Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №552/5513/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №552/5513/25

Суддя: Карпушин Г. Л.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5513/25 Номер провадження 22-ц/814/1628/26Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

07.07.2025 року до Київського районного суду м. Полтави звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В позовній заяві вказувала на те, що 02.04.2025 року сталася ДТП за участю автомобіля Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності та автомобіля BMW528, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ..

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 05.05.2025 року винуватцем даного ДТП визнано ОСОБА_1 .. Внаслідок ДТП автомобіль Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Відповідно до висновку експерта за результатами експертного транспортно-товарознавчого дослідження №14-04 вартість відновлюваного ремонту автомобіля Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 складає 195447,47 грн. В добровільному порядку відповідач суму шкоди не погашає. Також вказувала в позові на те, що вона та її дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримали тілесні ушкодження, через що вимушені були звертатись за медичною допомогою. У зв`язку із зазначеною дорожньо-транспортною пригодою, вона зазнала моральної шкоди. Завдану моральну шкоду оцінює в 25000 грн. В зв`язку з чим, просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту в сумі 195447,47 грн., моральну шкоду в сумі 25000 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 10177,92 грн., судовий збір в сумі 1211,20 грн., та 5000 грн., витрат на правничу допомогу.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2025 року позов було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість відновлювального ремонту в сумі 105725,52 грн., моральну шкоду в сумі 25000 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 10 177,92 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн., та 1211,20 грн. судового збору.

В задоволені позову в частині стягнення 89721,95 грн. вартості відновлювальних робіт було відмовлено.

З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, допустивши порушення норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновок експерта №14-04 від 18.04.2025 згідно ст.77 ЦПК України є неналежним доказом у справі, так як не містить інформації щодо предмета доказування.

Акцентує увагу суду, що суд першої інстанції не звернув увагу на дані суперечності, не обґрунтував їх, і як наслідок, на підставі висновку експерта №14-04 від 18.04.2025 року, який є неналежним доказом, було стягнуто вартість відновлюваного ремонту авто. Крім того зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів, які підтверджують дійсність моральних страждань, та рівень їх тяжкості та обґрунтованість розміру моральної шкоди саме в 25000 грн.

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду сторони та інші особи, які брали участь в розгляді справи, будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, до суду не з`явились.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.04.2025 року о 07 год.43 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW 528, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Решетилівська, 102 від с. Гожули в напрямку вул. Гожулівська, перед поворотом ліворуч на вул.. Заводська, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїв зіткнення з автомобілем Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася в крайній лівій смузі для руху в попутному напрямку. Після зіткнення автомобіль BMW528, д.н.з. НОМЕР_2 , продовжив рух та здійснив наїзд на перешкоду, а саме магазин «БАР». Внаслідок чого транспортні засоби та будівля отримали механічні пошкодження.

05.05.2025 року постановою Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищевказаного ДТП. Внаслідок вказаної ДТП автомобіль Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 отримав значні механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Відповідно до висновку експерта за результатами експертного транспортно-товарознавчого дослідження №14-04 від 18.04.2025 року вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу КТЗ автомобіля Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 складає 105725,52 грн.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідач станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі, крім того цивільна правова відповідальність транспортного засобу ОСОБА_4 не була застраховано на момент скоєння правопорушення, то в даному випадку на нього покладено обов`язок відшкодуванню шкоди спричиненої внаслідок ДТП.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт З частини другої статті 11 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8 та 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1, 2 та 5 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, Якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч.3 та ч.5 ст.1187 ЦК України, власник (володілець) не зобов`язаний відшкодовувати майнову шкоду, якщо доведе, що: 1) транспортним засобом незаконно заволоділа третя особа (викрадення авто); 2) шкоду завдано внаслідок непереборної сили (форс-мажору); 3) шкода виникла з умислу потерпілого. Ці обставини повинні бути підтверджені доказами (наприклад, матеріалами кримінального провадження щодо викрадення або довідкою Торгово-промислової палати про форс-мажор). Якщо наявний один із зазначених випадків, суд може звільнити власника авто від обов`язку компенсувати збитки. В інших же ситуаціях діє загальне правило: винуватець ДТП відшкодовує завдану шкоду в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 02.04.2025 року о 07 год.43 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW 528, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Решетилівська, 102 від с. Гожули в напрямку вул. Гожулівська, перед поворотом ліворуч на вул.. Заводська, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїв зіткнення з автомобілем Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася в крайній лівій смузі для руху в попутному напрямку. Після зіткнення автомобіль BMW528, д.н.з. НОМЕР_2 , продовжив рух та здійснив наїзд на перешкоду, а саме магазин «БАР». Внаслідок чого транспортні засоби та будівля отримали механічні пошкодження.

05.05.2025 року постановою Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищевказаного ДТП.

Внаслідок вказаної ДТП автомобіль Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 отримав значні механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Відповідно до висновку експерта за результатами експертного транспортно-товарознавчого дослідження №14-04 від 18.04.2025 року вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу КТЗ автомобіля Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 складає 105725,52 грн.

Згідно статей 12,13,81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки позивач правомірно звернувся з позовом саме до винуватця ДТП як до належного відповідача, а обраний ним спосіб захисту відповідає вимогам статті 16 ЦК України.

Крім того, відповідач станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі, крім того цивільна правова відповідальність транспортного засобу ОСОБА_4 не була застраховано на момент скоєння правопорушення, крім того згідно висновку експерта за результатами експертного транспортно-товарознавчого дослідження №14-04 від 18.04.2025 року вбачається, що вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу КТЗ автомобіля Opel Meriva, д.н.з. НОМЕР_1 складає 105725,52 грн, тому в даному випадку на нього покладено обов`язок відшкодуванню шкоди спричиненої внаслідок ДТП.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони зводяться з явною незгодою з рішенням суду першої інстанції та ухиленням відповідача від виконання зобов`язання.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Щодо витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 15, ст. 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат.

За ч.ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції становить 10 000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір не є співмірним зі складністю справи, та обсягом наданих адвокатом правничих послуг.

Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 000,00 грн. правничих витрат, понесених в суді апеляційної інстанції В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.

Керуючись ст.ст. 141. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2025 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - 3000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua