Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №495/3281/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №495/3281/26

Суддя: Прийомова О. Ю.

Справа № 495/3281/26

№ провадження 3/495/1049/2026

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

23 квітня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області, у складі:

головуючої одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Чибукової О.В.

справа №495/3281/26

розглянувши в закритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський Одеської області матеріали адміністративної справи, що надійшли від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця

за ч.3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

23 квітня 2026 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від військової частини НОМЕР_1 надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення А3955 № 45 від 17 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 проходить військову службу по мобілізації на посаді сапера 1 інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу 5 інженерно-саперної роти 2 інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Законом затверджено Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-1X, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IХ, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IХ, Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024. затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-1X, указом від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ, та Указом від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

У відповідності до вимог ст.ст.11, 16, 37,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.99 №548-XIV та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.99 №551-XIV, ОСОБА_2 повинен свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою Вітчизну й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Крім того, згідно п.п.1, 2, 3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Проте, всупереч наведеним статутним обов?язкам, незважаючи на інтереси служби, ОСОБА_2 з 07.04.2026 до 08.04.2026 самовільно залишив місце несення служби без дозволу відповідного командира (начальника) з метою проведення часу на власний розсуд, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, з пояснень солдата ОСОБА_3 стало відомо, що він 07.04.2026 року не прибув до місця несення служби без поважних причин.

3 огляду на вищезазначене в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутність.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з чим, згідно зі ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу за відсутності особи, відносно якої складений протокол, належним чином повідомленого про день та час судового розгляду справи, за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.3 ст.172-11 КУпАП самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Вина правопорушника в повному обсязі підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення А3955 № 45 від 17 квітня 2026 року; наказами; копією матеріалів службового розслідування.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв`язку з доведенням винності правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення також підлягає стягненню з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та керуючись ст.172-11 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, винним в здійсненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн, на користь держави.

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Згідно ст. 307 КУпАП – штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Повний текст постанови складений 23 квітня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua