 88 (107)), 03.05.2023 відповідач ОСОБА_1 о 20:22:56 год. створив анкету-заявку на кредит № 1275730 на сайті позивача https://monetka.ua. Сума кредиту: 5 000, 00 гривень, строк кредиту: 150 днів, процентна ставка - 3, 5 % на залишок кредиту за кожен день строк кредитування. Відповідачем введено свої дані: ПІБ, РНОКПП, дату народження, номер мобільного телефону, електронну пошту, паспортні дані, місце проживання, місце роботи, а також вказано банківську картку, на яку повинні нараховуватися кредитні кошти.

Згідно з копією довідки, виданої 14.02.2024 директором ТОВ «Девелопмент Інновейшенс», смс-повідомлення від альфа-імені «MONETKA» з текстом «Для подтверждения согласия с условиями Договора введите 507946» було доставлено на номер НОМЕР_2 за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 03.05.2023 о 20:44:15 год. (а.с. 19).

Вказане також узгоджується із наведеним у таблиці в анкеті-заяві щодо часу надсилання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором (а.с. 18 (зворот)), витягом з ІТС https://monetka.ua (а.с. 20),

Витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https://monetka.ua (а.с. 20) описано хронологію дій щодо укладення кредитного договору №230503-61599-1 від 03.05.2023, а саме які дії вчинено сторонами для укладення електронного кредитного договору, в ІТС ТОВ «ФК «Ріальто» та поза нею, що узгоджується з вищенаведеними доказами, долученими до позовної заяви.

ТОВ «ФК «Ріальто» виконало умови договору № 230503-61599-1 від 03.05.2023 та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», зазначену ним у п. 7 договору (Реквізити та підписи сторін), а також у заповненій ним анкеті-заяві, кошти в розмірі 5 000, 00 грн, що підтверджується копією квитанції від 03.05.2023 (а.с. 11).

З інформації, наданої суду АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду першої інстанції від 28.01.2025, вбачається, що банківська картка № НОМЕР_3 , емітована на ім?я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . За період з 03.05.2023 по 08.05.2023 номер телефону НОМЕР_2 містився в анкетних даних ОСОБА_1 та був фінансовим номером. Крім цього, представником банку вказано, що цей номер телефону і станом на дату надання інформації міститься в анкетних даних та є фінансовим номером. На виконання ухвали суду також було надано диск, на якому міститься виписка руху коштів по картці відповідача № НОМЕР_3 . Відповідно до наданої банком виписки, на рахунок ОСОБА_1 були надходження грошових коштів у сумі 5 000, 00 грн (а.с. 112-114).

Відповідно до приписів статей 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, встановлено, що відповідно до укладеного договору №230503-61599-1 від 03.05.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 5 000, 00 гривень, строком на 150 днів (до 30.09.2023), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану АТ «Ощадбанк», під сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 3, 5 % від суми кредиту за кожен день користування на залишок суми заборгованості.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача ОСОБА_1 на веб - сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Сума кредиту по укладеному кредитному договору в розмірі 5 000, 00 грн, перерахована на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів. Сума блокування грошових коштів на платіжній карті № НОМЕР_3 відома тільки відповідачу, оскільки на номер телефону НОМЕР_2 , який він вказав, направляється смс-повідомлення з сумою блокування, та розмір суму блокування відповідач має вказати у відповідному полі особистого кабінету. Зазначення суми блокування на платіжній карті підтверджує, що саме відповідач підтвердив верифікацію платіжної карти. Вказаний номер телефону відповідача з інформації, наданої АТ «Ощадбанк», у період з 03.05.2023 по 08.05.2023 був і є фінансовим номером телефону. Таке відповідачем не спростовано.

Одноразовий ідентифікатор 507946 направлено відповідачу 03.05.2023 о 20:44:15 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який вказано при реєстрації.

Повідомлення на номер телефону НОМЕР_2 відповідача ОСОБА_1 було надіслано та доставлено за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 03.05.2023 о 20:44:15 год. Так, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором був надісланий та доставлений відповідачу в рамках договірної співпраці Позивача з ТОВ «Девелопмент Інновейшенс», яка є замовником послуг масової розсилки смс-повідомлень у ТОВ «Мобізон» (вебсайт https://mobizon.ua).

Кредитний договір відповідачем ОСОБА_1 був підписаний 03.05.2023 о 20:44:33 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора 507946 в особистому кабінеті на вебсайті в мережі Інтернет https://monetka.ua/, після чого 03.05.2023 о 20:44:39 год. договір було підписано КЕП директора ТОВ «Ріальто» Картамишева С.О.

Кредитні кошти були відправлені 03.05.2023 відповідачу на вказану ним платіжну картку, що підтверджується квитанцією.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, дійшов вірного висновку про те, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Встановивши, що позивачем умови укладеного договору були виконані, а позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом із процентами вчасно не повернув, місцевий суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 230503-61599-1 від 03.05.2023, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ріальто» у розмірі 31 250 гривень 00 копійок, що складається з 5 000 гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 26 250 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17).

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач усупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не спростував розрахунку заборгованості, наданого позивачем. Разом з цим, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження погашення ним тіла кредиту та відсотків.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що надані позивачем документи, на думку заявника, не є достатнім доказом перерахунку коштів, а відтак наявні підстави для висновку про недоведеність наявності боргу, який позивач просить стягнути, оскільки ним не доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаними кредитними договорами, спростовуються наступним.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі укладеного Кредитного договору був здійснений переказ суми кредиту на платіжну картку відповідача, на підтвердження здійсненого переказу надано довідку платіжної установи про проведення переказу, що в повному обсязі відповідає нормам Закону України "Про платіжні послуги" та нормативно правовим актам Національного банку України.

В довідці про переказ коштів відсутнє ПІБ та ІПН отримувача, однак зазначено унікальний номер транзакції, дата та час проведення переказу, маска платіжної картки № 479072XXXXXX0816 зарахування переказу, що відповідає масці платіжної картки зазначеній в Кредитному договорі.

Крім того, відповідач, перед укладенням Кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору.

Наведене свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти.

Щодо незгоди відповідача в апеляційній скарзі із сумою нарахованих платежів по процентах, слід звернути останньому увагу на те, що частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписи статей 1054, 1055 ЦК України регламентують, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за договором була погоджена сторонами під час його укладення, і відповідач свідомо прийняв умови договору, не висловивши застережень чи заперечень.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Стаття 534 цього ж кодексу передбачає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування позивачем здійснено відповідно до погодженого строку.

Відповідно до укладеного договору № 230503-61599-1 від 03.05.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 5 000, 00 гривень, строком на 150 днів (до 30.09.2023 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3, 5 % від суми кредиту за кожен день користування.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Первісний кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 3, 5 % від суми кредиту за кожен день користування. Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 150 днів. Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Наведене свідчить, що позивачем правомірно нараховано відсотки в межах строку дії кредитного договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відтак, на відповідача покладено обов`язок сплатити відсотки, передбачені умовами кредитного договору.

Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються вище встановленими обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами.

Суд першої інстанції належним чином оцінив докази, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстави вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2025 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2025 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2026 року.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич