Вирок від 23 квітня 2026 р. у справі №308/2840/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 23 квітня 2026 р.

Справа: №308/2840/26

Суддя: Хамник М. М.

Справа № 308/2840/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025071030002128 від 12.12.2025 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Галоч Ужгородського району Закарпатської області, неодруженого, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030002128 від 12.12.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.

Так, 12.12.2025, однак не пізніше 03:00 години, ОСОБА_4 , перебував за адресою: м.Ужгород, пр.Свободи, біля буд.31, де побачив припаркований транспортний засіб марки «Фіат» моделі Скудо, реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору.

В цей час, в ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинений з проникненням в інше сховище, повторно та в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій протиправний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, тобто діючи повторно та з прямим умислом, ОСОБА_4 скориставшись моментом, коли за ним ніхто не спостерігає, шляхом проникнення, викрав:

- грошові кошти в розмірі 4500 грн.,

- жилетку марки «Nike» чорного кольору розміру «XXL», балонового типу з капюшоном, вартість якої становить 977 грн.;

- трансмітер (модулятор) «Proove Sound Syns 30W», зі швидкою зарядкою, блютуз 5.0, вартість якого становить 1 329,05 грн.;

- 4-ри банківські картки: банківська картка Укрсиббанку № НОМЕР_2 , А-банку № НОМЕР_3 , банку «Пумб» № НОМЕР_4 , «Райфайзен Банк» № НОМЕР_5 , які належали потерпілому ОСОБА_6 ;

- дальномір «Дніпро-М» моделі «DM-60SX» чорного кольору, вартість якого становить 1 107 грн.;

- спортивні штани марки «Nike» темно-синього кольору, розміру «М», вартість яких становить 1 445 грн.;

- кепку марки «Nike» чорного кольору, з логотипом сірого кольору, розміру 1, вартість якої становить 753 грн., які знаходилися в транспортному засобі марки «Фіат» моделі «Скудо», реєстраційний номер НОМЕР_6 , білого кольору, який був припаркований біля буд.31 по пр.Свободи, м.Ужгород.

Після чого, ОСОБА_4 , разом з викраденим майном, маючи можливість розпоряджатися ним на власний розсуд, покинув транспортний засіб та пішов в невідомому напрямку та використовував викрадене майно у власних цілях.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 10 111,05 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій з проникненням в інше сховище, повторно та в умовах воєнного стану.

У такий спосіб ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

При виконанні судом вимог ст.348 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що йому зрозуміла суть обвинувачення, щиро розкаюється у вчиненому, та що він визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України та бажає давати показання. Обвинувачений зазначив, що з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, повністю згідний, окрім того щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.

У судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про його особу.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява останнього, згідно з якою просить проводити судовий розгляд без його участі. Обвинувачення підтримує в повному обсязі.

Оскільки прокурор, обвинувачений та потерпілий, не заперечували щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч.2 ст.349 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, у суду не має.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого, його визнанням вини у вчиненому, та дослідженими письмовими документами, приходить до висновку, що дії останнього органом досудового розслідування за ч.4 ст.185 КК України кваліфіковано правильно, та вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а саме, таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, є доведеною.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але й переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання відповідати скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення такого: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, дані про особу винного, який відповідних висновків не зробив відбувши покарання у виді позбавлення волі за вчинення корисливого злочину, та повторно вчинив корисливий злочин, відтак вважає, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України є: щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в особисте приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

У відповідності до п.3 ч.1 ст.118, 122, 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення:

-Дактилоскопічної експертизи від 26.12.2025, яку проведено Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, витрати на проведення якої становлять 3119,90 грн.;

-Товарознавчої експертизи від 29.12.2025, яку проведено Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, витрати на проведення якої становлять 2228,50 грн.;

-Товарознавчої експертизи від 29.12.2025, яку проведено Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, витрати на проведення якої становлять 1782,80 грн.;

-Товарознавчої експертизи від 10.02.2026, яку проведено Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, витрати на проведення якої становлять 2228,50 грн.;

-Товарознавчої експертизи від 20.02.2026, яку проведено Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, витрати на проведення якої становлять 2228,50 грн.;

-Товарознавчої експертизи від 16.02.2026, яку проведено Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, витрати на проведення якої становлять 2228,50 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 349, 374, 376, 395 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання період його перебування під вартою з 05.01.2026 із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання, а саме, з 16 год. 10 хв. 05 січня 2026 року.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

Речові докази, які знаходилися в транспортному засобі марки «Фіат» моделі «Скудо», реєстраційний номер НОМЕР_6 , білого кольору, який був припаркований біля буд.31 по пр.Свободи, м.Ужгород, а саме:

- трансмітер (модулятор) «Proove Sound Syns 30W», зі швидкою зарядкою, блютуз 5.0, вартість якого становить 1 329,05 грн.;

- дальномір «Дніпро-М» моделі «DM-60SX» чорного кольору, вартість якого становить 1 107 грн.;

- спортивні штани марки «Nike» темно-синього кольору, розміру «М», вартість яких становить 1 445 грн.;

- кепку марки «Nike» чорного кольору, з логотипом сірого кольору, розміру 1, вартість якої становить 753 грн. – вважати повернутими власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua