Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №292/996/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №292/996/25 Головуючий у 1-й інст. Лотуга В. Ф.

Номер провадження №33/4805/356/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Грішина Євгена Олексійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Грішина Євгена Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Пулинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Пулинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 07.08.2025 о 18 год 34 хв, по вул Центральна, 1 в с Червоносілка Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки GEELY, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Грішин Є.О., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права. Зазначає, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, попри подану заяву про відкладення, чим було обмежено право на захист. На думку захисника, матеріали справи не містять належних доказів правомірності зупинки транспортного засобу та факту керування ним ОСОБА_1 , оскільки момент зупинки на відеозаписах не зафіксований. Зазначає про істотні порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння та оформлення відповідних документів, відсутність безперервної відеофіксації, використання лише однієї нагрудної камери та відсутність відомостей про технічні характеристики відеореєстраторів. Стверджує, що з відеозапису не вбачається об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а перед проведенням огляду йому не було належним чином роз`яснено порядок його проведення, права та підстави для такого огляду. Наголошує на відсутності належних доказів відмови від проходження огляду, формальному характері складених документів та відсутності належного направлення на медичний огляд. Також вказує, що підстава зупинки транспортного засобу була формальною, а відеозаписи не підтверджують порушень ПДР, покладених в основу відповідної постанови. Звертає увагу на обставини спілкування працівників поліції між собою щодо оформлення матеріалів, що, на його думку, свідчить про формальний підхід до їх складання. На переконання захисника, допущені порушення є істотними, а наявні у справі докази - неналежними та недопустимими, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину його пропуску захисник посилається на те, що 23.09.2025 через систему «Електронний суд» ним було подано заяву про відкладення розгляду справи, однак суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи та її захисника, зазначивши про відсутність будь-яких заяв чи клопотань. Крім того, зазначає, що про розгляд справи ОСОБА_1 дізнався від свого захисника, який 22.09.2025 через офіційний веб-ресурс «Судова влада» встановив дату та час судового засідання, тоді як копію оскаржуваної постанови захисник отримав лише 06.10.2025 засобами поштового зв`язку, що підтверджується відбитком поштового штемпеля (а.с.42).

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №415657 від 07.08.2025 вбачається, що 07.08.2025 о 18 год 34 хв, по вул Центральна, 1 в с Червоносілка Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки GEELY, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №415657 від 07.08.2025 (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.4); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.6); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.7); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №645630 від 07.08.2025, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч.5 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.9); відеозаписом події (а.с.10).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

Із досліджених відеозаписів із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового транспортного засобу вбачається, що зафіксовані обставини події в сукупності з іншими доказами є достатніми для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис здійснювався працівниками поліції відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», не містить ознак переривання чи монтажу під час фіксації обставин, що мають значення для справи, а відтак є допустимим доказом у справі. Доводи апеляційної скарги щодо непопередження про відеозйомку, відсутність відомостей про технічні характеристики відеореєстраторів, тощо, не спростовують достовірності зафіксованих обставин події та не впливають на допустимість такого доказу.

З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно керував транспортним засобом, зупинка якого була обумовлена порушенням ним Правил дорожнього руху, про що водія проінформовано працівниками поліції. У ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та йому запропоновано працівником поліції пройти відповідний огляд як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров`я. Проте від проходження огляду на стан сп`яніння в будь-який спосіб водій відмовився (0:80:55; 0:38:36). Адміністративні матеріали оформлялись в присутності ОСОБА_1 , йому роз`яснено права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено суть правопорушення та про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.

Слід також зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. З відеозапису фіксації обставин події вбачається, що у працівника поліції була об`єктивна підстава вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на повідомлення останнього про виявлені у нього ознаки, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення (відео 0:07:25). Тому, доводи захисту у частині відсутності у ОСОБА_1 видимих ознак алкогольного сп`яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду не є слушними.

Окрім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було проінформовано про конкретну причину зупинки. При цьому, незгода з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля не звільняла ОСОБА_1 від обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння відповідно до п.2.5 ПДР, оскільки у нього були виявлені ознаки сп`яніння. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №645630 від 07.08.2025, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч.5 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП була предметом оскарження, що спростовує доводи апеляційної скарги про неправомірність зупинки транспортного засобу.

Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП, працівниками поліції не допущено.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Доводи щодо недостовірності місця вчинення правопорушення не впливають на правильність вирішення справи, оскільки така обставина не є визначальною для кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а сам факт правопорушення підтверджується матеріалами справи.

Недоліки оформлення окремих документів, зокрема акту огляду, розписки про інформування, тощо, не спростовують факту відмови від проходження огляду, який є визначальним для кваліфікації.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Порушень процесуальних норм при розгляді справи судом першої інстанції, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, а клопотання про відкладення зареєстровано після її розгляду. Крім того, положення ст. 268 КУпАП не містять імперативної заборони розгляду справи за відсутності особи, право на апеляційне оскарження реалізовано, а доводи, які ОСОБА_1 та його захисник Грішин Є.О. не змогли висловити в суді першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Клопотання адвоката Грішина Євгена Олексійовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Пулинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу адвоката Грішина Євгена Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення, а постанову судді Пулинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич