Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №465/2470/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2470/26

Провадження 2/465/3290/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Білінській С.Б.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

встановив:

17 липня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1619.

У сторін під час шлюбу народилася дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовує тим, що протягом останнього року шлюб між ними почав набувати формального характеру. У сторін почали відбуватися суперечки щодо способу ведення життя, життєвих поглядів, в результаті чого повністю втрачено взаєморозуміння. Конфлікти відбуваються в присутності дитини, що негативно впливає на дитячу психіку. На цьому ґрунті у сторін втрачено емоційний зв`язок як між подружжям, почуття любові і поваги, у сторін відсутній інтерес до справ та життя кожного з подружжя, в кожного є свої окремі інтереси та сформоване в результаті цього окреме життя. Крім того, відповідач періодично проживає за місцем реєстрації місця проживання в с. Керниця. Син проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Шлюб носить виключно формальний характер. Подальше перебування в шлюбі суперечить особистим інтересам позивачки, оскільки подальше відновлення шлюбних відносин є неможливим і в результаті відсутності сторонами спільних інтересів, втрати інтересу один до одного . А тому, враховуючи вищенаведене, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечить інтересам позивачки та інтересам неповнолітнього сина.

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року справу прийнято до свого провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 23.04.2026 року в задоволенні клопотання відповідача щодо надання строку для примирення відмовлено.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснила, що між нею та чоловіком були конфлікти та подружні зради. Коли вона була вагітною, то відповідач почав її зраджувати. Відповідач застосовував до неї фізичне та психологічне насильство. До правоохоронних органів вона не зверталась, думала, що це можна залагодити. Сину виповниться 7 років і вона не хоче, щоб дитина це бачила. Строку для примирення просила не надавати. Категорично заперечила щодо збереження шлюбу.

Відповідач в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, просив надати строк для примирення. Визнав факт агресивного поводження з його боку до дружини, проте це було давно. Бажає зберегти шлюб.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4ст. 56 СК України).

Частиною 3ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Cторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17 липня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (актовий запис №1619) прізвище після реєстрації шлюбу дружини: ОСОБА_6 , чоловіка: ОСОБА_6 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.05.2019 року, виданого Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області у сторін під час шлюбу народився син: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства.

Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу суд зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.

У ході судового провадження примирення між сторонами не відбулось, позивачка категорично заперечила щодо примирення.

Судом встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин, між сторонами відбуваються постійні конфлікти, зради, відповідач проявляє агресину поведінку щодо позивачки, а тому примирення між ними неможливе та суперечить інтересам позивачки.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи те, що шлюб ґрунтується на засадах добровільності, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а стороною відповідача не подано суду доказів на спростування доводів позивачки, сімейний розлад носить тривалий та постійний характер, сім`ю поновити неможливо, суд дійшов висновків про наявність достатніх підстав для задоволення позову. Що стосується питання виховання спільної дитини, то розірвання шлюбу між сторонами не позбавляє батьків, в тому числі і відповідача, прав та обов`язків щодо участі у вихованні сина.

Керуючись ст.ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17 липня 2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (актовий запис № 1619).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 1331,20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 23.04.2026 року.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.