Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №766/14213/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 766/14213/25

Провадження № 2/331/1161/2026

РІШЕННЯ

іменем України

15.04.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Фісун Н.В.,за участю секретаря Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Центральної районної у місті Херсоні ради – орган опіки та піклування, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, -

В С Т А Н О В И В:

12.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 20.04.2019 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_3 від вказаного шлюбу у сторін по справі народився син – ОСОБА_5 .

06.08.2024 року рішенням Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/11008/24 шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 27.09.2024 року.

24.03.2025 року рішенням Херсонського міського суду Херсонської області у справі № 766/11523/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини – сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня звернення до суду із позовом, тобто з 16.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист від 18.06.2025, знаходиться на примусовому виконанні Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №78707839 від 01.08.2025 року.

Зареєстрованим місцем проживання дитини є АДРЕСА_1 .

Малолітній ОСОБА_6 разом із матір`ю був змушений виїхати з м. Херсона у зв`язку з веденням активних бойових дій на цій території та наразі проживає за межами міста, як взятті на облік внутрішньо переміщених осіб від 08.11.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Про участь батька у вихованні сина сторони намагалися домовитись у добровільному порядку, однак відповідачка почала створювати штучні перешкоди у спілкуванні батька із малолітнім сином. Отже, спроби позивача мирним шляхом вирішити питання щодо виховання спільної дитини призводять до конфліктів.

Таким чином, відповідачка фактично ізолює дитину від батька, позбавляючи його можливості проявляти батьківську опіку та турботу, створюючи перешкоди у їхньому спілкуванні та позбавляючи батька можливості брати участь у вихованні, розвитку та забезпеченні належних умов для життя і навчання дитини. Такі дії обмежують право малолітнього ОСОБА_6 на належне виховання обома батьками та порушують право батька на здійснення батьківської опіки і турботи, що суперечить принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини.

Позивач зазначає, що він фізично здоровий, шкідливих звичок не має, на диспансерному (профілактичному) обліку у психіатра та нарколога не перебуває. До кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.

Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що спілкування батька з дитиною спричиняють останній шкоду, не відповідає її інтересам чи перешкоджають нормальному розвиткові дитини не існує.

Переваг, пріоритету у спілкуванні та вихованні сина відповідачка не має, хоч він і проживає з нею. Більш того, тривала відсутність контакту (як особистого так і опосередкованого) між батьком та сином може призвести до повної утрати психоемоційного зв`язку між ними, що не свідчить про забезпечення якнайкращих інтересів дитини в частині можливості рівного і вільного спілкування з кожним із батьків. Позивач офіційно працевлаштований, а саме, з 05.07.2023 року працює в аварійно рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (АРЗ СП ГУ ДСНС України у Херсонській області), на посаді «водолаз-сапер». Отримує постійний дохід.

Оскільки позивач є особою, яка проходить службу у критичній інфраструктурі міста і періодично перебуває у відрядженні для виконання завдань, пов`язаних із рятуванням цивільних осіб та виконання завдань аварійно-рятувального загону, а також, враховуючи дошкільний вік дитини, графік занять і можливих активностей (гуртки, курси та ін.), за відсутності сталого і наперед визначеного графіку канікул та їх мінливий перебіг, вважає, буде достатнім на даному етапі розвитку дитини, порядок і способи участі у вихованні малолітнього сина шляхом встановлення відповідного порядку спілкування: Батько має право на особисте спілкування з дитиною під час кожної своєї відпустки, наданої у зв`язку з проходженням військової служби.- Тривалість таких зустрічей визначається періодом відпустки батька, але не може бути меншою ніж дві доби поспіль із можливістю ночівлі дитини у батька.- Місце проведення зустрічей є нейтральна і безпечна територія, узгоджена між батьками, зокрема тимчасове житло батька (готель), місця відпочинку чи інші публічні простори, які є придатними та комфортними для перебування малолітньої дитини- Спільний відпочинок: один місяць літніх канікул та один тиждень зимових канікул дитина проводить з батьком за місцем перебування/проживання дитини або на нейтральній території.- Зустрічі відбуваються без обов`язкової присутності матері, за умови створення батьком належних та безпечних умов для перебування дитини.

Дистанційне (онлайн) спілкування - необмежене спілкування батька з сином, з обов`язковим урахуванням його бажання, за допомогою комунікаційних мереж (у тому числі, голосової телефонії, відео зв`язку тощо) та будь-яких інших засобів зв`язку.

Мати зобов`язана сприяти такому спілкуванню, забезпечуючи доступ дитини до засобів зв`язку. За взаємною згодою сторін графік може бути розширений чи змінений в інтересах дитини.

На переконання позивача, такий спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною не зашкодить їй, а навпаки дозволить максимально повно урахувати її інтереси та повністю відповідатиме можливості сином у повній мірі сприймати піклування кожного із батьків про його здоров`я, фізичний і духовний розвиток і дасть змогу урівноважити її психоемоційний стан.

Просить визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом встановлення особистих зустрічей:- під час кожної відпустки батька, наданої у зв`язку з проходженням ним служби.- тривалість таких зустрічей визначається періодом відпустки батька, але не може бути меншою ніж дві доби поспіль із можливістю ночівлі дитини у батька.- місце проведення зустрічей є нейтральна і безпечна територія, узгоджена між батьками, зокрема тимчасове житло батька (готель), місця відпочинку чи інші публічні простори, які є придатними та комфортними для перебування малолітньої дитини- спільний відпочинок: один місяць літніх канікул та один тиждень зимових канікул дитина проводить з батьком за місцем перебування/проживання дитини або на нейтральній території.- зустрічі відбуваються без обов`язкової присутності матері, за умови створення батьком належних та безпечних умов для перебування дитини.- необмежене спілкування батька з сином, з обов`язковим урахуванням його бажання, за допомогою комунікаційних мереж (у тому числі, голосової телефонії, відео зв`язку тощо) та будь-яких інших засобів зв`язку. Мати зобов`язана сприяти такому спілкуванню, забезпечуючи доступ дитини до засобів зв`язку. Обов`язок передавати дитину для зустрічей покласти на ОСОБА_3 , обов`язок повернення дитини – на ОСОБА_1 . Зобов`язати ОСОБА_3 у разі зміни місця проживання (перебування) дитини повідомляти ОСОБА_1 за добу шляхом мобільного зв`язку. Графік може змінюватися за взаємною згодою сторін в інтересах дитини.

19.09.2025 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

07.10.2025 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про передачу справи за підсудністю до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.

08.10.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають найкращим інтересам дитини. Жодних перешкод для реалізації права дитини на спілкування з батьком з боку матері не створюється. Жодних доказів, що мати умисно забороняє зустрічі чи телефонні контакти, позивач суду не надав. Відсутність будь-яких належних та допустимих доказів перешкоджання з боку матері - ключовий факт, який має вирішальне значення при оцінці позовних вимог. Дана справа повинна вирішуватись крізь призму безпеки та психологічного добробуту дитини. Дитина дуже боїться, що батько може її “забрати” без згоди матері - це породжує реальний ризик порушення її прав та відчуття безпеки. Суд, "приймаючи рішення по справі, не повинен і не може ігнорувати такі страхи та примусити своїм рішенням дитину до контактів, які вона на даний момент сприймає якзагрозу та намагається уникати з власної волі. Таким чином, вимоги позивача не спрямовані на захист прав та інтересів дитини, а мають виключно маніпулятивний характер, зумовлений особистим конфліктом з відповідачкою. Позов є спробою звести рахунки з матір`ю дитини шляхом використання дитини як інструменту тиску, що суперечить не лише педальним принципам, а й прямим вимогам закону. Просить у задоволенні позову щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні відмовити повністю. Визнати, що дії відповідача не створюють перешкод у реалізації позивачем свої батьківських прав, а проживання дитини з матір`ю відповідає його найкращим інтересам.

09.10.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. Позовні вимоги підтримує. Визначити спосіб у участі батька у вихованні дитини відповідно до заявлених вимог.

05.11.2025 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області цивільну справу зазначену цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

27.01.2026 року ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (вул. Олександрівська, 26, м. Запоріжжя), витребовано висновок органу опіки та піклування.

11.03.2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача, адвокат Агаєва Е.Ф. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, погоджується із висновкоморгану опіки та піклування, щодо порядку участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні, вихованні та розвитку дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник третьої особи, ОСОБА_8 , у судовому засідання просила врахувати висновок районної адміністрації, як органу опіки та піклування, щодо порядку участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні, вихованні та розвитку дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник, Служби у справах дітей Центральної районної у місті Херсоні ради – орган опіки та піклування, у судове засідання не з`явися, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду судової справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками дитини записані: в графі «батько» - ОСОБА_1 , в графі «матір» - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Підставою звернення ОСОБА_1 до суду стало порушення його права, як батька, на участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, оскільки матір чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною.

Згідно висновку районної адміністрації, як органу опіки та піклування, щодо порядку участі батька, ОСОБА_1 , у спілкуванні, вихованні та розвитку дитини, ОСОБА_5 від 03.06.2026 року встановлено, що спеціалістами відділу по Олександрійському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради обстежено умови проживання дитини разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 . Встановлено, що в квартирі проживають: мама, ОСОБА_2 , дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чоловік ОСОБА_2 , ОСОБА_9 . Квартира орендована, умови проживання добрі, наявні всі необхідні меблі та побутова техніка, санітарний стан помешкання добрий. Для дитини є окрема кімната, наявне все необхідне для проживання, навчання, розвитку, ігор тощо.

Відповідно до листа та Акту оцінки потреб сім`і/особи ОСОБА_10 /Висовін від 18.02.2026, складеного відділом соціальної роботи по Олександрівському району Запорізького міського центру соціальних служб, родина виїхала з м. Херсон, мають статус ВПО. Зі слів матері, у ОСОБА_6 дружні та довірливі стосунки з вітчимом. Батько дитини, ОСОБА_1 , наразі мешкає у м. Херсон, з сином час від часу спілкується, але ОСОБА_6 не завжди виявляє бажання до спілкування, оскільки не має з батьком теплих та дружніх стосунків. ОСОБА_6 боїться, що батько забере його до себе у м. Херсон без його бажання та згоди, через те, що під час останньої зустрічі батько висловлював синові цю думку. Мати не проти спілкування сина з батьком, але просить встановити наступний графік: у вихідні дні з ранку до 17.00-20.00 год. без ночівлі, у присутності матері, без виїзду за межі міста та з урахуванням стану здоров`я та безпекової ситуації у місті, а також за бажанням дитини.

Згідно листа та Акту оцінки потреб сім`і/особи ОСОБА_1 від 10.02.2026, складеного Херсонським міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, ОСОБА_1 проживає у власному чотирикімнатному будинку, який підключено до водо-, електро-, газопостачання. Санітарно-гігієнічні умови помешкання задовільні. У ОСОБА_6 є окрема кімната, в якій створено умови для відпочинку та сну, а також всебічного розвитку. Зі слів ОСОБА_1 впродовж тривалого часу зв`язок з сином відсутній. Мати дитини категорично відмовляється сприяти в живому спілкуванні батька та дитини, а також в телефонному режимі, на фоні особистісних конфліктів між ними. Батько повідомив, що за весь період проживання сина з матір`ю, він підтримує дитину фінансово, своєчасно здійснює відрахування по аліментах із заробітної плати на утримання дитини. Під час спілкування з фахівцем Центру, ОСОБА_1 , повідомив, що він зацікавлений у всебічному розвитку своєї дитини, догляді за нею та вихованні.

Під час відвідування родини представники Відділу провели бесіду з малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо спілкування з батьком. Хлопець повідомив, що з батьком він бачився влітку, по телефону останній раз спілкувався перед новим роком. ОСОБА_6 сказав, що якщо іноді бачитись з батьком, але тільки в присутності матері.

Орган опіки та піклування, районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району від 02 березня 2026 року, визначив графік спілкування батька з сином наступним чином: під час відпустки батька (не менше 2 діб) за місцем проживання дитини з 10.00 години до 19.00 години, без ночівлі, в присутності матері або за бажанням дитини без присутності матері;

шкільні канікули дитини: влітку один тиждень, інші канікули за домовленістю з матір`ю дитини, без ночівлі, в присутності матері за місцем проживання дитини з урахуванням бажанням дитини;

необмежене спілкування батька з сином за допомогою комунікаційних мереж (голосової телефонії, відеодзвінки) та будь-яких інших засобів зв`язку, з урахуванням бажання дитини;

обов`язок передавати дитину для зустрічей покласти на мати, ОСОБА_2 , за місцем проживання дитини;

обов`язок повернення дитини покласти на батька, ОСОБА_1 , за місцем проживання дитини;

зобов`язати ОСОБА_2 у разі зміни місця проживання (перебування) дитини повідомляти ОСОБА_1 за добу шляхом мобільного зв`язку;

графік може змінюватись за взаємною згодою сторін в інтересах дитини.

Під час розгляду справи, думка дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не з`ясовувалася, у зв`язку з тим, що дитина була допитана органом опіки та піклування.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1).

Згідно із частиною 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За правилами статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частин 1, 3 статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

У відповідності до частини 2 статті 54 СК України усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї.

Згідно із статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Як визначено положеннями статті 150, 151 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та право обирати форми та методи виховання, крім тих які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

На підставі статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Частиною 1 статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

У відповідності до частини 2 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із частинами 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. З ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно частини 1 статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина 5, 6 статті 19 СК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 14 вересня 2023 року у справі № 176/2855/19 зазначив, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини 1 статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

У даній справі, між сторонами дійсно існують напружені відносини, які носять особистий характер та які вочевидь не сприяють у реалізації батьком можливості регулярно, комфортно спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. Факт наявності напружених відносин сторони не заперечували. У зв`язку з цим такі обставини не дають можливості мирним шляхом вирішити питання порядку спілкування з дитиною, який би влаштовував кожну зі сторін.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

На підставі частини 2 статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статтей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, принаймні в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь- якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (МАМСНUR v. UKRAINE, №10383/09, §100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №753/15487/18 (провадження № 61-18994св19) зазначено, що «відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначаючи конкретний порядок участі одного з батьків у вихованні дитини, суд має врахувати те, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 02 листопада1989 року (статті 8, 12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства» та приймає до уваги те, що позивач бажає брати участь у вихованні сина і таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2023 року (заява № 35481/20 «Терещенко проти України»), у якому суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною без відповідних і достатніх підстав для цього.

У зазначеній справі під час розгляду по суті судом не встановлено доказів, які б підтверджували неналежне ставлення батька до виконання своїх обов`язків, особистої неприязності дитини до батька, чи обставин, які б свідчили, що спілкування батька з сином перешкоджало б нормальному розвитку дитини.

Право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Між тим, той з батьків, хто проживає окремо, і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості, потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дитини, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати й інтересам дитини.

Таким чином, батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 569/18837/19 (провадження № 61-1728св22) вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

З урахуванням вищевикладеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд приходить висновку про часткове задоволення позову, із встановленим графіком спілкування батька з сином, встановленого висновком Органу опіки та піклування, районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району 02.03.2026 року, який відповідає якнайкращим інтересам дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 268, 354,355 ЦПК України,ст. 151-159 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Служба у справах дітей Центральної районної у місті Херсоні ради – орган опіки та піклування, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні– задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 у вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом встановлення особистих зустрічей:

під час відпустки батька (не менше 2 діб) за місцем проживання дитини з 10.00 години до 19.00 години, без ночівлі, в присутності матері або за бажанням дитини без присутності матері;

шкільні канікули дитини: влітку один тиждень, інші канікули за домовленістю з матір`ю дитини, без ночівлі, в присутності матері за місцем проживання дитини з урахуванням бажанням дитини;

необмежене спілкування батька з сином за допомогою комунікаційних мереж (голосової телефонії, відеодзвінки) та будь-яких інших засобів зв`язку, з урахуванням бажання дитини;

обов`язок передавати дитину для зустрічей покласти на мати, ОСОБА_2 , за місцем проживання дитини;

обов`язок повернення дитини покласти на батька, ОСОБА_1 , за місцем проживання дитини;

зобов`язати ОСОБА_2 у разі зміни місця проживання (перебування) дитини повідомляти ОСОБА_1 за добу шляхом мобільного зв`язку;

графік може змінюватись за взаємною згодою сторін в інтересах дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде складено 24 квітня 2026 року.

Суддя Н.В. Фісун