Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №286/2921/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №286/2921/25 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.

Категорія 23 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Панкеєвої В.А., Шалоти К.В.

розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №286/2921/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» про розірвання договорів оренди землі, скасування реєстрації договорів в реєстрі речових прав, припинення права користування земельними ділянками, повернення земельних ділянок та стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 10 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Гришковець А.Л. в м. Овруч Житомирської області,

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- розірвати договори оренди земельних ділянок, що належать їй на праві власності, розміром 0,8220 га та 0,8877 га, кадастрові номери 1824287900:14:000:0164 та 1824287900:13:000:0034 відповідно, укладені 10 грудня 2018 року між нею TOB «ВП «Полісся»;

- припинити право користування (оренди) TOB «ВП «Полісся» земельних ділянок, що належить їй на праві власності розміром 0,8220 га та 0,8877 га, кадастрові номери 1824287900:14:000:0164 та 1824287900:13:000:0034 відповідно;

- скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки, що належать їй на праві власності розміром 0,8220 га та 0,8877 га, кадастрові номери 1824287900:14:000:0164 та 1824287900:13:000:0034 відповідно, укладені 10 грудня 2018 року між нею та ТОВ «ВП «Полісся»;

- зобов`язати повернути їй земельні ділянки ТОВ «ВП «Полісся», що належать їй на праві власності розміром 0,8220 га та 0,8877 га, кадастрові номери 1824287900:14:000:0164 та 1824287900:13:000:0034 відповідно;

- стягнути з ТОВ «ВП «Полісся» на її користь 4002,88 грн заборгованості з орендної плати за земельні ділянки розміром 0,8220 га та 0,8877 га, кадастрові номери 1824287900:14:000:0164 та 1824287900:13:000:0034 відповідно, згідно договорів оренди, укладених 10 грудня 2018 року між нею та ТОВ «ВП «Полісся».

В обґрунтування позову зазначала, що вона має у власності земельні ділянки розміром 0,8220 га та 0,8877 га, кадастрові номери 1824287900:14:000:0164 та 1824287900:13:000:0034 відповідно, як спадкове майно після смерті матері - ОСОБА_2 . Вказувала, що між нею та відповідачем 10 грудня 2018 року було укладено договори оренди землі, право оренди землі було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав її земельні ділянки були передані в суборенду третій особі - ТОВ «Техресурс». Зазначала, що відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та визначеному конкретною сумою у договорі розмірі: 1377,35 грн (по додатковій угоді – 1695,20 грн) та 306,24 грн. Вказувала, що відповідач по справі не сплачує орендну плату у встановленому договором терміни та розмірі. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, відповідач не провів з нею розрахунок за 2023, 2024 роки. Звертала увагу на те, що розмір орендної плати, сплата орендної плати, термін дії договору є істотними умовами договору оренди землі, а їх порушення тягне за собою розірвання такого договору. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 10 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» на користь ОСОБА_1 3152,26 грн заборгованості з орендної плати за земельні ділянки розміром 0,8220 га, кадастровий номер 1824287900:14:000:0164 та розміром 0,8877 га, кадастровий номер 1824287900:13:000:0034, згідно договорів оренди землі від 10.12.2018, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся». Стягнуто з ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 732,72 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити в оскаржуваній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що У ТОВ «ВП «Полісся» наразі відсутнє право оренди через його відчуження (продаж) новому орендареві ТОВ «Техресур», згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Підкреслює, що по договору відчуження права оренди, перейшли усі права та обов`язки орендаря земельних ділянок, без винятків та визначення дати переходу (часткове правонаступництво), який як підстава реєстраційного запису зазначений у відомостях/інформації ДРРП. Зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки відповідно до ст. 51 ЦПК України мала бути здійснена заміна неналежного відповідача ТОВ «ВП «Полісся» на належного ТОВ «Техресурс». Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 10 лютого 2026 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

14 квітня 2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ТОВ «ВП «Полісся» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Підкреслює, що ТОВ «ВП «Полісся» не виконує умови договорів оренди земельних ділянок, які укладені з нею. Звертає увагу на те, що ТОВ «ВП «Полісся» не виконує умови договорів протягом останніх трьох років, а саме за період 2023 – 2025 років. Вказує, що відповідач не повідомляв її про те, що земельні ділянки перейшли у користування до третьої особи – ТОВ «Техресурс».

Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині стягнення заборгованості по орендній платі, а тому в іншій частині не переглядається судом апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: з кадастровим номером 1824287900:14:000:0164 площею 0,8220 га та з кадастровим номером 1824287900:13:000:0034 площею 0,8877 га, які знаходяться на території Хлуплянської сільської ради Овруцького району.

Вказані земельні ділянки належали її покійній матері - ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №065698 та серії ЖТ №065699, виданих 10.05.2004 Овруцьким відділом земельних ресурсів Житомирської області, на підставі розпорядження Овруцької райдержадміністрації №111 від 14 квітня 2004 року, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом серії ННМ №651242 та серії ННМ №651241, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №148789195 від 10.12.2018 та інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №438131740 та №438131857 від 05.08.2025.

10 грудня 2018 року між орендодавцем - ОСОБА_1 та орендарем - ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся», в особі директора Левківського В.М. укладено договори оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельні ділянки, які знаходяться на території Хлуплянської сільської ради Овруцького району Житомирської області площею 0,8220 га та 0,8877 га відповідно. Строк дії договорів 10 років.

В п. п.4.1.- 4.8. вказаних договорів оренди землі сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 306,24 грн та 1377,35 грн за рік оренди відповідно.

Із цієї суми орендарем, як податковим агентом, утримуються податки, передбачені чинним законодавством України. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватися у натуральній формі, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів, у кількості або вартістю, яка є пропорційно до розміру орендної плати у грошовій формі, в іншій формі, що визначається та погоджується сторонами додатково. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування. При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 1 січня року виплати/ нарахування.

Орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДДДЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами. Орендна плата може бути перерахована орендодавцю як орендарем, так і за його дорученням, третьою особою, що буде належним виконанням умов даного договору. Розмір орендної плати переглядається 1 (один) раз на 1 рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,001% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п.14.1. договорів оренди землі, договори набирають чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

01 січня 2019 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» укладено додаткову угоду до договору оренду землі (внесення змін до договору оренди) від 10.12.2018 (земельна ділянка площею 0,8877 га, кадастровий номер 1824287900:13:000:0034), якою внесено зміни у договір, а саме: в пункт 2.6 та викладено його в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 21 189,94 грн»; в пункт 4.1. та викладено його в наступній редакції: «Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1 695,20 грн за рік оренди»; в іншій частині договір залишено без змін.

15 квітня 2025 року ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся», в особі директора Тростенюк Т.Ю. та ТОВ «Техресурс», в особі представника Гриневич О.М., укладено договір №25 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 15.04.2025.

Згідно розділу 2 вказаного договору «Предмет договору» відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно продавцю належить зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення по Овруцькому відділенню, загальною площею 213,13 га, в тому числі: Хлуплянська сільська рада, орендодавець (власник) ОСОБА_1 , кадастровий номер 1824287900:13:000:0034, площа 0,89 га та кадастровий номер 1824287900:14:000:0164, площа 0,82 га.

Згідно п.2.1. договору №25 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок продавець за цим договором продає (відчужує), а покупець придбаває право оренди зазначених земельних ділянок, що є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі в порядку, передбаченому законодавством.

У п.2.2. договору сторони погодили, що до покупця переходять усі права та обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додатковими угодами).

Згідно п. п.3.1, 3.2. договору ціна відчуження (продажу) права оренди складає 100,00 гривень за 1 (один гектар) земельної ділянки (у т.ч. ПДВ). Оплата ціни здійснюється покупцем у порядку та строки, згідно виставленого продавця на оплату, з посиланням на цей договір та додатки до нього.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №438131740 від 05.08.2025 вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:13:000:0034, площею 0,8877 га, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серії та номер 1-2030, виданого 10.12.2018 зареєстровано за ОСОБА_1 , тобто позивачем, 10.12.2018. За відповідачем - ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:13:000:0034, площею 0,8877 га, належної ОСОБА_1 .. Підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 10.12.2018, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «ВП «Полісся»; договір відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, серії та номер: 25, виданий 15.04.2025, видавник: сторони за договором; в оренду передається земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; право оренди земельної ділянки; договір укладено строком на 10 років, до 10.12.2028; орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «ВП «Полісся», новий орендар ТОВ «Техресурс», код ЄДРПОУ 24650576.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №438131857 від 05.08.2025 вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:14:000:0164, площею 0,822 га, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серії та номер 1-2031, виданого 10.12.2018 зареєстровано за ОСОБА_1 , тобто позивачем, 10.12.2018. За відповідачем - ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:13:000:0034, площею 0,8877 га, належної ОСОБА_1 .. Підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 10.12.2018, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «ВП «Полісся»; договір відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, серії та номер: 25, виданий 15.04.2025, видавник: сторони за договором; в оренду передається земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; право оренди земельної ділянки; договір укладено строком на 10 років, до 10.12.2028; орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «ВП «Полісся», новий орендар ТОВ «Техресурс», код ЄДРПОУ 24650576.

Згідно довідки ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» про виплату орендної плати пайовику - ОСОБА_1 , вбачається, що по земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:13:000:0034 за 2023 рік нараховано 1681,27 грн орендної плати, ПДФО – 302,63 грн., військовий збір – 84,06 грн., сума до виплати – 1294,58 грн.; по земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:14:000:0164 за 2023 рік нараховано 303,72 грн орендної плати, ПДФО – 54,67 грн., військовий збір – 15,19 грн., сума до виплати – 233,86 грн. За 2024 рік нарахування не проводилося.

Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості по орендній платі суд першої інстанції виходив з того, що 01.01.2019 між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» було укладено додаткову угоду до договору оренду землі (внесення змін до договору оренди) від 10.12.2018, якою було внесено зміни у договір в пункт 4.1. та збільшено розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:13:000:0034, площею 0,8877 га, до 1695,20 грн за рік оренди», орендна плата за земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:14:000:0164 становить 306,24 грн згідно умов договору, проте зважаючи на те, що згідно діючого податкового законодавства розмір ПДФО та військового збору у 2023 році становили 18% та 1,5% відповідно, а у 2024 році 18% та 5% відповідно (розмір військового збору підвищено з 01.12.2024 - до 5%), розмір орендної плати становитиме: - по земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:13:000:0034 за 2023 рік 1695,20 грн орендної плати, ПДФО – 305,14 грн., військовий збір – 25,42 грн., сума до виплати – 1 364,62 грн.; - по земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:14:000:0164 за 2023 рік 306,24 грн орендної плати, ПДФО – 55,12 грн., військовий збір – 4,59 грн., сума до виплати – 246,53 грн., а всього за 2023 рік – 1611,15 грн.; - по земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:13:000:0034 за 2024 рік 1695,20 грн орендної плати, ПДФО – 305,14 грн., військовий збір – 84,76 грн., сума до виплати – 1305,30 грн.; - по земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:14:000:0164 за 2024 рік 306,24 коп. орендної плати, ПДФО – 55,12 грн., військовий збір – 15,31 грн., сума до виплати – 235,81 грн., а всього за 2024 рік – 1541,11 грн. Відтак, загальна сума до виплати за 2023 та 2024 рік складає 3152,26 грн (1611,15 грн +1541,11 грн).

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі №180/1735/16-ц (провадження №61-18013сво18).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі».

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування невиплати орендної плати покладається на орендаря.

У справі, що переглядається встановлено, що в п. п. 4.1.- 4.8. договорів оренди землі від 10.12.2018 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 306,24 грн та 1377,35 грн за рік оренди відповідно.

Із цієї суми орендарем, як податковим агентом, утримуються податки, передбачені чинним законодавством України. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватися у натуральній формі, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів, у кількості або вартістю, яка є пропорційно до розміру орендної плати у грошовій формі, в іншій формі, що визначається та погоджується сторонами додатково. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування. При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 1 січня року виплати/ нарахування.

Орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДДДЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами. Орендна плата може бути перерахована орендодавцю як орендарем, так і за його дорученням, третьою особою, що буде належним виконанням умов даного договору. Розмір орендної плати переглядається 1 (один) раз на 1 рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно додаткової угоди до договору оренди землі (внесення змін до договору оренди) від 10.12.2018 (земельна ділянка площею 0,8877 га, кадастровий номер 1824287900:13:000:0034), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1 695,20 грн за рік оренди.

Згідно довідки ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» про виплату орендної плати пайовику - ОСОБА_1 , вбачається, що по земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:13:000:0034 за 2023 рік нараховано 1681,27 грн орендної плати, ПДФО – 302,63 грн., військовий збір – 84,06 грн., сума до виплати – 1294,58 грн.; по земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:14:000:0164 за 2023 рік нараховано 303,72 грн орендної плати, ПДФО – 54,67 грн., військовий збір – 15,19 грн., сума до виплати – 233,86 грн. За 2024 рік нарахування не проводилося.

Відтак, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості по орендній платі за 2023 рік та 2024 рік.

Судом першої інстанції вірно зроблено розрахунок заборгованості, який відповідачем не спростований.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про стягнення орендної плати є обґрунтованими та доведеними.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» не є належним відповідачем в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2023-2024 роки є необґрунтованими, оскільки задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за минулий період жодним чином не залежить від наявності між сторонами правовідносин за договором оренди.

До того ж суд першої інстанції вірно підкреслив, що право оренди спірних земельних ділянок, належних позивачу, перейшло до третьої особи - ТОВ «Техресурс» лише 15 квітня 2025 року.

Відповідно до п.2.2 договору №25 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 15.04.2025 до покупця переходять усі права та обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додатковими угодами).

Вказаний договір не містить вимог про передачу боргів по орендній платі ТОВ «Техресурс».

Відтак, відчуження права оренди дає підстави вважати, що до третьої особи ніяким чином не перейшли борги відповідача за користування ним земельними ділянками до моменту відчуження права оренди.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання які містяться в ній є власним трактуванням норм законодавства, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» залишити без задоволення.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 10 лютого 2026 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» на користь ОСОБА_1 3152,26 грн заборгованості з орендної плати за земельні ділянки розміром 0,8220 га, кадастровий номер 1824287900:14:000:0164 та розміром 0,8877 га, кадастровий номер 1824287900:13:000:0034, згідно договорів оренди землі від 10.12.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Павицька Т. М.

Судді Панкеєва В. А.

Шалота К. В.