Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №766/3721/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №766/3721/25

Суддя: Шестакова Я. В.

Справа № 766/3721/25

н/п 2/766/2504/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08.04.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участю секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Херсонська товарна біржа «Ізумруд» про визнання дійсним договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати дійсним Договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , укладений між покупцем ОСОБА_3 та продавцем ОСОБА_2 та посвідчений Херсонською товарною біржею «Ізумруд» ІНФОРМАЦІЯ_1 за №1745.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно розташоване за адресою АДРЕСА_1 , в якому постійно мешкав померлий та був зареєстрований. Позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 . Після його звернення до нотаріуса щодо оформлення спадщини, йому було повідомлено, що наданий для оформлення спадщини Договір купівлі-продажу, посвідчений Херсонською товарною біржею «Ізумруд» 26.06.1997 року за №1745, згідно якого померлому ОСОБА_3 належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 нотаріально не посвідчений та рекомендовано звернутися до суду для визнання договору купівлі-продажу дійсним. Оскільки іншим шляхом захистити свої майнові права позивач не можливо він вимушений звернутися з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази по справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.10.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити на підставі наявних в справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином у встановленому законом порядку.

Представник товарної біржі в судове засідання за викликом суду не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Матеріалами справи встановлено, що згідно копії договору купівлі-продажу, посвідченого товарною біржою «Ізумруд» № 1745 від 26.06.1997 року ОСОБА_3 здійснив купівлю будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з літньої кухні літ. Б, сараї літ. В.Е, сараю-санвузла літ Г, гаражу літ.Д, огорожі та споруд №1-5.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.12.2021 року.

Листом КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» від 15.10.2024 №3045 підтверджується, що за матеріалами інвентарної справи №15210 право власності станом на 31.12.2012 рік належить : ОСОБА_3 в цілому згідно договору №1745 купівлі-продажу від 26.06.1997 року посвідченого на Херсонській товарній біржі «Ізумруд» за р. №1745.

Згідно листа приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Юрченко Н.В. від 31.01.2025 року №19/02-14 роз`яснено ОСОБА_1 , що попередньо розглянувши документи, що потрібні для видачі свідоцтва право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомляю, що наданий ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу, посвідчений Херсонською товарною біржею "Ізумруд" 26.06.1997 року за № 1745, згідного якого померлому ОСОБА_3 належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , нотаріально не посвідчений. Рекомендовано звернутися до суду.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди за усіма істотними умовами договору, відбувся продаж майна і батько позивача фактично вступив у володіння та користування придбаним будинком.

Факт здійснення сторонами своїх обов`язків за договором (виконання договору) підтверджується самою письмовою угодою та відповідною реєстрацією.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Договір купівлі-продажу між сторонами був укладений 26.06.1997 року, тому на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР (1963 року).

Згідно зі статтею 224 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (стаття 128 ЦК України (у редакції 1963 року).

Відповідно до частини першої статті 45, статті 47 ЦК України (у редакції 1963 року) недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частина 2 статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Статтею 227 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року № 1956-ХІІ, відповідно до якої, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Саме тому вважали, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено згідно вимог чинного на той час законодавства.

Відповідно до частини другої статті 47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Крім того, за змістом статей 128, 153 ЦК України (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Реєстрація в бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 права власності на домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого товарною біржою, а не нотаріусом, станом на 26.06.1997 року не суперечила чинному законодавству.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст.15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1745 від 26.06.1997 року, оформленого в товарній біржі дійсним.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що норми ч.2ст.220 ЦК України не застосовуються до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Наразі правочини, щодо купівлі-продажу нерухомості, підлягають державній реєстрації. Не зважаючи на це застереження, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки норми про державну реєстрацію правочинів, щодо відчуження нерухомості, введені в дію ЦК України 2003 року. На час укладення спірної угоди, вимоги щодо реєстрації правочинів не були чинними. На той час діяли норми, які передбачали тільки реєстрацію нерухомого майна. Як вбачається з матеріалів справи вимоги щодо реєстрації нерухомого майна позивачем на момент укладання спірної угоди виконано.

Відповідно до абз. 3 та 4 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Здійснивши державну реєстрацію у Херсонському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 1745 права власності за ОСОБА_3 , держава цим самим визнала його право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що сторони виконали умови Договору, який відповідно до частини 2 статті 227 ЦК УРСР був зареєстрований в БТІ у передбаченому законом порядку, угода з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною, сторонами досягнуто згоди зі всіх його істотних умов, таким чином ОСОБА_3 набув право власності на житловий будинок і правомірно володів ним до дня смерті, тому, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення з метою оформлення спадкових прав позивача.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору купівлі-продажу, оформленого на Херсонській товарній біржі «Ізумруд» дійсним.

Отже, оскільки Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.06.1997 року було оформлено за існуючим в той час порядком, а також мала місце конкуренція норм права, можна зробити висновок, що сторони добросовісно помилялися щодо відсутності необхідності нотаріального посвідчення договору, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265 , 354 ЦПК України, ст.ст.209, 220, 650, 656, 657 ЦК України, ст.ст.47,227 ЦК УРСР в редакції 1963 року,ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Херсонська товарна біржа «Ізумруд» про визнання дійсним договору купівлі-продажу – задовольнити.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , укладений між покупцем ОСОБА_3 та продавцем ОСОБА_2 та посвідчений Херсонською товарною біржею «Ізумруд» 26.06.1997 року за №1745.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Найменування по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 08.04.2026 року.

СуддяЯ. В. Шестакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua