Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №286/482/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 286/482/26 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А.Л.

Категорія 43 Доповідач Шалота К. В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

за участю секретаря

судового засідання Прохорчук Д. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року, постановлену у складі судді Гришковець А. Л.,

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Овруцька міська лікарня, про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

1.У лютому 2026 року ОСОБА_1 (далі також заявник) звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення; заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Овруцька міська лікарня.

2.Заява мотивована тим, що заявник є особою евакуйованою із зони відчуження у 1986 році та має 2-у категорію постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням.

3. ОСОБА_1 вказав, що навчався в 7 класі Журбівської середньої школи з 26 квітня по 29 травня 1986 року до евакуації жителів с. Журби і закриття школи, проживав у пришкільному інтернаті. Відповідно до Переліку населених пунктів, Житомирської та Київської областей, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ № 106 від 23 квітня 1991 року - с. Журба, Коростенського (Овруцького) району, Житомирської області віднесено до зони відчуження.

4.Заявник звертався до відділу Овруцької міськради та Житомирської обладміністрації з метою видачі йому відповідної довідки, однак отримав усні пояснення, що журнали харчування пришкільного інтернату в с.Журба не збереглися та відповідну довідку видати неможливо.

5.Після евакуації із с. Журби і закриття школи заявник продовжив навчання у Руднянській НСШ, Коростенського району, Житомирської області.

6.Заявник стверджував, що встановлення факту постійного проживання в зоні відчуження з 26 квітня по 29 травня 1986 року та евакуації із зони відчуження у 1986 році має для нього юридичне значення, оскільки потрібно для зниження пенсійного віку та призначення пенсії на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

7.Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд встановити факт його постійного проживання у період з 26 квітня 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Журба Коростенського (Овруцького) району Житомирської області та внаслідок евакуації із зони відчуження був евакуйований 29 травня 1986 року.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

8.Овруцький районний суд Житомирської області ухвалою від 19 лютого 2026 року відмовив у відкритті окремого провадження у справі № 286/482/26 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

9.Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою заявника, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений заявником факт проживання на території, яка віднесена до зони відчуження з метою зниження пенсійного віку та призначення пенсії на пільгових умовах не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

10. ОСОБА_1 з такою ухвалою місцевого суду не погодився, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність і помилковість оскаржуваної ухвали, просив ухвалу місцевого суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

11. Апеляційна скарга мотивована тим, що

— суд дійшов помилкового висновку, що заявник просить встановити факт належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки заявник має відповідний статус, а предметом заяви є встановлення факту проживання та евакуації з населеного пункту, віднесеного до зони відчуження у конкретно визначений період;

— судом не з`ясовано обставину, яку необхідно встановити як факт, що має юридичне значення, а ухвала суду має формальний характер відносно заяви про встановлення факту;

— суд зробив помилковий висновок, що для захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів заявнику необхідно звернутися з відповідними вимогами до суду адміністративної юрисдикції, оскільки вимога про надання відповідної довідкової інформації щодо факту евакуації чи періоду проживання у зоні відчуження передбачена чинним законодавством, а отже і дії органів Пенсійного фонду України є законними;

— заявник вказував, що не може надати відповідну довідкову інформацію, оскільки відсутні підстави видачі відповідної інформації, і єдиним ефективним способом вирішення спірної ситуації є встановлення відповідного факту, що має юридичне значення, а суди адміністративної юрисдикції не мають визначених законодавством повноважень встановлення факту, що має юридичне значення.

Відзив на апеляційну скаргу

12.14 квітня 2026 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області) Вергелес І.І. надіслав через електронний кабінет до Житомирського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу заявника.

13.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 20 квітня 2026 року відмовив у задоволенні клопотання представника ГУ ПФУ в Житомирській області Вергелеса І.І. про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу; відзив ГУ ПФУ в Житомирській області на апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без розгляду.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

14.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2026 року визначено склад колегії суддів для розгляду справи № 286/482/26: Шалота К.В. (суддя-доповідач), Коломієць О. С., Талько О. Б.

15.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 03 березня 2026 року апеляційну скаргу заявника залишив без руху та встановив строк для усунення недоліків скарги.

16.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 06 квітня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи.

17.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 20 квітня 2026 року відмовив у задоволенні клопотання представника ГУ ПФУ в Житомирській області Вергелеса І.І. про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу; відзив ГУ ПФУ в Житомирській області на апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без розгляду.

Короткі позиції учасників справи в апеляційному суді

18.Заявник у апеляційній скарзі просив розгляд справи проводити у його відсутність.

19.Учасники справи у судове засідання не прибули, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК та вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

20. ОСОБА_1 є особою, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 22 грудня 1997 року Житомирською обласною державною адміністрацією.

21.Відповідно до копії довідки Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (без номера, дати та печатки), ОСОБА_1 навчався в 7 класі Журбівської середньої школи з 26.04. по 29.05.1986 року до евакуації жителів з с. Журби і закриття школи, і проживав в пришкільному інтернаті. Підстава: журнал обліку харчування в інтернаті.

22.Зі змісту копії довідки виконавчого комітету Овруцької міської ради № 20-54 від 2 лютого 2026 року слідує, що ОСОБА_1 28.08.1986 року зарахували до 7 класу, 28.08.1987 року зарахували до 8 класу Рудянської НШС, Коростенського (Овруцького) району, Житомирської області. Підстава: записи в книзі наказів.

Межі апеляційного перегляду

23.Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

24.Відповідно до частини другої та п"ятої статті 263 ЦПК законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

25.Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК).

26.Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Позиція апеляційного суду

27.Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

28.Частиною 7 статті 19 ЦПК визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

29.Відповідно до положень статті 293 ЦПК окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

30.Згідно частини 1 статті 315 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

31.У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина 2 статті 315 ЦПК).

32.Таким чином, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

33.Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі – Закон № 796-XII).

34.Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку (частина 1 статті 55 Закону № 796-XII).

35.Згідно із частиною 5 статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

36.Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, відносяться до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

37.Згідно зі статтею 65 Закону № 796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

38.Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (далі - Порядок № 51), посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом № 796-XII, іншими актами законодавства.

39.Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження у 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (абзац 2 пункт 12 Порядку № 51).

40.Таким чином, право на пенсію відповідно до Закону № 796-XII мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Водночас, чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.

41.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).

42.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 зазначено, що "[..] існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом".

43.Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08 листопада 2019 у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 у справі № 370/2598/16-ц.

44.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі №569/7589/17 за заявою про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення таких фактів, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги. Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення пенсії підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

45.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №162/760/17 вказано, що перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у частині 1 статті 256 ЦПК у редакції, що діяла на час звернення до суду із заявою. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.

46.Разом з тим згідно із частиною 2 статті 256 ЦПК в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

47.Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

48.Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК.

49.Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме постійного проживання у період з 26 квітня 1986 року по 29 травня 1986 року в с. Журба Коростенського (Овруцького) району Житомирської області, віднесеної до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуації із зони відчуження 29 травня 1986 року, заявник зазначив, що встановлення цього факту потрібне йому для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

50.Відповідно до частини 3, 4 статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення – органами місцевого самоврядування.

51.Отже, законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги, а рішення відповідного органу може бути оскаржене в судовому порядку.

52.Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 серпня 2024 року у справі № 539/5295/23, в якій визначено, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.

53.Отже, відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК, суд першої інстанції правильно виходив з того, що встановлення факту проживання у визначеному місці не підлягає розгляду у судовому порядку, а спір між заявником та відповідним органом ПФУ щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

54.Аналогічний висновок зазначено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 285/5255/24, від 09 липня 2025 року у справі № 157/1238/24, від 07 травня 2025 року у справі № 704/1328/24, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2024 року у справі № 539/5295/23.

55.З урахуванням встановлених обставин, висновки суду першої інстанції не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17, від 28 березня 2018 року у справі № 333/2072/17, від 08 травня 2018 року у справі № 708/1022/17, на які заявник посилався у апеляційній скарзі.

56.Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

57.Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).

58.Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59.Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції – без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат

60.Заявник звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". Підстави для розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

2. Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року у справі № 286/482/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 22 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач: К. В. Шалота

Судді: О. С. Коломієць

О. Б. Талько