Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №504/1059/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1059/26

Номер провадження 3/504/550/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області А.Ф. Сафарова, розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи в протоколі не зазначено, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебувають об`єднані матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598937 від 23.02.2026 вбачається, що 23.02.2026 о 12:40 год. в с-щі Нові Біляри, дорога М-28 Одеса-Південне, 21, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ ВАЗ 2113 НОМЕР_2 , не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598918 від 23.02.2026 вбачається, що 23.02.2026 о 12:40 год. в с-щі Нові Біляри, дорога М-28 Одеса-Південне, 21, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ ВАЗ 2113 НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає дійсності, порушення мови, координації рухів, звужені зіниці очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення заборони керування транспортними засобами з ознаками наркотичного сп`яніння, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Судова повістка про виклик до суду повернулася без вручення із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як зазначено вище, судом вживалися заходи для повідомлення правопорушника ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або будь – які інші, до суду не надходили.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, суд, у відповідності зі ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши і проаналізувавши вказані матеріали, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

За змістом ст. 245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.5 ст. 126 КУпАП та за ч.3 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується зібраними у матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення ЕПР1 № 598937 та ЕПР1 № 598918 від 23.02.2026;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 23.02.2026.;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.02.2026;

- довідкою відповідно до відомостей Інтегрованої інформаційно-пошукової системи НПУ, з якої вбачається наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності ст. 130 КУпАП та за ч.5 ст. 126 КУпАП постановою ЕПР1 545692 від 20.12.2025, ЕПР1 561441 від 07.01.2026;

- копіями постанови Біляївського районного суду Одеської області від 06.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 29.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП; постанови Подільського районного суду Одеської області від 17.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП;

- відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, в ході дослідження якого знайшли підтвердження викладені у фабулах протоколів у обставини, зокрема факт зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 за місцем розташування стаціонарного блокпосту. Поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що водій відмовився.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою відповідальність, що передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дії, передбачені частиною першою цієї статті та за ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Вина ОСОБА_1 у вчинені вказаних порушень є доведеною, кваліфікація дій за ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП є вірною.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність. обставин, що мали місце під час вчинення адміністративних правопорушень та після такого не встановлено.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважає необхідним застосувати до останнього адміністративні стягнення, передбачені санкціями ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП із застосуванням положень ст. 36 КУпАП.

Частиною 3 статті 30 КУпАП визначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 37 КУпАП, строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт - місяцями або днями, позбавлення спеціального права - роками, місяцями або днями.

Враховуючи викладене, остаточний строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 слід рахувати на підставі ч.3 ст. 30 КУпАП з урахуванням постанови Біляївського районного суду Одеської області від 06.11.2025 №496/7047/25 (3/496/3721/25), за якою на вказану особу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки 4 місяці 25 днів, отже невідбута частина адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на день вчинення правопорушення становить 3 роки 1 місяць 29 днів.

Відомості про початок виконання постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 29.12.2025 та постанови Подільського районного суду Одеської області від 17.02.2026 матеріали справи не містять, у зв`язку з чим адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 у даному провадженні судом не можливо приєднати до остаточного покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 25, 27, 30, 33-35, 38, 40-1, 130, п.7 ст. 247, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років з конфіскацією транспортного засобу.

На підставі ст.ст.30, 36 КУпАП до призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення спеціального права на керування транспортними засобами, призначеного постановою Біляївського районного суду Одеської області від 06.11.2025 №496/7047/25 (3/496/3721/25), остаточно призначивши ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 13 (тринадцять) років 1 (один) місяць 29 (двадцять дев`ять) днів та з конфіскацією транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з приписами ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

З реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись за посиланнями на офіційний веб портал «Судова влада України» https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/ .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Ф. Сафарова