Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №290/604/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/604/25 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М. М.

Категорія 70 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №290/604/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Крижанівський Олег Анатолійович

на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кірічука М.М.

в с т а н о в и в :

У травні 2025 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період часу з 1 січня 2023 року по лютий 2025 року в сумі 212 945,81 грн.

На обґрунтування позову вказувала, що згідно рішення Романівського районного суду Житомирської області у цивільній справі №290/204/17 від 17 травня 2017 року, ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати на користь позивача аліменти на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 березня 2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Вказувала, що відповідач навмисно не виконував судове рішення та не вчасно сплачував аліменти, починаючи з липня 2017 року по березень 2025 року виникла заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості зі аліментів, виданої Любарським ВДВС у Житомирському районі Житомирської області.

Відповідач в добровільному порядку виконувати рішення суду щодо сплати аліментів у встановленому судом розмірі не бажає, тому позивач вимушена звертатися до суду для стягнення з нього пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина.

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 79 468,42 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та 5 597,79 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, незаконність, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 17.05.2017 року у справі №290/204/17 вирішено стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частина заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.07.2017 року.

З метою примусового стягнення аліментів з ОСОБА_2 вона подала виконавчий лист до відділу ДВС. 10 серпня 2017 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №54480394. Проте враховуючи, що відповідач навмисно не виконував судове рішення та не вчасно сплачував аліменти виникла заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становить 212 945,81 грн, що підтверджується довідкою–розрахунком заборгованості зі аліментів виданої Любарським ВДВС у Житомирському районі Житомирської області.

Отже, на думку скаржника, загальний розмір пені за порушення ОСОБА_2 аліментних зобов`язань складає 342 549,58 грн. Проте враховуючи те, що загальний розмір заборгованості по аліментам становить 212 945,81 грн, відповідно позивачка бажає стягнути з відповідача 212 945,81 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Тому вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення пені у розмірі 79 468,42 грн є помилковим та необґрунтовано зменшеним.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Однак відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст. 360 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7 та ч.2 ст. 369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21)).

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 06.04.2026 року, є дата складення повного судового рішення 22.04.2026 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом під час розгляду справи встановлено, що згідно рішення Романівського районного суду Житомирської області у цивільній справі №290/204/17 від 17 травня 2017 року, ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 березня 2017 року до досягнення дитиною повноліття (зворот а.с.4).

На виконання рішення видано виконавчий лист від 1 червня 2017 року, який знаходиться на примусовому виконанні в Любарському відділі державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Із розрахунку державного виконавця вищевказаного відділу виконавчої служби вбачається, що аліментні зобов`язання ОСОБА_2 належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 1 квітня 2025 року, має місце прострочення сплати аліментів, що призвело до виникнення заборгованості на суму 212 945,81 грн за період з січня 2019 року по березень 2025 року (а.с.8-9).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що сукупний розмір заборгованості, на який нараховується пеня, становить 83 213,00 грн, загальна сума пені за порушення ОСОБА_2 аліментних зобов`язань становить 342 549,58 грн, а розмір пені, яка підлягає стягненню становить 79 468,42 грн. Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на її користь 79 468,42 грн.

Колегія суддів не в повній мірі може погодитися із таким висновок суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це вид забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Відповідно до частин першої та другої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач має перед позивачкою заборгованість зі сплати аліментів за період з січня 2023 року по лютий 2025 року, наявні правові підстави для стягнення з нього неустойки (пені) за прострочення сплати останніх за вказаний період.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру пені у сумі 79 468,42 грн, оскільки наведений розрахунок неустойки (пені) по аліментах не узгоджується з правовим висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 (провадження № 14-616цс18).

Так, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, відповідно до ст. 196 СК України за період з січня 2023 року по лютий 2025 року, становить 342 549,58 грн, виходячи з наступного розрахунку:

- січень 2023 року – 25 316,00 грн. (3 200,50 грн х 791 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- лютий 2023 року – 24 420,00 грн (3 200,50 грн х 763 дні прострочення сплати аліментів х 1%);

- березень 2023 року – 23 428,00 грн (3 200,50 грн х 732 дні прострочення сплати аліментів х 1%);

- квітень 2023 року – 22 467,51 грн. (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 702 дні прострочення сплати аліментів х 1%);

- травень 2023 року – 21 475,35 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 671 день прострочення сплати аліментів х 1%);

- червень 2023 року – 20 515,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 641 день прострочення сплати аліментів х 1%);

- липень 2023 року – 19 523,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 610 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- серпень 2023 року – 18 531,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 579 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- вересень 2023 року – 17 570,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 549 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- жовтень 2023 року – 16 578,60 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 518 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- листопад 2023 року – 15 618,44 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 488 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- грудень 2023 року – 14 626,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 457 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- січень 2024 року – 13 634,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 426 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- лютий 2024 року - 12 706,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 397 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- березень 2024 року – 11 714,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 366 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- квітень 2024 року – 19 507,00 грн (5 805,77 грн розмір нарахованої суми аліментів х 336 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- травень 2024 року – 17 707,00 грн (5 805,77 грн розмір нарахованої суми аліментів х 305 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- червень 2024 року – 15 966,00 грн (5 805,77 грн розмір нарахованої суми аліментів х 275 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- липень 2024 року – 3 899,12 грн (1 598,00 грн розмір нарахованої суми аліментів х 244 дні прострочення сплати аліментів х 1%);

- серпень 2024 року – 6 817,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 213 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- вересень 2024 року – 5 857,000 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 183 дні прострочення сплати аліментів х 1%);

- жовтень 2024 року – 4 865,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 152 дні прострочення сплати аліментів х 1%);

- листопад 2024 року – 3 905,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 122 дні прострочення сплати аліментів х 1%);

- грудень 2024 року – 2 912,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 91 день прострочення сплати аліментів х 1%);

- січень 2025 року – 1 920,00 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 60 днів прострочення сплати аліментів х 1%);

- лютий 2024 року – 1 024,16 грн (3 200,50 грн розмір нарахованої суми аліментів х 32 дні прострочення сплати аліментів х 1%).

Таким чином, загальний розмір пені, який нарахований на заборгованість відповідача по аліментам за період з січня 2023 року по лютий 2025 року становить 342 549,58 грн.

Разом з тим, згідно частини 1 статті 196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), але не більше 100 відсотків заборгованості.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що з відповідача слід стягнути 212 945,81 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, виходячи із загального розмірі заборгованості по аліментам в сумі 212 945,81 грн.

Так звертаючись з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 просила стягнути неустойку по аліментах за період з січня 2023 року по лютий 2025 року. Згідно із розрахунком проведеного державним виконавцем, заборгованість зі сплати аліментів за вказаний період становить 89 426,31 грн, виходячи з розрахунку: 212 945,81 грн - 123 519,50 грн.

Отже, враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів в розмірі 89 426,31 грн.

З урахуванням вищевикладеного, рішення суду в частині визначення розміру пені слід змінити, збільшивши розмір стягнутої з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів з 79 468,42 грн до 89 426,31 грн, а також відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу з 5 597,00 грн до 6 300,00 грн.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для зміни рішення в частині визначеного розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є, зокрема, справи про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів (п. 3 ч. 6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Крижанівський Олег Анатолійович, задовольнити частково.

Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2025 рокузмінити, збільшивши розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2023 року по лютий 2025 року з 79 468,42 грн до 89 426,31 грн, витрат на професійну правничу допомогу з 5 597,00 грн до 6 300,00 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді