Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №946/1650/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1650/26

Провадження № 3/946/557/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року місто Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бортейчук Ю.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області Державної податкової служби України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 21.10.1997 року Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, який є директором ТОВ «РІФАРМ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення №26/15-32-07-03-17 від 19.02.2026 року, згідно з яким при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РІФАРМ» код ЄДРПОУ 37519304, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Зелена, буд. 110, приміщення 37, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме: порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, яке виявлено згідно акту перевірки, а саме: . п.44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст. 135, п.п. 140.5.11 п. 140 5. ст. 140 Податкового кодексу України Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, п.2 ст.3, ст. 4, п. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV із змінами та доповненнями, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством ТОВ «РІФАРМ» занижено податок на прибуток всього у сумі 389 688 грн, у тому числі за 2022 рік у сумі 187 555 грн, за 2023 рік у сумі 17 227 грн., за 2024 рік у сумі 184 906 грн. п.2 ст.3, ст. 4, п. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV із змінами та доповненнями, п.3 ст. ІІІ Національного положення(стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»,затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 72 000 грн, у тому числі за 2024 рік у сумі 72 000 грн. п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, підприємством ТОВ «РІФАРМ» несвоєчасно надано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2022 року. п. 201.10 ст. 201 підприємством ТОВ «РІФАРМ», не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 383,54 грн. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст. 163-1 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Притягуваний ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Отже, обставина неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Дослідивши матеріали справи, суддею встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП, підтверджена дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, та доведена в повному обсязі зібраними по справі доказами.

Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу притягуваного (протягом року адміністративному стягненню не піддавався), ступінь його вини, а також майновий стан, що відповідно до ст. 34 КУпАП є обставинами, що пом`якшують відповідальність, суддя вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

У відповідності до ч.1 ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 23, 204-1, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Копію постанови надіслати для відома ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Ю.Ю.Бортейчук