Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №466/3361/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3361/26

Провадження № 1-кп/466/660/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141380000242 від 02.03.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, освіта вища, одруженої, на утриманні має 5-о дітей, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, раніше не судимої, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 13 червня 2024 року о 22 год. 31 хв. у м. Львові на вул.Богданівській, 2, керувала транспортним засобом марки "Опель" модель «Віваро", державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, про що 13.06.2024 складено протокол ААД №815743, який разом з матеріалами направлено на розгляд у Личаківський районний суд міста Львова.

Постановою Личаківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2024 року в справі № 463/5787/24 (провадження № 3/463/1661/24) ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до протоколу ААД №815743 13.06.2024 та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_3 достовірно знаючи про наявність вказаного рішення суду у вигляді постанови, будучи з ним ознайомленою, маючи реальну можливість його виконати умисно не виконала рішення суду, а саме постанову Личаківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2024 року в справі № 463/5787/24 (провадження № 3/463/1661/24), якою її позбавлено права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили та є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 07.07.2025 керувала автомобілем марки "Опель" модель «Віваро", державний номерний знак НОМЕР_1 під час руху по вулиці Січових Стрільців в с. Муроване, Львівської обл., зупинена працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області за порушення правил дорожнього руху. Працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області відносно ОСОБА_3 складено протокол серії ЕПР 1 №383733 від 07.07.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який разом з матеріалами скеровано для розгляду по суті в Пустомитівський районний суд Львівської області.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.09.2025 у справі №450/3269/25 (провадження № 3/450/1891/25) ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено штраф в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гри- вень, а також позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відтак, ОСОБА_3 умисно не виконала постанову Личаківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2024 року в справі № 463/5787/24 (провадження №3/463/1661/24).

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 достовірно знаючи про наявність рішення суду у вигляді постанови Личаківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2024 року в справі № 463/5787/24 (провадження № 3/463/1661/24) відповідно до якої вона в тому числі, позбавлена права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік, будучи з ним ознайомлений, маючи реальну можливість його виконати, умисно в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили та є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, не виконала його та 09.08.2025 о 22:15 год., по вул. Дороша, в с.Малехів, Львівського району, продовжувала керувала транспортним засобом "Опель" модель «Віваро", державний номерний знак НОМЕР_1 була зупинена працівниками Дрогобицького РУП ГУНП у Львівській області за порушення правил дорожнього руху.

09.08.2025 відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №417907 від 09.08.2025 за ч.5 ст.126 КУпАП, який разом з матеріалами скеровано для розгляду по суті в Жовківський районний суд Львівської області.

За результатами розгляду протоколу складеного 09.08.2025 про адміністративне правопорушення, постановою Жовківського районного суду Львівської області від 20.11.2025 у справі №444/4211/25 (провадження №3/444/2135/25) ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Відтак, ОСОБА_3 умисно не виконала постанову Личаківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2024 року в справі № 463/5787/24 (провадження №3/463/1661/24).

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 достовірно знаючи про наявність рішення суду у вигляді постанови Личаківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2024 року в справі № 463/5787/24 (провадження № 3/463/1661/24) відповідно до якої вона в тому числі, позбавлена права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік, будучи з ним ознайомлений, маючи реальну можливість його виконати, умисно в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили та є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, не виконала його та 21.08.2025 о 20:56 год., на вул. Шевченка, в м. Львові, продовжувала керувала транспортним засобом "Опель" модель «Віваро", державний номерний знак НОМЕР_1 була зупинена працівниками УПП у Львівській області ДПП за порушення правил дорожнього руху.

21.08.2025 відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №430143 від 21.08.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, який разом з матеріалами скеровано для розгляду по суті в Шевченківський районний суд міста Львова.

За результатами розгляду протоколу складеного 21.08.2025 про адміністративне правопорушення, постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 31.10.2025 у справі №466/8073/25 (провадження №3/466/2649/25) ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Відтак, ОСОБА_3 умисно не виконала постанову Личаківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2024 в справі №463/5787/24 (провадження №3/463/1661/24).

Таким чином, ОСОБА_3 , підозрюється в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 була допитана у судовому засіданні, після роз`яснення їй суті обвинувачення визнала себе винною, підтвердила вищезазначені обставини та надала суду показання про те, що все викладене в обвинувальному акті відповідає дійсності та нею не оспорюється.

Враховуючи те, що обвинувачена та прокурор не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_3 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила невиконання постанови суду, що набрала законної сили, і ці її дії кваліфікує за ч. 1 ст.382 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винуватої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до ст.66 КК України визнає її щире каяття, перебування на утриманні 5 -о дітей.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд не встановив.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

При цьому, суд враховує положення ч. ч. 1, 2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є нетяжким, обставини справи та наведені вище дані, які характеризують особу обвинуваченої, суд дійшов до висновку, що їй слід призначити покарання у межах санкції ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що за обставин, які склалися, саме такий вид покарання, а не жоден інший, передбачений санкцією статті, матиме найкращий виправний та виховний вплив на обвинувачену.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався, підстав для обрання такого до набрання законної сили цим вироком суд не вбачає.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів слід вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.

Речові докази:

- визнані такими постановою слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 13.04.2026 року, а саме: оригінал адміністративної судової справи №466/8073/25, в прошитому та пронумерованому стані на 23 арк. після набрання вироком законної сили повернути до Шевченківського районного суду м. Львова;

- визнані такими постановою слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 13.04.2026 року, а саме: оригінал адміністративної судової справи №444/4211/25, в прошитому та пронумерованому стані на 49 арк. після набрання вироком законної сили повернути до Жовківського районного суду Львівської області;

- визнані такими постановою слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 13.04.2026 року, а саме: оригінал адміністративної судової справи № 450/3269/25, в прошитому та пронумерованому стані після набрання вироком законної сили повернути до Пустомитівського районного суду Львівської області;

- визнані такими постановою слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 13.04.2026 року, а саме: оригінал адміністративної судової справи №463/5787/24, в прошитому та пронумерованому стані після набрання вироком законної сили повернути до Личаківського районного суду м. Львова.

Цифровий носій оптичні «DVD-R» диски - залишити при матеріалах провадження.

Роз`яснити учасникам, що вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1