Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №185/2643/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/2643/26

Провадження № 1-кп/185/1148/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041370000244 від 17 лютого 2026 року, з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, непрацюючого, неодруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

04 лютого 2026 року приблизно о 20 годині 12 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Героїв України 4а, у магазині «АТБ-маркет» діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки побачив на столі поруч з вікном накладні бездротові навушники чорного кольору марки «Marshall Major V Black», які належать ОСОБА_6 , вартість яких становить 4691,22 грн.. У ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану та подальшого звернення його на свою користь.

Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, розуміючи, що накладні бездротові навушники чорного кольору марки «Marshall Major V Black», вартість яких 4691,22 грн., йому не належить та він не являється його власником, діючи таємно, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 в тому ж місці та в цей же час, скориставшись що за ним ніхто не спостерігає та його дії для оточуючих залишаються непоміченими, розуміючи протиправний характер своїх дій, але не відмовляючись від них, таємно викрав вищевказані накладні бездротові навушники чорного кольору марки «Marshall Major V Black», вартість яких 4 691,22 грн., та після цього викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4 691,22 гривень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану.

24 лютого 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_7 , з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_8 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості, яка подана до суду разом з обвинувальним актом.

За умовами даної угоди, підозрюваний ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати її в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання й затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, просив затвердити зазначену угоду.

Прокурор просив затвердити угоду в підготовчому судовому засіданні і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, в якій зазначив, що претензій матеріального характеру до ОСОБА_3 не має, проти укладення угоди про визнання винуватості - не заперечує.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, в тому числі, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що укладена угода відповідає вимогам КПК України та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної 24 лютого 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_7 , з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_8 , і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, із звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обиралась.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винен у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за описаних у вироку обставинах, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-26/6055-ТВ від 19.02.2026 у розмірі 1782 грн. 80 коп.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 24 лютого 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_7 , з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо протягом іспитового строку 1 (одного) року він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп. на користь держави.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

В судовому засіданні відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України оголошено вступну та резолютвну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1