Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №554/882/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/882/26 Номер провадження 33/814/514/26Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м.Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,

за участі:

захисника – адвоката Рохманова В.І.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 24 лютого 2026 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605, 60 грн. в дохід держави.

Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 19.01.2026 року, о 23.48 год., по вул.Європейська, 187-А, у м.Полтава, керував автомобілем „Daewoo Lanos”, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Факт керування транспортним засобом заперечує. Вказує, що коли під`їхали працівники поліції, автомобіль перебував у нерухомому стані із ввімкненим двигуном, а він перебував поза межами салону.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не являвся водієм даного транспортного засобу, він не є суб`єктом цього правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши захисника Рохманова В.І. та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.

Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції виявили автомобіль „Daewoo Lanos”, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого перебував на даху транспортного засобу. Під час спілкування у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість, поведінка, що не відповідає обстановці). На вимогу поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 відмовився.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він транспортним засобом не керував, а автомобіль перебував у нерухомому стані, є неогрунтованими.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції під час патрулювання виявили автомобіль „Daewoo Lanos”, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився у нерухомому стані на перехресті, посеред проїжджої частини. Інші особи у даному автомобілі були відсутні. Будь-якої об`єктивної інформації про те, хто, крім нього, міг перебувати за кермом транспортного засобу поліцейським ОСОБА_1 не надав. Крім того, як вбачається із відео та доданих до матеріалів справи пояснень, на місці події ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом не заперечував.

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та вважає їх способом захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності.

Більше того, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, а саме за: здійснення під час руху зупинки транспортного засобу безпосередньо на перехресті, і ця постанова не скасована.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України уповноваженими на те особами. Фактичні обставини правопорушень конкретизовано, викладено вірно і в правильній формі, вказано всю необхідну інформацію. Під час складання протоколу істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.

З огляду на викладене, посилання апелянта щодо недоведеності його вини, а також допущення порушень в ході складання протоколу та під час розгляду справи у місцевому суді є надуманими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищенаведене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 24 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.В. Нізельковська