Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №293/663/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №293/663/25 Головуючий у 1-й інст. Лось Л. В.

Номер провадження №33/4805/343/26

Категорія ч.2 ст.130;ст.122-4;ст.124КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисників особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвокатів Кінзерської Наталії Володимирівни та Кутлиєва Батира Наркулийовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кінзерської Наталії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2025 року, якою останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124, ст.122-4 КУпАП, закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2025 року об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №293/663/25, №293/664/25, №293/665/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №293/663/25.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду 07.06.2025 о 22 год 00 хв в с-щі Черняхів по вул. Івана Огієнка (Енгельса) 21, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням приладу "Алкотест Драгер" або в медичному закладі водій відмовився на портативний відео реєстратор поліцейського 859067, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП, адвокат Кінзерська Н.В., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову у цій частині скасувати та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях її підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність у матеріалах справи належних доказів керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , що, на думку сторони захисту, підтверджується й долученим до справи відеозаписом події, який не є безперервним. Звертає увагу, що зі змісту відеозаписів неможливо встановити, розгляд якої саме справи про адміністративне правопорушення відбувається, а також відсутня фіксація процесу складання адміністративних матеріалів працівниками поліції. При цьому зазначає, що адміністративні матеріали та протоколи були складені значно пізніше, що, на думку сторони захисту, свідчить про їх складення за відсутності ОСОБА_1 . У зв`язку з цим вказує на порушення уповноваженими особами вимог глави 19 КУпАП, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення не складалися у присутності ОСОБА_1 , а їх копії не вручалися йому на місці події, що, на переконання сторони захисту, позбавило його можливості належним чином реалізувати право на захист. Крім того вважає, що відсутність у матеріалах справи довідки щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, свідчить про недоведеність повторності правопорушення. Також посилається на практику Європейського суду з прав людини щодо дотримання презумпції невинуватості та необхідності доведення вини особи поза розумним сумнівом.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисників особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.2 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №354842 від 08.06.2025, вбачається, що 07.06.2025 о 22 год 00 хв в с-щі Черняхів по вул. Івана Огієнка (Енгельса) 21, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням приладу "Алкотест Драгер" або в медичному закладі водій відмовився на портативний відео реєстратор поліцейського 859067, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №354842 від 08.06.2025 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2025 (а.с.4); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та статтею 268 КУпАП від 07.06.2025 (а.с.5); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 07.06.2025 (а.с.6); розпискою щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування від 07.06.2025 (а.с.7); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №354875 від 08.06.2025, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 07.06.2025 о 22 год 00 хв в с-щі Черняхів по вул. Івана Огієнка (Енгельса) 21, керуючи транспортним засобом BMW, номерний знак НОМЕР_1 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на колодязь, який знаходився на узбіччі біля проїзної частини дороги, після чого не зупинився та покинув місце події, чим порушив п.2.10 (а) ПДР, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП (а.с.14,19); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №354950 від 08.06.2025, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 07.06.2025 о 22 год 00 хв в с-щі Черняхів по вул. Івана Огієнка (Енгельса) 21, керуючи автомобілем BMW, номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість та здійснив наїзд на перешкоду, а саме колодязь, який знаходився на узбіччі біля краю проїзної частини дороги, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с.11,30); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 08.06.2025 року, який пояснив, що 07.06.2025 року о 22 год 00 хв, він знаходився на краю проїзної частини біля свого будинку, вул. І.Огієнка,16, в цей час він звернув увагу на автомобіль BMW, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по вулиці з великою швидкістю та маневрував від лівого до правого узбіччя дороги. Вказаним автомобілем керував йому відомий ОСОБА_1 . Автомобіль занесло на правий бік проїзної частини та він здійснив наїзд на колодязь, який знаходився на узбіччі, розбивши верхню катку та кришку колодязя. Водій зупинився, вийшов з автомобіля та оглянувши пошкодження сів до автомобіля та поїхав в напрямку кінця вулиці (а.с.9); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 08.06.2025 року, яка пояснила, що 07.06.2025 року о 22 год 00 хв, знаходилась на своєму подвір`ї за адресою вул І.Огієнка,16, та почула як автомобіль рухається з великою швидкістю та, не впоравшись з керуванням, здійснив наїзд на колодязь. Вийшовши на проїзну частину вона побачила, що автомобіль розбив верхню частину колодязя та зупинився за декілька метрів. З нього вийшов відомий їй водій ОСОБА_1 та через декілька секунд він покинув місце події, поїхавши в напрямку вулиці Котовського (а.с.10); схемою місця ДТП від 07.06.2025 (а.с.20,31); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4919008 від 08.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП (а.с.13); відеозаписом обставин події (а.с.16,27,38).

Крім того, судом встановлено, що постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 01.10.2024 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом, яким об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Даний доказ є належним та допустимим, узгоджується з іншими матеріалами справи.

Встановлено, що екіпаж поліції прибув на оформлення ДТП, яка відбулась за участі водія ОСОБА_1 . У зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, останньому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як із застосуванням спеціальних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, на що водій беззаперечно відмовився. Йому було роз`яснено права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та повідомлено про складання відносно нього адміністративних матеріалів. Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього адміністративних матеріалів та мав можливість скористатися своїми правами. Відсутність на відеозаписі фрагменту складення протоколу не свідчить про порушення прав особи, не вплинуло на можливість реалізації нею своїх процесуальних прав, не позбавило можливості ефективного захисту та не є підставою для визнання зібраних доказів недопустимими.

Суд першої інстанції надав правильну і неупереджену оцінку твердженням захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Така оцінка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.

Сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі зібраних у матеріалах справи доказів, які у своїй сукупності є достатніми та взаємоузгодженими, у апеляційного суду не виникає.

Відеозаписом підтверджено, що працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання складених процесуальних документів недопустимими доказами.

Дії ОСОБА_1 , які полягали у порушенні вимог п.2.5 ПДР України, правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки вказане правопорушення вчинене повторно протягом року.

Посилання у апеляційній скарзі на неточності у рапорті працівника поліції щодо марки транспортного засобу є безпідставними, оскільки такі неточності носять технічний характер та не спростовують встановлених у справі обставин. Доводи сторони захисту щодо часу складання адміністративних матеріалів та порядку їх оформлення також не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення прав особи.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки досліджених доказів, не містять посилань на нові обставини чи докази та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної постанови.

Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається захисник преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не має.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, під час апеляційного розгляду справи не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

У іншій частині постанова суду не оскаржувалась та апеляційним судом не переглядалась.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Кінзерської Наталії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич