Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №458/180/26 — Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.04.2026 м. Турка

Справа № 458/180/26

Провадження №2/458/190/2026

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Волинець М.З.,

за участю секретар судового засідання Матківської Р.Р.

Сторони в справі:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Рімар Л.А.,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Рімар Лариса Адамівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Рімар Л.А., подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.07.2019 Коломийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 251.

Стислий зміст позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликалася на те, що з 20.07.2019 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. За час спільного подружнього життя у сторін народилася дитина – дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб сторін виявився невдалим. Спільне життя між позивачем та відповідачем не склалося з тих причин, що протягом останнього часом у них виникали непорозуміння, подружжя часто конфліктувало між собою. Ці конфлікти і призвели до взаємного відчуження. З квітня 2025 позивачка з дитиною проживає окремо від відповідача. Сторони втратили довіру один до одного та всі фізичні та духовні зв`язки.

Позивач вважає, що подальше спільне сімейне життя з відповідачем та збереження сім`ї є неможливими, адже шлюбні відносини фактично припинені та існують лише формально.

Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити прізвище чоловіка - ОСОБА_5 . Строку на примирення просить не надавати.

За таких обставин позивач переконана, що їхня сім`я розпалася остаточно, зберегти шлюб вона не бажає, тому вважає за необхідне розірвати шлюб з відповідачем.

Позиція відповідача.

Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 02.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Рімар Л.А. в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. До позовної заяви долучено заяву ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі, в якій позивач вказала, що позов підтримує повністю, проти винесення заочного рішення не заперечує. 18.03.26 представник позивача адвокат Рімар Л.А. через систему «Електронний суд» подала до суду заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи без участі представника позивача. При цьому, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився. Причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської областівід 23.04.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено, що 20.07.2019 Коломийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис № 251, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 20.07.2019.

У шлюбі, зареєстрованому між позивачем та відповідачем, народилася дитина дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 18.12.2019 виконавчим комітетом Ліснослобідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спільне життя між сторонами не склалося. Фактичні подружні стосунки між ними припинилися рік тому, а тому їхній шлюб існує формально. Позивач не бажає зберегти шлюб та наполягає на його розірванні.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Застосовані судом норми права та мотиви їх застосування.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина і чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Водночас, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі.

Положеннями ч.3, 4 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування зокрема до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Стаття 112 СК України регламентує, що вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

У пункті 84 рішення по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 р (Заяви №№29381/09 та 32684/09) Європейський суд з прав людини вказав: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

З`ясувавши фактичні взаємини сторін у справі як подружжя та обставини їх життя, зокрема, припинення між ними шлюбних відносин, те, що сім`я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим, а продовження існування їх шлюбу суперечитиме інтересам кожного з подружжя на створення нової сім`ї, а також створюватиме невизначеність у правах та обов`язках подружжя.

Вимоги про відновлення свого дошлюбного прізвища позивач ОСОБА_1 не заявляла.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати в цій справі складаються із судового збору. При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем не заявлено вимоги про стягнення судового збору з відповідача, суд вважає можливим залишити судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Рімар Лариса Адамівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 20.07.2019 Коломийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 251.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище ОСОБА_5 .

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ