Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №512/1046/25 — Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/1046/25

Провадження №3/512/31/26

с-ще Саврань

"22" квітня 2026 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю., за участю захисника ОСОБА_1 – адвоката Дулдієра Олександра Анатолійовича, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

19.12.2025 до Савранського районного суду Одеської області від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №541015 від 15.12.2025 зазначено, що ОСОБА_1 близько 23 години 45 хвилин в с-щі Саврань по вулиці Миру, 59, керував мопедом Yamaha Jog, без державного номерного знаку, у стані явного алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився за допомогою спеціального технічного пристрою Drager, який дав позитивний результат – 0,52 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2,9-а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Слухання справи призначено на 22.01.2026.

21.01.2026 до суду надійшла заява захисника – адвоката Дулдієра О.А., який діє на підставі ордеру серія ВЕ №1182189 від 21.01.2026, про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду на іншу дату (а.с.9).

Слухання справи відкладено на 19.02.2026.

18.02.2026 до суду надійшла заява захисника – адвоката Дулдієра О.А про відкладення слухання справи у зв`язку з погодними умовами (а.с.13).

Слухання справи неодноразово відклалося на 10.03.2026 та 01.04.2026.

В судовому засіданні 01.04.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Дулдієр О.А. заявив усне клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 .

Слухання справи відкладено на 22.04.2026.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що вину свою не визнає та пояснив наступне. 14.12.2025 ОСОБА_1 дійсно вживав алкогольні напої. Так, останній разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 їхали на мопеді Yamaha Jog по вулиці Миру, 59 в с-щі Саврань Подільського району Одеської області. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що за кермом вказаного мопеду знаходився ОСОБА_2 . Однак, працівники поліції вказали, що саме ОСОБА_1 керував мопедом та склали відносно нього адміністративні матеріали. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначив, що відеозапис, на який посилається працівники поліції, не відображає факту його руху як водія.

Захисник - адвокат Дулдієр О.А. просив суд закрити провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що зібрані матеріали про адміністративне правопорушення не містять доказів керування мопедом Yamaha Jog, його підзахисним. На відео, яке долучене до матеріалів справи не встановлено факту керування вказаним мопедом ОСОБА_1 . Крім того, захисник Дулдієр О.А. вказав, що під час зупинки транспортного засобу працівник поліції не представився, не назвав своє прізвище, посаду та спеціальне звання, чим порушив встановлений законом порядок комунікації з громадянином. Також, захисник вказав, що представник поліції не вказав назву та модель технічного засобу, який пропонувався ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та не надав інформацію про його сертифікацію та повірку.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні 22.04.2026 зазначив, що є сусідом ОСОБА_1 . Точної дати події свідок пригадати не зміг, проте впевнено вказав, що була холодна пора року. За словами свідка, того дня він разом із ОСОБА_1 пересувався на мопеді «Yamaha Jog» по вул. Миру, 59 у с-щі Саврань. ОСОБА_2 чітко наголосив, що саме він особисто керував мопедом, а ОСОБА_1 був пасажиром. ОСОБА_2 також пояснив обставини зустрічі з поліцією: після зупинки ОСОБА_1 пішов разом із працівниками поліції для оформлення документів, а сам ОСОБА_2 залишився на місці поруч із транспортним засобом. Пізніше йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив прикотити мопед до відділу поліції. Свідок підтвердив, що виконав це прохання та власноруч доставив мопед до райвідділу пішки (прикотивши його).

Суд заслухавши ОСОБА_1 , захисника-адвоката Дулдієра О.М. та свідка ОСОБА_2 , дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, оглянувши відеозаписи на оптичному диску, який є додатком до протоколу, дійшов наступного.

У відповідності до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з частиною 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статті 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року N 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пункту 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерства Охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція), результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другій залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд зазначає, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дію, або бездіяльність. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає (у спірному випадку) в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, доказуванню підлягає: факт керування особою транспортним засобом; наявність обґрунтованих підстав вважати, що така особа перебуває у стані сп`яніння.

При цьому, для притягнення до відповідальності, передбаченої статті 130 КУпАП, необхідне підтвердження належними, допустимими і достатніми доказами всіх зазначених обставин у їх одночасній сукупності.

Відповідно до визначень, наданих у статті 5 Закону України «Про дорожній рух та його безпеку», дорожній рух - це процес руху по дорогах та інших місцях, де це не заборонено даним Законом, транспортних засобів та учасників дорожнього руху і пов`язаних з ним суспільних відносин; керування транспортним засобом - це вплив на органи керування транспортного засобу, що призводить до зміни його положення, напрямку та швидкості руху.

Також відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні статті 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.

Отже, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.

В судовому засіданні дана обставина не знайшла свого підтвердження.

Так, згідно досліджених відеозаписів 000000100000020251215000810_0001, 0000001_00000020251215003544_0002, 0000001_00000020251215004727_0003, 0000002_00000020251214233904_0002, 0000002_00000020251214235405_0003 вбачається, що ОСОБА_1 розмовляючи з поліцейськими перебував поруч із транспортним засобом без мети руху.

Крім того, з відеозапису 0000002_00000020251214233904_0002 на 3 хвилині 40 секунд вбачається, що ОСОБА_1 вказує, що він не є водієм транспортного засобу, на що працівник поліції формулює запитання «а хто ж тоді?».

Також, з вищевказаного відео вбачається, що на обґрунтування наявності складу адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , працівник поліції посилається на відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля. За твердженням інспектора, даний запис нібито підтверджує факт керування транспортним засобом особою — ОСОБА_1 .

Проте, з жодних відеозаписів які містяться в матеріалах справи не вбачається момент руху транспортного засобу та безпосереднє перебування ОСОБА_1 за кермом у процесі дорожнього руху. Припущення працівника поліції, сформульоване у запитанні «а хто ж тоді?», ґрунтується на непрямих доказах та здогадках, що прямо суперечить принципу презумпції невинуватості.

Згідно зі статті 251 КУпАП, доказ повинен підтверджувати наявність правопорушення. Оскільки відео не зафіксувало акт «керування» (процес натискання на органи управління у русі), воно не може вважатися беззаперечним доказом вини.

Отже, працівниками поліції не зафіксовано факту керування саме ОСОБА_1 зазначеним вище транспортним засобом.

Так, враховуючи досліджені судом відеозаписи на оптичному диску з відеофіксацію подій 14.12.2025, в яких не зафіксовано факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, що у взаємозв`язку з показами свідка ОСОБА_2 який засвідчив, що саме він ( ОСОБА_2 ) керував транспортним засобом, суд вважає, що відсутня об`єктивна сторона у інкримінованому ОСОБА_1 адміністративному правопорушенні, відповідальність за яке передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Разом з тим, суд зазначає, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі Інструкція № 1395).

Так, відповідно до пунктів 2 та 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби).

Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 1103 огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1103 результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Отже, згідно з вимогами Порядку № 1103 та Інструкції № 1452/735, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами.

Однак, у судовому засіданні, під час дослідження відеозапису 0000002_00000020251214233904_0002, долученого до матеріалів справи, суд встановив, що на 07 хвилині 40 секунд вбачається факт проведення процедури огляду (продування спеціального технічного засобу «Drager») громадянином ОСОБА_1 безпосередньо у приміщенні відділу поліції.

Зазначена обставина свідчить про порушення встановленої процедури, оскільки відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку №1103 та пункту 6 розділу І Інструкції № 1452/735, огляд водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння проводиться на місці зупинки. Проведення огляду в приміщенні відділу поліції (за відсутності ознак проходження огляду в закладі охорони здоров`я) не передбачено чинним законодавством.

З огляду на викладене, судом встановлено, що поліцейським не було дотримано імперативних вимог щодо проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння саме на місці зупинки транспортного засобу.

Отже, результати огляду, отримані у відділу поліції, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо тверджень захисника ОСОБА_3 , що під час зупинки транспортного засобу працівник поліції не представився, не назвав своє прізвище, посаду та спеціальне звання суд зазначає наступне.

Досліджені у судовому засіданні відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (бодікамер) свідчать, що в порушення вимог частини 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», працівник поліції під час звернення до ОСОБА_1 дійсно не назвав своє прізвище, посаду та спеціальне звання. Проте з відеозапису вбачається, що працівники поліції перебували у форменому одязі з відповідними знаками розрізнення (жетонами) та на службовому автомобілі з увімкненими проблисковими маячками, що дозволяло водію ідентифікувати їх як представників правоохоронного органу. Під час діалогу ОСОБА_1 не висловлював сумнівів щодо повноважень поліцейських та не вимагав пред`явлення службового посвідчення, що свідчить про розуміння ним правового статусу осіб, які до нього звернулися. Таким чином, вказане порушення з боку працівника поліції є процесуальною неточністю, яка не нівелює обов`язок водія виконувати законні вимоги працівника поліції та не є самостійною підставою для визнання доказів недопустимими в розумінні статті 251 КУпАП.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що представник поліції не вказав назву та модель технічного засобу, який пропонувався ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та не надав інформацію про його сертифікацію та повірку суду зазначає наступне.

У паперовому акті огляду, який підписав водій, вказана назва приладу ("Drager Alcotest 6820") та його серійний номер. Підпис водія під цим актом розцінюється судом як ознайомлення з приладом. Крім того, поліцейський зобов`язаний надати документи на прилад лише на вимогу водія. Стороною захисту не доведено, що водій просив зазначені документи, а йому працівники поліції їх не надали.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

В порушення вимог статті 251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення за частини 1 статті 130 КУпАП.

Крім того, під час судового розгляду свідок ОСОБА_2 надав прямі свідчення про те, що в момент інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 саме він ( ОСОБА_2 ) здійснював керування транспортним засобом.

Оскільки інших очевидців події, крім заявлених захистом, залучено не було, свідчення ОСОБА_2 про те, що саме він був за кермом транспортного засобу, мають ключове значення для встановлення істини.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).

У рішеннях у справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 року, "Коробов проти України" від 21.07.2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998 року, Суд зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (п.150, п.65, п.253).

Відповідно до принципу "поза розумним сумнівом" (п.43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особам, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тому, з урахуванням засад правосуддя та принципу верховенства права, відповідно до якого, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, є обґрунтованим застосування в даному випадку положень частини 3 статті 62 Конституції України, відповідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статі 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши досліджені докази, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення недоведена в судовому засіданні, його свідчення та свідчення свідка не спростовані, а факт керування транспортним засобом не доведений, що в свою чергу дає суду підстави вважати, що його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

За таких умов суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частини 1 статі 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 284 КУпАП про закриття провадження в адміністративній справі суд виносить постанову.

Таким чином, з урахуванням приписів статті 62 Конституції України, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б беззаперечно доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, отже провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 283 285 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП – закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Суддя: О.Ю. Брюховецький