Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №554/8413/23 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/8413/23 Номер провадження 22-ц/814/1536/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Дряниця Ю.В.,

судді Дорош А.І., Чумак О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником – адвокатом Павлюком Ігорем Олександровичем,

на рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 18 листопада 2025 року, постановлене суддею Материнко М.О.,

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степового Фронту-34» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

08.09.2023 ОСББ «Степового Фронту-34» звернулося в суд із указаним позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по внескам та платежам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8 917,39 грн.

В обґрунтування підстав позову зазначає, що 30.07.2017 у будинку АДРЕСА_1 на підставі Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» створено ОСББ «Степового Фронту-34». Метою цього об`єднання є забезпечення та захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством України та Статутом.

31.07.2017 відповідно до Акту приймання-передачі житлового будинку в управлінні ОСББ «Степового Фронту-34» передано з балансу КП «ЖЕО №2» на баланс об`єднання житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішеннями загальних зборів ОСББ «Степового Фронту-34» затверджено розміри обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території на відповідні періоди. Зокрема: протокол №2 від 30.07.2017 – 1,75 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; протокол №3 від 15.12.2018 – 2,60 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; протокол №5 від 16.11.2019 – 3,00 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; протокол №6 від 21.11.2021 – 3,50 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення.

Зазначає, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . Відтак, несуть обов`язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі за утримання будинку та прибудинкових територій пропорційно до їх часток співвласника. При цьому невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

ОСББ «Степового Фронту-34» належним чином виконує свої зобов`язання по утриманню будинку, своєчасно та у повному обсязі оплачує належні рахунки постачальників житлово-комунальних послуг за рахунок внесків інших співвласників, що дає змогу відповідачам систематично та безперервно отримувати та користуватися житлово-комунальними послугами, без яких користування квартирою у житловому будинку є неможливим. Натомість відповідачі допускають порушення зобов`язання в частині сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, унаслідок чого за період із 01.12.2018 по 31.07.2023 утворилася заборгованість у загальному розмірі 8 917,39 грн, заявлена позивачем до стягнення разом із понесеними останнім судовими витратами.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Полтави від 18.11.2025 позов задоволено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степового Фронту-34» заборгованість по внескам та платежам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8 917,39 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степового Фронту-34» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 342,00 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 342,00 грн за подання позовної заяви компенсовано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Степового Фронту-34» за рахунок держави у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степового Фронту-34» понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем підтверджено належними доказами, неспростованими відповідачами, порушення останніми умов зобов`язання та невнесення за період із 01.12.2018 по 31.07.2023 обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 8 917,39 грн, яка підлягає стягненню з останніх у солідарному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Павлюк І.О., ізрішенням районного суду не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Зазначає, що відповідно до рішення загальних зборів ОСББ «Степового Фронту-34» затверджено розміри обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території на відповідні періоди, а саме: із листопада 2019 року – 3,00 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; та із листопада 2021 року – 3,00 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення.

Визначаючи розмір заборгованості за вказаний період позивач навів розрахунок, де визначено вартість за 1 кв.м – 3,00 грн та з огляду на площу квартири (50,2 кв.), обов`язковий платіж склав 150,60 грн. Зокрема, за 2019 рік (листопад – грудень) 2 місяці * 150,60 грн = 301,20 грн; за 2020 рік (січень – грудень) 12 місяців * 150,60 грн = 1 807,20 грн; 2021 рік (січень – жовтень) 10 місяців * 150,60 грн = 1 506,00 грн.

Із листопада 2021 рок позивачем здійснено нарахування виходячи із 50,2 кв.м (площа квартири) х 3,50 грн = 175,70 грн. При цьому позивачем у цьому ж розрахунку здійснено перерахунок (по – 11,55 грн щомісяця за вказані періоди) та у графі «разом» сума до сплати вказана 164,15 грн.

Відтак, на думку сторони відповідача, розрахунок мав здійснюватися виходячи із суми платежів за місяць 164,15 грн, а не як помилково зазначено позивачем - 175,70 грн, що, відповідно становить: 2021 рік (листопад – грудень) 2 місяці * 164,15 грн = 328,30 грн; за 2022 рік (січень – грудень) 12 місяців * 164,15 грн = 1 969,80 грн; 2023 рік (січень – липень) 7 місяців * 164,15 грн = 1 149,05 грн, а всього 7 061,55 грн.

Посилаючись на положення статей 133, 137, 141 ЦПК України, а також сталу позицію Верховного Суду, зокрема, сформовану у справі №640/6209/19 від 01.09.2020, вважає, що постановлений до стягнення розмір правничих витрат є неспівмірним зі складністю справи та є явно завищеним по відношенню до ціни позову. При цьому, зауважує, що справа про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги не є спором значної складності та не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників, а складений адвокатом один процесуальний документ (позовна заява) не є великим за обсягом та складним за змістом.

Із огляду на викладене, вважає наявними підстави для зменшення розміру правничих витрат або ж відмови у їх стягненні через необґрунтованість.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.01.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду без проведення судового засідання в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 22.01.2026.

13.02.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення– без змін, як законне та обґрунтоване. Також просить стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача, понесені останнім в суді апеляційної інстанції правничі витрати у розмірі 4 000,00 грн.

Наголошує, що заявлена до стягнення заборгованість утворилася починаючи із 01.12.2018 по 01.07.2023, а не як помилково обраховує відповідач у доводах апеляційної скарги починаючи із листопада 2019 року. Таким чином, поза увагою сторони відповідача залишалася заборгованість у розмірі 2 009,95 грн за період із 01.12.2018 по 31.10.2019.

Просить урахувати, що розмір боргу за період із листопада по грудень 2019 року обрахований відповідачем у апеляційній скарзі, виходячи із тарифу 3,00 грн, тоді як позивачем застосовано тариф – 2,60 грн, у зв`язку із чим заборгованість за вказаний період склала 261,04 грн, а не 301,20 грн, як вказав відповідач.

Наголошує, що при здійснені розрахунку за 2021 рік відповідач допустив помилки. Зокрема, тариф, затверджений рішенням загальних зборів (Протокол №6 від 21.07.2021) становив 3,50 грн і він застосований позивачем починаючи із вересня 2021 року, а не листопада 2021 року, як помилково зазначає відповідач. У подальшому, починаючи із листопада 2021 року загальний місячний розмір внеску складав 164,15 грн і саме з цього розміру розраховано заборгованість за 2021 рік.

Наголошує, що постановлений до стягнення розмір правничих витрат підтверджений належними доказами, а обсяг правничих витрат не обмежується складанням одного процесуального документу незначеної складності. Тоді як ціна позову жодним чином не впливає на час, витрачений стороною позивача на складання процесуальних документів та участь у судових засіданнях.

09.03.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшла відповідь представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Павлюка І.О. на відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.07.2017 Комісією у складі представників КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради та ОСББ «Степового Фронту-34» складено акт про передачу з балансу КП «ЖЕО №2» Полтавської обласної міської ради багатоквартирного будинку, що розміщений за адресою: АДРЕСА_3 для його утримання і експлуатації без переходу права власності на цей об`єкт на підставі рішення 11 сесії Полтавської міської ради 7-ого скликання «Про передачу житлових будинків» від 16.06.2017./а.с.4-5 т.1/

Рішеннями загальних зборів ОСББ «Степового Фронту-34» затверджено розміри обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території на відповідні періоди: протокол №2 від 30.07.2017 – 1,75 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; протокол №3 від 15.12.2018 – 2,60 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; протокол №5 від 16.11.2019 – 3,00 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; протокол №6 від 21.11.2021 – 3,50 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення./а.с.6-14 т.1/

ОСББ «Степового Фронту-34» складено довідку-розрахунок заборгованості по квартирі АДРЕСА_4 за період із грудня 2018 року по червень 2023 року, за змістом якої сума основного боргу склала 8 917,39 грн. При цьому, у грудні 2018 року ціна за 1 кв.м становила 1,75 грн; із січня по грудень 2019 року – 2,60 грн; із січня 2020 року по серпень 2021 року – 3,00 грн; із вересня 2021 року по червень 2023 року – 3,50 грн./а.с.15 т.1/

17.07.2023 ОСББ «Степового Фронту-34» надіслано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 претензію-попередження, яким повідомлено, що станом на 01.07.2023 заборгованість по внесках та платежах на утримання будинку та прибудинкової території більше ніж за 54 місяця в сумі 8 917,39 грн./а.с.16-18 т.1/

17.11.2023 ПП ПБТІ «Інвентаризатор» листом №12466 повідомило, що за матеріалами БТІ власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 із підстав приватизації нерухомого майна./а.с.38-40 т.1/

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із підстав доведеності порушення відповідачами умов зобов`язання в частині сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, унаслідок чого за період із 01.12.2018 по 31.07.2023 утворилася заборгованість у загальному розмірі 8 917,39 грн, яка підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Твердження відповідача ОСОБА_1 стосовно пропуску строку позовної давності в частині стягнення заборгованості за період із грудня 2018 року по вересень 2020 року, районний суд відхилив, оскільки відповідний строк був продовжений на період дії в Україні карантину та зупинений на строк дії військового стану.

При вирішенні питання розподілу правничих витрат, районний суд виходив із того, що понесені позивачем витрати підтверджені належними доказами, розмір стягнення відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт, а тому підлягає солідарному стягненню із відповідачів на користь позивача у розмірі 4 000,00 грн.

Апеляційний суд, переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції по суті вимог позову погоджується з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Аналіз статей 1, 4, 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє дійти висновку, що основна діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, зазначений Закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

У частинах першій, сьомій статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

У справі, яка переглядається, рішеннями загальних зборів ОСББ «Степового Фронту-34» затверджено розміри обов`язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території на відповідні періоди: протокол №2 від 30.07.2017 – 1,75 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; протокол №3 від 15.12.2018 – 2,60 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; протокол №5 від 16.11.2019 – 3,00 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення; протокол №6 від 21.11.2021 – 3,50 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення.

У відповідності до наведених тарифів ОСББ «Степового Фронту-34» складено довідку-розрахунок заборгованості квартири АДРЕСА_4 , власниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зі змісту якої убачається, що у грудні 2018 року ціна за 1 кв.м становила 1,75 грн (протокол зборів №2 від 30.07.2017); із січня по грудень 2019 року – 2,60 грн (протокол зборів №3 від 15.12.2018); із січня 2020 року по серпень 2021 року – 3,00 грн (протокол зборів №5 від 16.11.2019); із вересня 2021 року по червень 2023 року – 3,50 грн (протокол зборів №6 від 21.11.2021); загальна сума основного боргу за період із грудня 2018 року по червень 2023 року склала 8 917,39 грн.

Такий розмір стягнення відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, як і не доведено належними та допустимими доказами належність виконання зобов`язання.

Належність виконання зобов`язання є предметом доказування і у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформульованої у справі №913/618/21 від 08.06.2022.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому зі змісту доводів апеляційної скарги убачається, що відповідач помилково обраховує початок періоду стягнення із листопада 2019 року, тим самим безпідставно залишаючи поза увагою існування невиконаного зобов`язання в частині сплати обов`язкових платежів за період із грудня 2018 року по жовтень 2019 року упродовж яких загалом нараховано 2 009,95 грн, що із урахуванням наступних періодів стягнення (червень 2023 року), сукупно склало 8917,39 грн.

Той факт, що у період із листопада 2021 року по червень 2023 року позивачем було здійснено перерахунок та вираховано по 11,55 грн щомісяця не спростовує належність розрахунку, оскільки фактично у вказаний період щомісячний платіж склав 164,15 грн і саме з цього розміру розраховано заборгованість за 2021-2023 роки.

Інших доводів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Стосовно розподілу правничих витрат, колегія суддів ураховує наступне

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша – друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір- обґрунтованим. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, зокрема, сформованій у справі №922/445/19 від 03.10.2019 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Із матеріалів справи убачається, що представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції забезпечувалося адвокатом Джумеля Н.Г. на підставі договору про надання правової допомоги від 30.08.2023./а.с.46-47 т.1/

Згідно із Детальним описом робіт та Актом прийняття наданих послуг від 12.02.2024 адвокатом Джумелею Н.Г. надано клієнту ОСББ «Степового Фронту-34» наступні правові послуги: вивчення та надання аналізу документів, наданих клієнтом; складення та направлення засобами поштового зв`язку претензію-попередження боржникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; підготовлено та направлено до суду позовну заяву з додатками; підготовка та складання клопотання про витребування доказів; здійснює супровід справи в суді першої інстанції (пункт 1); вартість правових послуг складає 4 000,00 грн (пункт 4)./а.с.48, 49 т.1/

За встановлених обставин, із огляду на характер спірних правовідносин, проаналізувавши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, апеляційний суд зазначає, що вивчення та надання аналіз документів не можуть бути враховані під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки позовної заяви. Крім того, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги, що постановлений до стягнення розмір правничих витрат (4000,00 грн) є неспівмірним зі складністю справи та ціною позову (8917,39 грн), а тому наявними є підстави для зменшення розміру постановлених до стягнення правничих витрат, понесених позивачем із 4 000,00 грн до 3 000,00 грн, тобто по 1500,00 грн із кожного із відповідачів.

Вирішуючи питання компенсації понесених позивачем в суді апеляційної інстанції правничих витрат, колегія суддів ураховує наступе.

09.02.2026 між ОСББ «Степового Фронту-34» та адвокатом Джумеля Н.Г. укладено додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 30.08.2023, якою погоджено характер правничої допомоги - складання відзиву на апеляційну скаргу, вартість - 4 000,00 грн, заявленої до стягнення із відповідача ОСОБА_1 .

Апеляційний суд враховує, що хоча умови оплати адвокатських послуг є договірними та погодженими на загальну суму 4000,00 грн, застосуванню підлягає позиція Великої Палати Верховного Суду, сформована у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, за якої такі зобов`язання не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Відтак, з огляду на фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, які полягають у складання відзиву на апеляційну скаргу, зміст якої багато в чому повторює доводи позовної заяви, колегія суддів визнає наявними підстави для відшкодування правничих витрат, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000,00 грн,що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду слід змінити в частині розподілу судових витрат, постановивши до стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Степового Фронту-34» правничі витрати, понесені останнім в суді першої інстанції по 1 500,00 грн із кожного. У іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником– адвокатом Павлюком Ігорем Олександровичем, - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 18 листопада 2025 року - змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степового Фронту-34» понесені позивачем в суді першої інстанції судові витрати на правничу допомогу по 1 500,00 грн із кожного.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Степового Фронту-34» понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати на правничу допомогу в розмір 1 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Дряниця

Судді А.І. Дорош

О.В. Чумак