Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №522/6466/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №522/6466/26-Е

Суддя: Бондар В. Я.

Провадження №-о/522/360/26

Справа №522/6466/26-Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді: Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Костинюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: ОСОБА_2 про продовження обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду міста Одеси 20.04.2026 надійшла заява через систему «Електронний суд» ОСОБА_3 , за участі заінтересованої особи: ОСОБА_2 про продовження обмежувального припису стосовно кривдника ОСОБА_2 на строк 6 місяців, яким:

- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб, в тому числі через ОСОБА_4 , розшукувати мене ОСОБА_5 , якщо я за власним бажанням перебуваю у місці, невідомому кривднику, переслідувати мене та в будь-який спосіб спілкуватися зі мною;

- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори зі мною або контактувати зі мною через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, в тому числі через ОСОБА_4 ;

- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань 100 метрів до мене та до місця мого проживання (перебування), адресу не повідомляю з міркувань безпеки, роботи, інших місць мого частого відвідування.

Подана заява мотивована тим, що 22.01.2026 рішенням Приморського районного суду м.Одеси видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 . Незважаючи на заходи тимчасового обмеження прав та покладені на нього обов`язки ОСОБА_2 намагається розшукувати заявницю ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 21.04.2026 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 22.04.2026.

Ухвалою від 22.04.2026 забезпечено участь ОСОБА_3 в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

До суду 22.04.2026 засобами електронної пошти без накладення електронного підпису надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи та її призначення після 08.05.2026.

У судовому засіданні 22.04.2026, суд повернув заяву ОСОБА_2 про відкладення, адже заява подана не через систему «Електронний суд», тоді як ОСОБА_2 має зареєстрований електронний кабінет, суд залишив без розгляду клопотання заявниці про допит свідка також суд залишив без розгляду вимоги зави в частині вимог про обмеження спікування ОСОБА_2 з донькою за заявою заявниці. ОСОБА_3 , яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала вимоги заяви та просила задовольнити.

Згідно ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Суд, перейшов до стадії проголошення рішення та оголосив, що проголошення рішення відбудеться 23.04.2026 о 13:10 год.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 25 червня 2019 року перебували у шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.04.2025 у справі № 522/20251/25.

У батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Приморський районний суд м.Одеси 22 січня 2026 року ухвалив рішення у справі №522/731/26, яким видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього такі обов`язки, а саме:

- заборонити перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- заборонити наближення на 100 м до місця проживання (перебування), роботи, відвідування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Встановлено строк обмежувального припису 3 (три) місяця.

За статтею 350-7 ЦПК України за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.

У зв`язку зі спливом дії рішення про видачу обмежувального припису ОСОБА_3 звернулася до суду з цією заявою.

ОСОБА_3 16 березня 2026 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , в результаті чого змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Суд не досліджує обставини, які виникли до ухвалення судом рішення про видачу обмежувального припису, адже такі обставини стали підставою для прийняття рішення.

При вирішенні питання про продовження обмежувального припису, суд враховує нові обставини, що можуть вказувати на існування чи можливість існування загрози для заявника від її кривдника.

Після ухвалення Приморського районного суду м.Одеси рішення від 22.01.2026, ОСОБА_2 звертався до поліції щодо можливого перешкоджання йому у спілкуванні зі спільною з заявницею малолітньою дитиною. Листом від 16.04.2026 відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області також вказано, що ОСОБА_2 в телефонному режимі звертався до працівників поліції та цікавився питаннями можливого місця проживання (перебування) дитини та її матері, на що працівниками поліції надано роз`яснення щодо недопустимості розголошення персональних даних.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 7 частини 1 вказаної статті визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Пунктом 9 частини 1 вказаної статті визначено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з частиною 3 статті 26 вищевказаного Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Отже, необхідною правовою підставою для застосування щодо особи обмежувального припису є вчинення цією особою домашнього насильства та наявність достатніх ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення.

Оцінюючи надані заявником докази суд враховує, що після ухвалення рішення ОСОБА_2 цікавився питаннями місця проживання ОСОБА_3 та їх доньки.

Суд, вказує, що інститут обмежувального припису запроваджений з метою захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статті, а не захисту майнових інтересів.

Тому, суд враховує подальшу наявність ризиків щодо заборони ОСОБА_2 розшукувати заявницю, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

При тому, суд враховує неможливість продовження обмежувального припису щодо заборони вести листування та контактувати, заборони наближатися до місця проживання, адже суд ухвалюючи рішення про видачу обмежувального припису вважав достатнім час строком на 3 місяці, заявницею не надано доказів порушення ОСОБА_2 обмежувального припису в цій частині та намагання його контактувати з ОСОБА_1 .

Також суд враховує неможливість продовження заборони ОСОБА_2 наближатися на відстань 100 метрів до заявниці та місця її проживання, адже ОСОБА_1 спеціально не повідомляє адресу свого перебування, а тому ОСОБА_2 не можна заборони наближатися до невідомого місця.

За загальним правилом, закріпленим частиною 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, оскільки заявником належним чином не доведено наявності передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» правових підстав для продовження застосування щодо ОСОБА_2 обмежувального припису в частині вимог п.2 та 4 заяви, зважаючи на підтвердження обставин намагання ОСОБА_2 встановити місце проживання заявниці, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

При визначенні строку продовження обмежувального припису суд враховує обставини, які стали підставою для видачі обмежувального припису, кількість та вагомість встановлених та доведених ризиків, вірогідність їх продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, та вважає що строк три місяці буде цілком достатнім для виправлення кривдника та запобігання повторенню насильства у майбутньому.

Крім того, на виконання вимог частини 2 статті 350-8 ЦПК України, суд вважає необхідним повідомити про видачу обмежувального припису уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявників для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий орган районної у місті ради за місцем проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 263-265, 294, 350-6, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: ОСОБА_2 про продовження обмежувального припису – задовольнити частково.

Продовжити обмежувальний припис ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на строк 3 (три) місяці, заборонивши йому: особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

В іншій частині вимог заяви – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 23 квітня 2026 року.

Суддя В.Я. Бондар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua