Рішення від 17 грудня 2025 р. у справі №160/29534/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 рокуСправа №160/29534/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» (далі – ДПП «Кривбаспромводопостачання», позивач) через представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0416230415 від 18.07.2025 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не врахував неузгодженість податкового боргу, порушив строки накладення фінансових санкцій, податкове повідомлення-рішення має недоліки форми і змісту, а підстави для проведення камеральної перевірки були відсутні. Окрім цього, посилається на вимушений характер своїх дій через підрив Каховської ГЕС та відсутність підстав для повторного притягнення відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Від відповідача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначає, що спірне рішення прийнято у спосіб, передбачений законодавством України. Також зауважує про безпідставність посилань позивача на повторність притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення, оскільки перевірки звітності того чи іншого періоду не свідчить про подвійне притягнення до відповідальності за один період, оскільки кожне рішення базується на окремій податковій накладній із різною сумою податку та штрафу.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І Кодексу, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Кодексу проведено камеральну перевірку Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При перевірці використано інформацію, наявну в базах даних ДПС України, надану платником податку, та відомості з Єдиного реєстру податкових накладних щодо податкових накладних та розрахунків коригування згідно з наданими платником електронними документами.

Камеральною перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації в ЄРПН по 73-м податковим накладним/розрахункам коригування за листопад - грудень 2024 року та січень 2025 року.

Відповідно до п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України нараховано штрафну санкцію в сумі 778 031,60 грн. За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 10.06.2025 року № 33107/04-36-04-15/191017 «Про результати камеральної перевірки ДПП «Кривбаспромводопостачання» (код 00191017) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - акт перевірки).

Акт перевірки направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу підприємства. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано ДПП «Кривбаспромводопостачання» 17.06.2025 року.

Підприємством до акту перевірки надано заперечення від 25.06.2025 року №13/456 (вх. ГУ ДПС №78768/6 від 30.06.2025 року). У зв`язку з отриманням даного заперечення ГУ ДПС листом від 01.07.2025 року №62477/6/04-36-04-15-14 повідомлено ДПП «Кривбаспромводопостачання» про час та місце проведення засідання комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі – Комісія), яке відбулося 08 липня 2025 року в приміщенні ГУ ДПС без участі представників підприємства.

В ході проведення засідання Комісії розглянуто всі наведені в поданому запереченні ДПП «Кривбаспромводопостачання» від 25.06.2025 року №13/456 (вх. ГУ ДПС №78768/6 від 30.06.2025) аргументи та обставини, за результатами чого не спростовано факти порушень, відображених в акті перевірки.

Суд враховує, що назва акта від 10.06.2025 року №33107/04-36-04-15/191017 в запереченні від 25.06.2025 року №13/456 (вх. ГУ ДПС №78768/6 від 30.06.2025) підприємством зазначена невірно, а саме: замість «Про результати камеральної перевірки ДПП «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017) щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних ДПП «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017) зазначено «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ДПП «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 191017)».

Відповідно до пп.86.7.5 п.86.7 ст.86 Кодексу на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 18.07.2025 року №0416230415, яке направлено ДПП «Кривбаспромводопостачання» поштовим відправленням на юридичну адресу підприємства, та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано ДПП «Кривбаспромводопостачання» 24.07.2025 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 26.07.2025 року ДПП "Кривбаспромводопостачання" отримало податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 18.07.2025 року №0416230415.

На повідомлення-рішення ДПП «Кривбаспромводопостачання» 05.08.2025 року надано скаргу до Державної податкової служби України №13/551 (вх. ДПС №3309/С/6 від 08.08.2025 року).

Рішенням «про результати розгляду скарги» від 26.08.2025 року №24824/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 18.07.2025 року №0416230415 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (ПК України).

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, камеральною, відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Пунктом 76.1. ст.76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України (пункт 76.2. статті 76 цього ж Кодексу).

Положеннями пункту 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Відповідно абзацу 1-3 пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 цього ж Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Кодексу, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього ж Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 днів - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього ж Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього ПК України, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

Аналогічний правовий висновок щодо визначення строку проведення камеральної перевірки зроблено Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі №821/850/18.

Водночас, період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України (пункт 102.9 статті 102 цього ПК України).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, враховуючи положення підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України, не зупиняється проведення, зокрема, камеральних перевірок.

З урахуванням наведеного, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу і контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадає на період дії воєнного стану, при цьому строки давності, визначені статтею 102 ПК України (1095 днів), збільшуються на весь період дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 ПК України.

За приписами пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ (далі Закон № 2876-ІХ), який набрав чинності 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90 наступного змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.».

В спірному випадку податкові накладні, зазначені в акті перевірки, за порушення граничних термінів реєстрації яких в ЄРПН до позивача застосовано штрафні санкції, виписані позивачем в період з серпня по листопад 2024 року, зареєстровані в ЄРПН у лютому та березні 2025 року із порушенням строків реєстрації від 89 до 158 днів, тобто після внесення змін до ПК України Законом №2876-IX, у зв`язку з чим контролюючим органом при накладенні на позивача штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано приписи пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо строків реєстрації та розміру штрафів.

Враховуючи, що податкові накладні виписані в період з серпня по листопад 2024 року та зареєстровані в ЄРПН із порушенням граничних строків реєстрації в ЄРПН, встановлених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність застосування до позивача штрафу за порушення термінів реєстрації цих податкових накладних податковим повідомленням-рішенням від 15 квітня 2025 року №0198060415 в розмірі 1022494,85 грн.

Разом з тим, позивач вважає, що він має бути звільнений від відповідальності у зв`язку з наявністю обставин непереборної сили, неможливістю подвійного притягнення до фінансової відповідальності, наявність неузгодженого податкового боргу на момент прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Стосовно доведеності наявності обставин непереборної сили як підстави для висновку про протиправність застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних суд виходить з наступного.

Позивач такими обставинами вважає втрату основного джерела доходу після руйнування греблі Каховської ГЕС, погіршення фінансового становища, проте у позові не вказує, яким чином ці обставини впливають на можливість своєчасної реєстрації податкових накладних.

Суд відхиляє наведені доводи позивача та зазначає, що реєстрація податкових накладних не залежить від фінансового стану платника податку.

Позивач не обґрунтовує порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних неможливістю виконання цього податкового обов`язку внаслідок втрати документації, комп`ютерної техніки, відсутністю персоналу, до обов`язку якого належить вчинення дій з направлення на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних, наявність яких беззаперечно б впливала на строки реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу на те, що позивача притягнуто до відповідальності не за затримку сплати податкових зобов`язань, а саме: за затримку реєстрації податкових накладних, яка залежить від дій посадових осіб позивача, а також на те, що позивач не обґрунтував зв`язок між погіршенням своєї економічної ситуації та можливістю своєчасно реєструвати податкові накладні (не сплачувати податкові зобов`язання, що дійсно залежить від фінансової спроможності, а вчиняти дії фактично організаційного характеру).

До того ж, позивач наголошує, що контролюючим органом вже було притягнуто ДПП «Кривбаспромводопостачання» до відповідальності за періоди листопад та грудень 2024 року податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2025 року №0363150415.

Однак зазначене податкове повідомлення-рішенням не є між собою взаємопов`язаним з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вони стосуються різних податкових накладних з відмінними сумами податку та відповідного штрафу, тому притягнення позивача до відповідальності здійснювалося поодиноко за кожне окреме правопорушення.

Попри те, що обидва податкових повідомлення-рішення стосуються одного звітного періоду (листопад та грудень 2024), це не свідчить про подвійне притягнення до відповідальності за один період, оскільки кожне рішення базується на окремій податковій накладній із різною сумою податку та штрафу.

Відповідно, податкові повідомлення-рішення є самостійними та не пов`язаними між собою.

Таким чином, враховуючи викладене, відсутні будь-які підстави вважати, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.07.2025 року №0416230415 охоплює ті самі періоди що і в податковому повідомленні-рішенні від 26.06.2025 року №0363150415.

Тому доводи позивача, що він двічі притягнутий до відповідальності за одне й те саме правопорушення є помилковими.

Крім того, Законом №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено положеннями наступного змісту: «У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.».

Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлені статтею 112 ПК України, відповідно до пункту 112.1 якої особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2 статті 112 ПК).

За положеннями пункту 112.8 статі 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (підпункт 112.8.9).

Щодо посилань позивача на «наявність обставин непереборної сили».

Відповідно до підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, обставиною що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 14 та статті 14- 1 Закону України “Про торгово промислові палати в України”, засвідчення та видача сертифікатів про форс-мажорні обставини належить до повноважень Торгово-промислової палати України.

ТПП України листом від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану і це є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Цей лист адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВП), форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою статті 14-1 Закону №671/97-ВР торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За усталеною позицією Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі №914/2994/22, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

У постановах від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 Верховним Судом зазначено, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

За позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16, має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Верховним Судом у постановах від 07 червня 2023 року у справі №912/750/22, від 15 червня 2023 року у справі №910/8580/22, від 29 червня 2023 року у справі №922/999/22, від 28 серпня 2023 року у справі №910/6234/22, від 16 вересня 2024 року у справі №520/6236/23 зазначено, що лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 не є ні сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", ні документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини, а також не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Підстави вважати на підставі вказаного листа, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів, відсутні, тому кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Позивачем не надано сертифікату ТПП, виданого у встановленому порядку у відповідності до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», щодо неможливості виконання свого податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН за листопад-грудень 2024 року.

Крім того, позивач не звертався до контролюючого органу із заявою про неможливість виконання свого податкового обов`язку в порядку підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Отже, платником податку не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними ним обставинами із неможливістю реєстрації податкових накладних із дотриманням строків, установлених законом.

Відтак, належними доказами не підтверджено наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які б звільняли позивача від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Позивач вказує на наявність неузгодженого податкового боргу на момент прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що предметом доказування у справі №160/9281/20 було питання правомірності податкової вимоги від 04 червня 2020 року №319-50 (в частині вимог про сплату пені у розмірі 363433,66 грн), яка стосувалася сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.

Судовим рішенням у справі №160/14215/24 зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити з ІКП ДПП «Кривбаспромводопостачання» відомості про податковий борг в частині нарахованої пені у податковій вимозі №319-50 від 04 червня 2020 року у розмірі 363 433,66 грн.

Тобто судові рішення у справі жодним чином не стосувались питання оподаткування податком на додану вартість або дотримання позивачем строків реєстрації податкових накладних, або наявності обставин, які звільняють платника податків від відповідальності за невиконання податкового обов`язку, тому ця обставина жодним чином не впливає на правомірність спірного в цій справі податкового повідомлення-рішення.

Стосовно аргументу позивача про відсутність підстав для проведення камеральної перевірки у зв`язку із усуненням порушень норм Податкового кодексу України на момент проведення перевірки та наявності обставин непереборної сили, суд виходить з наступного.

Позивач просить врахувати, що на момент проведення камеральної перевірки податкові накладні за листопад, грудень 2024 року та січень 2025 року були зареєстровані, хоча із запізненням, а тому підстави для винесення будь-яких податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, відпали.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, оскільки предметом камеральної перевірки, серед іншого, є питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган має повноваження на проведення такої перевірки безвідносно від факту реєстрації податкових накладних.

Крім того, сам по собі факт реєстрації податкових накладних не звільняє платника податку від фінансової відповідальності у разі допущення ним порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Позивач також у цьому зв`язку зауважив, що контролюючий орган не встановив, чи дійсно платник податків допустив порушення строків реєстрації податкових накладних, не з`ясував причини та об`єктивні обставини недотримання цих строків передбачених ПК України, у разі виявлення цих порушень, а якщо взагалі ці обставини настали, просив врахувати, що 07.03.2024 року в рамках виконавчого провадження №74371163 винесено постанову про арешт коштів боржника, що суттєво ускладнює здійснення бухгалтерських проводок та ведення нормальної господарської діяльності та призводить до накопичення заборгованості зі сплати податкових зобов`язань.

Суд повністю відхиляє наведені доводи позивача з підстав, викладених вище, стосовно недоведеності наявності обставин непереборної сили у контексті дотримання платником податку строків реєстрації податкових накладних.

Суд також зауважує, що вище судом зроблено висновок про відсутність підстав для застосування приписів пункту 112.8 статі 112 ПК України для звільнення позивача від відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Судом відхиляються доводи позивача про порушення строку накладення штрафних санкцій та невідповідність форми і змісту податкового повідомлення-рішення вимогам підпункту 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Акт перевірки отримано позивачем 17.06.2025 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0690916486223.

Податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом 18.07.2025 року, тобто в межах строку, установленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України.

Позивач вказує, що як податкове повідомлення-рішення, так і розрахунок штрафних санкцій, не містять чітких, конкретних та визначених граничних строків реєстрації податкових накладних, що є істотним порушенням вимог ПК України.

Підпунктом 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України установлено, що податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

Форма «Н» податкового повідомлення-рішення є додатком 25 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 у редакції наказу від 31 грудня 2020 року №846, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254, та передбачає застосування штрафу за, зокрема, порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних.

Форма «Н» передбачає, зокрема, зазначення у податковому повідомленні-рішення відсоткового розміру штрафу, проте в оскарженому позивачем податковому повідомленні-рішення ця графа не заповнена.

Разом з тим, відомості про розмір застосованих штрафних санкцій містяться як в акті камеральної перевірки, так й розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до податкового повідомлення-рішення, тому цей недолік податкового повідомлення-рішення не є тим порушенням, яке тягне за собою протиправність податкового повідомлення-рішення.

Такий висновок кореспондується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 вересня 2024 року у справі №640/21435/22, за яким ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

В акті камеральної перевірки чітко зазначені періоди, номери податкових накладних, дати виписки (складання), дати реєстрації (фактичної), термін (граничний) реєстрації. Зазначена інформація була повністю доступна платнику податків, ще до винесення податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що граничний строк є визначеним Податковим кодексом України та позивач мав змогу ознайомитись з усіма деталями податкових накладних в акті камеральної перевірки, тому відсутність у тексті податкового повідомлення-рішення прямо зазначеної граничної дати реєстрації податкової накладної не є порушенням статті 58 ПК України та не звільняє від відповідальності.

Судом встановлено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення і з інших підстав, однак не встановлено обставин, які б зумовлювали його протиправність.

Ссуб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи вище викладене, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не розподіляються.

Керуючись ст.ст.2, 77, 78, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (50069, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пр-т Миру, буд. 15А; код ЄДРПОУ 00191017) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В. Луговська