Рішення від 23 жовтня 2025 р. у справі №160/24011/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 рокуСправа №160/24011/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства “Західтеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Західтеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” (далі – ДП “Західтеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради, позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) від 17.07.2025 року №0/414570409.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не врахував, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни, внесені Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктом 89. Позивач наголошує, що контролюючим органом не враховано дат отримання позивачем розрахунків коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), які припали на дату після набрання чинності Законом №2876-ІX. Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення належить скасувати повністю.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Від відповідача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначає, що спірне рішення прийнято у спосіб, передбачений законодавством України. Також відповідач вказує, що позивачем не здійснено (не забезпечено) своєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, за наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС правомірно застосовано до ТОВ «ІІГ». ГУ ДПС зазначає, що відповідно до інформації/роз`яснень наданих ТОВ “М.Е.Dок”, дата та час відправлення електронного документу, що фіксується, залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу. Тобто, якщо за будь-якої причини на комп`ютері користувача налаштовано дату та час, які не відповідають реальному, то в Протоколі по документу, який формується КП “М.Е.Doc”, буде відображено таку нереальну дату та час.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцем відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України, Кодекс).

За результатами перевірки, відповідно до вимог п. 86.2 ст. 86 ПК України, складено акт камеральної перевірки від 16.06.2025 року №35391/04-36-04-09/38974619 щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних (далі, але не виключно – ПН, РК) з податку на додану вартість в ЄРПН (далі – акт перевірки).

ДП “Західтеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради заперечень на акт перевірки згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України не надавало.

Так, відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки (акт перевірки, додаток до податкового повідомлення-рішення від 17.07.2025 року №0414570409), перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування.

Факт порушення терміну реєстрації вищевказаних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних підтверджено даними ЄРПН.

За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до норм чинного законодавства, зокрема пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу XX ПК України ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2025 року №0414570409 про застосування штрафних санкцій у загальній сумі 1 389,77 грн. (відповідно до дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та терміну затримки реєстрації – 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в ПН/РК) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (ПК України).

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, камеральною, відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Пунктом 76.1. ст. 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України (пункт 76.2. статті 76 цього ж Кодексу).

Положеннями пункту 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання ПН/РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація ПН/РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім ПН/РК, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ; ПН/РК, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Тобто, відповідно статті 120-1 ПК України штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН/РК застосовуються до особи, на яку покладено обов`язок щодо такої реєстрації, та не передбачено виключень у разі не надання такої ПН/РК покупцю.

Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1246).

У відповідності до пункту 5 Порядку №1246 ПН/РК приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають ПН/РК (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/ послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній ПН/РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1246 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) – платника податку, підлягає реєстрації:

постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації;

отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок критеріїв, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК (далі – квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити ПН/РК та результат перевірки. Якщо у ПН/РК за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття ПН/РК із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/ послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/ послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України).

Реєстрація ПН/РК в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України та пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України визначено, зокрема, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статті 201 ПК України, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Тобто, в даному випадку – розрахунок коригування на зменшення суми грошового зобов`язання покладено на отримувача (покупця).

Суд не погоджується з твердженням у позовній заяві з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 5 Порядку №1246 ПН/РК приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають ПН/РК (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній ПН/РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1246 РК, складений постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації: постачальником, якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/ послуг на користь такого постачальника або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації; отримувачем , якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок критеріїв, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246), У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити ПН/РК та результат перевірки. Якщо у ПН/РК за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено 8 порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття ПН/РК із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246). Стосовно реєстрації РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику повідомляємо таке (з урахуванням роз`яснення податкового законодавства передбачені підпунктом 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України у вигляді неоднозначного тлумачення правової норми п. 201.10 статті 201 ПК України, в частині, що стосується граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Листом ДПС України від 05.10.2023 №24962/7/99-00-04-02-01-07 надано роз`яснення щодо дотримання вимог чинного законодавства в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зокрема за порушення строків реєстрації РК до податкової накладної, який складено на отримувача - платника податку, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Згідно з пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/ послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/ послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Тобто, в даному випадку - РК на зменшення суми грошового зобов`язання покладено на отримувача (покупця).

Суд зазначає, що листом ДПС України від 01.02.2024 №2725/7/99-00-04-02-04-07 надано роз`яснення стосовно дій контрагентів під час складання та реєстрації РК в ЄРПН.

У випадку ненадання продавцем РК на зменшення покупець має можливість подати до податкової декларації з ПДВ, зокрема звітного (податкового) періоду, в якому таким покупцем зменшено податковий кредит, заяву зі скаргою на такого продавця (додаток 7 (Д7)) та копії відповідних документів згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, що буде підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного продавця. Право на подання заяви зі скаргою має також продавець у випадку порушення покупцем граничних строків реєстрації РК на зменшення в ЄРПН.

Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН/РК (додаток 7 (Д7)) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 321 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 Х215/28289 (запровадження додатку 7 (Д7) внесено змінами згідно з наказом Міністерства фінансів України від 2 грудня 2020 року 2734).

Тобто, у разі ненадання платником податку - продавцем РК, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, доцільним є подання платником податку - покупцем до податкової декларації з ПДВ заяви зі скаргою на такого продавця та копій документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у тому числі документів, що засвідчують дату отримання такого РК.

Однак суб`єктом господарювання не надано підтверджуючих документів, що вказують на дії платника спрямовані на не вчасне отримання від контрагента розрахунку коригування

Аналогічного висновку Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 року № 816/2269/16 де погодився з висновками попередніх інстанцій зазначив наступне: «При цьому суди визначились, що відповідно до вимог ПК України на позивача покладається обов`язок своєчасно реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі, та не здійснення відповідних дій стало підставою для притягнення його до фінансової відповідальності. В даному разі, суди звернули увагу позивача, що несвоєчасне отримання ним розрахунків коригування від контрагентів, не може бути підставою для звільнення від відповідальності, так як ним не подавались відповідні заяви і скарги. …Також Суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що були зроблені під час оцінки доводів позивача про несвоєчасне отримання ним від контрагентів Розрахунків коригування, з огляду на те, що дійсно позивач міг би уникнути відповідальності за свої дії пов`язані із реєстрацією таких документів, шляхом повідомлення податкового органу про такі факти».

Згідно Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 року №3354-ІХ (ч. 2 ст. 19), саме закони є джерелом права.

Отже, саме законом створюється правило поведінки для життєвої ситуації, яка підпадає під дію певної норми права. Відповідно приписів абз.9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг, зокрема, зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до приписів зазначених норм ПК України, камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі інформаційних баз даних ДПС, яка не передбачає додаткові джерела інформації, в т.ч. «протоколи руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій».

З аналізу зазначених норм ПК України та Порядку №1246 слідує, що прийняття чи неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня.

Податковий орган після надходження електронного документа зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. Дата та час надання на реєстрацію податкових накладних до ДПС України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у відповідних квитанціях.

З огляду на дію зазначених норм ПК України та те, що позивачем не здійснено (не забезпечено) своєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, за наслідками проведеної перевірки, суд вважає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області правомірно застосовано до ТОВ «ІІГ».

Щодо використання програмного забезпечення “M.E.Doc” в якості доказової бази.

Робота програмного забезпечення, з використанням якого платник податків реєстрував розрахунки коригування не контролюється ДПС.

ТОВ “М.Е.Dок” у своїх листах, серед іншої інформації, неодноразово повідомляло, що комп`ютерна програма “M.E.Doc” є прикладною програмою, що встановлюється на комп`ютері користувача. Інформація щодо відправлених документів та отриманих від контролюючого органу квитанцій до електронних звітів зберігається локально на жорсткому диску комп`ютера підприємства, доступ до якої користувач може отримати через інтерфейс КП “M.E.Doc”. Відправка електронних документів, а також отримання квитанцій щодо реєстрації, відбувається без участі серверів розробника, а також здійснюється безпосередньо між програмою підприємства та сервером контролюючого органу. Вся інформація щодо відправлення електронного документу, а також спосіб його відправки фіксується на вкладці “Очікується доставка” відповідного документу КП “M.E.Doc” та в “Протоколі по документу”. Дата та час відправлення, що фіксується в програмному забезпеченні, залежить від системних налаштувань дата і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці “Очікується доставка” та в Протоколі по документу. Користувач може ознайомитися та роздрукувати інформацію, що підтверджує відправку електронної звітності.

Отже, суд зазначає, що відповідно до інформації/роз`яснень наданих ТОВ “М.Е.Dок”, дата та час відправлення електронного документу, що фіксується, залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу. Тобто, якщо за будь-якої причини на комп`ютері користувача налаштовано дату та час, які не відповідають реальному, то в Протоколі по документу, який формується КП “М.Е.Doc”, буде відображено таку нереальну дату та час.

Позиція Верховного Суду щодо питання застосування окремих норм права у подібних правовідносинах викладена/міститься у його постанові від 19.08.2021 року у справі №520/11447/19.

Інформація щодо дати та часу відправлення електронного звіту залежить від системних налаштувань дати та часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу та фіксується в Протоколі подій. Після отримання документа контролюючим органом, формується повідомлення про доставку, в якому зазначається дата, ім`я файла та час доставки електронного звіту на поштову скриньку ДПС України. Дана інформація зазначається у вкладці «Доставлено до ДПС» на панелі стану документа.

Судом перевірено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення і з інших підстав, однак не встановлено обставин, які б зумовлювали його протиправність.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи вище викладене, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги Дочірнього підприємства “Західтеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не розподіляються.

Керуючись ст.ст.2, 77, 78, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства “Західтеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради (49005, м.Дніпро, вул.Феодосіївська, 7; код ЄДРПОУ 38974619) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В. Луговська