Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №299/616/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/616/26

Номер провадження 2/299/285/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа: ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 , який на час смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті спадкодавця залишилася спадщина, а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,63 га, яка розташована на території Великоком`ятської сільської ради.

Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті батька прийняв, оскільки постійно проживач із спадкоємцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї протягом встановленого 6-місячного строку (ч. 3 п. 1 ст. 1268 ЦПК України).

Зведена сестра позивача, донька ОСОБА_3 (третя особа у справі) ОСОБА_2 спадщину не прийняла, оскільки на момент смерті спадкодавця не проживала за адресою: АДРЕСА_1 та на спадкове майно не претендує.

Після смерті ОСОБА_3 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), спадкова справа не заводилася, інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилася, інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Інших спадкоємців які можуть претендувати на спадкове майно немає.

При зверненні в нотаріальну контору для оформлення спадщини на вищевказане спадкове майно, нотаріус повідомила, що для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно подати правовстановлюючі документи на майно та документи, що підтверджують родинний зв`язок між спадкоємцями та спадкодавцем.

Позивач вказує, що розбіжності у правовстановлюючих документах полягають у наступному: у свідоцтві про народження (серії НОМЕР_1 від 08.06.1999 року) ОСОБА_1 (позивач) у графі «батько» записано « ОСОБА_5 », а в свідоцтві про смерть спадкодавець записаний як « ОСОБА_4 ».

Позивач просить встановити у судовому порядку факт родинних відносин позивача з спадкодавцем та визнати право власності на спадкове майно.

Сторони по справі в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просить задоволити .

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не заперечує та визнає в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вирішив наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13.04.2006 року (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 09.07.2007 року, який на час смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22, 28).

Після смерті спадкодавця залишилася спадщина, а саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,63 га, яка розташована на території Великоком`ятської сільської ради.

Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті батька прийняв, оскільки постійно проживач із спадкоємцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї протягом встановленого 6-місячного строку (ч. 3 п. 1 ст. 1268 ЦПК України).

Донька ОСОБА_3 (зведена сестра позивача, третя особа у справі) ОСОБА_2 спадщину не прийняла, оскільки на момент смерті спадкодавця не проживала за адресою: АДРЕСА_1 та на спадкове майно не претендує.

Після смерті ОСОБА_3 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ), спадкова справа не заводилася, інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилася, інформація у Спадковому реєстрі відсутня.

Інших спадкоємців, які можуть претендувати на спадкове майно, немає.

Розбіжності (щодо родинних відносин) полягають у наступному: у свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.06.1999 року у графі «батько» записано « ОСОБА_5 », а в свідоцтві про смерть спадкодавець записаний як « ОСОБА_4 » (а.с.14).

Факт родинних відносин та факт належності спадкодавцеві спадкового майна підтверджується наступними документами.

Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 року на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 право власності не зареєстровано (довідка № 938 від 23.12.2025 року), (а.с.36).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №20.4-07/801 від 04.12.2025 року, житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами присвоєно адресний номер АДРЕСА_1 (а.с.26).

Крім того, відповідно до виписки з погосподарської книги № 20.4-07/208 від 04.12.2025 року видана в тім, що згідно запису у погосподарській книзі №9 за 2021-2028 pp., особового рахунку № НОМЕР_4 за двогосподарством за адресою: АДРЕСА_1 рахуються такі земельні ділянки: 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 0,21 га для ведення особистого селянського господарства; 0,63 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.27).

На сторінці 11 паспорта громадянина України у позивача наявна відмітка про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Великі Ком`яти, Виноградівського району Закарпатської області, що стверджується свідоцтвом про народження(а.с.14).

ОСОБА_4 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ), спадкова справа не заводилася, інформація у Спадковому реєстрі відсутня, що стверджується витягом із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02.12.2025 року №83455427 (а.с.24).

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Виноградів, у графі батько записаний ОСОБА_5 (спадкодавець), у графі мати записана ОСОБА_3 згідно свідоцтва про народження позивача(а.с.14).

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру заповіти спадкові договори) за параметрами пошуку ОСОБА_4 - Інформації не знайдено (а.с. 24).

Згідно довідки №20.4-07/526 від 04.07.2024 року ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28).

Відповідно до довідки №20.4-07/524 від 04.07.2024 року ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29).

ОСОБА_5 надано дозвіл на перебудову індивідуального житлового будинку у АДРЕСА_1 (а.с.30).

Відповідно до копії паспорта на застройку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , забудовником зазначено ОСОБА_5 , інші особи - ОСОБА_1 (мати позивача), ОСОБА_1 (позивач), (а.с.31-32).

Відповідно до копії витягу з рішення № 160 Виноградівської районної Ради народних депутатів від 08.08.1986 року дозволено будівництво індивідуального житлового будинку та видано Свідоцтво на забудову садиби в АДРЕСА_1 ОСОБА_5 (а.с.33-34).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ -ЗК № 019310 ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Великоком`ятської сільської ради народних депутатів від 25.12.2000 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,63 га, землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.35).

Технічний паспорт від 11.12.2025 року виготовлений на замовлення ОСОБА_1 (а.с.37).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно з абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Положеннями ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Розбіжності (щодо родинних відносин) полягають у тому, що в свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.06.1999 року у графі «батько» записано « ОСОБА_5 », а в свідоцтві про смерть спадкодавець записаний як « ОСОБА_4 » (а.с.14).

В ході судового розгляду встановлено факт наявності родинних відносин між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як сином та батьком. Дані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Факт, про встановлення якого просить позивач має для нього юридичне значення, оскільки надає правові підстави для реалізації спадкових прав.

Згідно визначення поняття спадкування у ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), таким є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1. ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї (так зване «автоматичне прийняття спадщини»).

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Таким чином встановлені у судовому засіданні обставини перешкоджають позивачу в оформленні спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже, розглянувши цивільну справу у межах заявлених вимог та на підставі наявних доказів, суд приймає рішення про повне задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задоволити повністю.

Встановити той факт, що спадкодавець ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,63 га, яка розташована на території Великоком`ятської сільської ради.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 23.04.2026 року.

ГоловуючийТрагнюк В. Р.