Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №946/862/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/862/26

Провадження № 3/946/402/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2026 року м.Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Караман К.В., за участю секретаря Запорожан К.Г., захисника притягуваного ОСОБА_1 – адвоката Лупу С.С., розглянувши матеріали, які надійшли з ВОНС в місті Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

07.02.2026 о 21 год. 28 хв. по вул. Січових Стрільців, 2, у м. Ізмаїлі Одеської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi A4 Avant», державний номерний знак НОМЕР_1 , у порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, та скоїв наїзд на поверховий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , завдавши вказаному будинку пошкоджень з матеріальними збитками.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 08.02.2026 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 117148 за ст. 124 КУпАП.

Крім того, 07.02.2026 о 21 год. 28 хв. по вул. Січових Стрільців, біля будинку № 2, у м. Ізмаїлі Одеської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi A4 Avant», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на перешкоду, та у порушення п. 2.10 а) Правил дорожнього руху, залишив місце ДТП, до якої він причетний.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 08.02.2026 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 117095 за ст. 122-4 КУпАП.

Надалі, 07.02.2026 о 21 год. 28 хв. по вул. Січових Стрільців, 2, у м. Ізмаїлі Одеської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi A4 Avant», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на будинок за адресою: м. Ізмаїл, вул. Січових Стрільців, 2, перебуваючи у стані з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає ситуації; порушення мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 08.02.2026 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585857 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 25.02.2026 звернувся до суду з клопотаннями, якими просив матеріали справ про адміністративні правопорушення про притягнення його до відповідальності за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП розглянути за його відсутності. Також у заяві від 17.02.2026 притягуваний ОСОБА_1 вказав про визнання вини у повному обсязі за обставинами, викладеними у протоколах за ст. 122-4, 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі матеріалів, які містяться у справі.

Від притягуваного ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, у письмових запереченнях, які надійшли до суду 17.02.2026, ОСОБА_1 просив провадження у справі про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що: у поліцейських були відсутні підстави вважати, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння та зазначені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає ситуації; порушення мови) не ґрунтуються на дійсних фактах; наявними відеозаписами не зафіксовано таких обставин як пропонування йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а також відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, або уникнення ним відповіді на таку вимогу, а також роз`яснення правових наслідків відмови від проходження огляду, яка містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інші докази на підтвердження відмови від проходження огляду на стан сп`яніння відсутні; з відеоматеріалів не вбачається як процедура заповнення направлення, так і вручення йому такого направлення або відмова від його отримання. Наявні в матеріалах справи відеофайли взагалі не містять фіксації часу в період 23 год. 40 хв., тобто часу, коли начебто було складено направлення; крім того, відеозаписами не зафіксована процедура складання адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП, оголошення протоколу та вручення йому складених копій; наявні покази свідка не містять пояснень з приводу проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння або його відмови.

01.04.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Лупу С.С. також подав додаткові пояснення до вказаних вище заперечень притягуваного на протокол про адміністративне правопорушення про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, мотивуючи, зокрема, тим, що: акт огляду на стан алкогольного сп`яніння є недопустимим доказом у цій справі, оскільки інформація, яка зазначена в акті, не відповідає фактичним обставинам справи; ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, проте здійснив 5 спроб пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Драгер, які виявились невдалими, після чого поліцейський не запропонував пройти огляд у медичному закладі, а лише поставив ОСОБА_1 перед вибором: або проїхати у медичний заклад, або ще раз спробувати на місці зупинки. ОСОБА_1 обрав варіант ще раз спробувати на місці зупинки пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера. Після ще 2 невдалих додаткових спроб ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, поліцейським не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, проте зазначено про нібито ухилення ОСОБА_1 від огляду та повідомлено про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, захисник зазначив про обґрунтований сумнів у справності приладу Драгер, і вважає, що поліцейський повинен був самостійно продемонструвати справність приладу.

Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення притягуваного, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо, а також іншими документами.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху).

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

За приписами п. 2.10 а) Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані , зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно зі ст. 53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

У свою чергу, статтею 122-4 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративні правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 08.02.2026 серії ЕПР1 № 585857; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; довідками від 09.02.2026; відеозаписами; протоколом про адміністративне правопорушення від 08.02.2026 серії АБА № 117095; протоколом про адміністративне правопорушення від 08.02.2026 серії АБА № 117148; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.02.2026.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що у працівників поліції не було підстав вважати, що він має ознаки алкогольного сп`яніння, позаяк вказані ознаки встановлюються безпосередньо працівником поліції, а особа, стосовно якої встановлено ці ознаки, має можливість спростувати підозру працівника поліції шляхом проходження огляду на стан сп`яніння, чого у даному випадку зроблено не було.

Так, з досліджених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 надав усну згоду на проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager», продував алкотестер декілька разів. При цьому, ОСОБА_1 неналежно виконував рекомендації працівників поліції щодо продування в мундштук газоаналізатора, а тому, на переконання суду, патрульні поліцейські дійшли обґрунтованого висновку про неналежне продування ОСОБА_1 газоаналізатора, яке обґрунтовано розцінили як відмову від огляду на стан сп`яніння.

Доводи притягуваного ОСОБА_1 про те, що йому не було вручено направлення на огляд на стан алкогольного сп`яніння, суд вважає неспроможними, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відповідне направлення водія на огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Крім того, відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння в медичній установі, проте ОСОБА_1 не виразив бажання пройти огляд в медичному закладі, бажав пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager», та будучи попередженим про те, що відносно нього може бути складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, продовжував неналежно виконував рекомендації працівників поліції щодо продування в мундштук газоаналізатора.

З урахуванням вказаного, суд не вбачає підстав для визнання акту огляду на стан алкогольного сп`яніння недопустимим доказом у цій справі.

Суд вважає безпідставним твердження захисника про те, що поліцейський повинен був самостійно продемонструвати справність приладу, позаяк за змістом п. 5 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Інші доводи, зазначені у письмових запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні. Даних, зафіксованих на відеозаписах, достатньо для правильного розгляду справи.

Зі змісту протоколів та матеріалів справи випливає, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону в установленому законом порядку.

Крім того, зміст відеозапису повністю узгоджуються зі змістом суті правопорушень, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення від 08.02.2026.

Невідповідностей складених протоколів вимогам чинного законодавства судом не встановлено.

Матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколів, а також відомостей щодо оскарження таких дій та його результатів особою, що притягається до адміністративної відповідальності.

Також відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи.

З огляду на встановлені судом обставини справи, провина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушеннях повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, і є доведеною.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за ст. 122-4, 124, ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Підстави для закриття справи, передбачені ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, відсутні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та сукупність доказів у їх взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності свідчать про те, що водій ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ст. 122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно зі ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, суд дійшов до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2026 цей розмір становить 665,60 грн (3328 х 0,2 = 665,60).

Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 130 ч. 1, 122-4, 124, 280, 283, 284, 294, 40-1 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

?за ст. 124 КУпАП – у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень);

?за ст. 122-4 КУпАП – у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн (три тисячі чотириста гривень);

?за ч. 1 ст. 130 КУпАП – у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 34000 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області К.В. Караман