Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №486/349/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/349/26

Провадження № 2/486/895/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 квітня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9», треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 , яка діє через свого представника – адвоката Скользнєву В.В., звернулась до суду з позовом до ТОВ «ФК «К9», треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д., про визнання виконавчого напису нотаріуса від 08.12.2021 №4298 таким, що не підлягає виконанню.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02.01.2025 було укладено шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу – ОСОБА_4 . 20.04.2021 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено кредитний договір №1935422, за умовами якого позичальнику було надано кредит. З сайту «Автоматизована система виконавчого провадження» позивачу стало відомо про внесення до реєстру боржників інформації щодо неї, у зв`язку з виконанням виконавчого провадження №68098545. Позивачем було надано адвокату інформацію про номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу для встановлення підстави відкриття виконавчого провадження. Адвокатом було встановлено, що 02.11.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «К9» було укладено договір факторингу №2-01102021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «К9» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_6 за кредитним договором №1935422. 08.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. було вчинено виконавчий напис №4298 про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «К9» заборгованості в розмірі 28962,50 гривень. В подальшому, на підставі вищезазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. було відкрито виконавче провадження №68098545, накладено арешт на всі рахунки боржника. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв`язку з чим він підлягає скасуванню з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах. Кредитний договір, який був наданий нотаріусу, не був посвідчений нотаріально. Посилаючись на постанову Великої палати Верховного Суду від 21.09.2021 року №910/1037/17 зазначає, що вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору, який не посвідчено нотаріально, свідчить про незаконність такого виконавчого напису. Крім того, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора. У зв`язку з чим просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4298 від 08.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. про стягненняз боржника ОСОБА_5 на користь ТОВ «Фінансова компанія «К9» заборгованості в розмірі 28962,50 гривень, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн та витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.02.2026 відкрито провадження у справі призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

10.03.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника. Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У зв`язку з нез`явленням в судове засідання 19.03.2026 представника відповідача та третіх осіб, судом відкладено розгляд справи на 22.04.2026.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позов містить клопотання проводити розгляд справи без їх участі, проти винесення заочного рішення позивач не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, відповідач відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М. та приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д., у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, пояснень не подававали.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та враховуючи наявність умов, передбачених ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст.281 ЦПК України.

Враховуючи те, що сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. було вчинено виконавчий напис № 4298 про стягнення з ОСОБА_3 , яка є боржником за кредитним договором № 1935422 від 20.05.2021, укладеним з ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником усіх прав та обов?язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 2-01102021 від 02.11.2021 є ТОВ «Фінансова компанія «К9», на користь ТОВ «ФК «К9» заборгованості за кредитним договором 1935422 від 20.05.2021 за період з 02.11.2021 по 22.11.2021 суми заборгованості у розмірі 28912,50 грн., в тому числі:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 10500 грн.;

- строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 18412,50 грн.

- за вчинення виконавчого напису нотаріуса плата в розмірі 50 грн.

Також встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. перебуває виконавче провадження №68098545 з примусового виконання виконавчого напису №4298 від 08.12.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «К9» заборгованості у розмірі 28962,50 грн.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 02.01.2025 року у Південноукраїнському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1. Після державної реєстрації шлюбу прізвища дружини « ОСОБА_4 ».

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.18 ЦК України, ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, було визнано незаконною і не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22.02.2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 08.12.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Відомості про те, що кредитний договір, який надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, матеріали справи не містять, відповідачем відповідні докази не надавалися.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №645/1979/15-ц.

Крім того, згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від фінансової компанії та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед фінансовою компанією, зазначений у написі є безспірним. Розрахунок боргу зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов`язання позивача за тілом кредиту та відсотками є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача.

Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник був належним чином обізнаний про порушення ним грошового зобов`язання та про можливі наслідки не усунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання. Відповідач з причин, невідомих суду, не надав матеріали, на підставі яких був вчинений виконавчий напис нотаріуса. Розрахунок заборгованості, який надавався стягувачем приватному нотаріусу, суду також наданий не був.

Згідно зі ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису- надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Крім того, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем повинна бути безспірною.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «К9» заборгованості в розмірі 28962,50 грн, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М. не переконалася належним чином у безспірності суми, що підлягає стягненню, та безспірності характеру правовідносин сторін, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з правовою позицією, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити позов та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4298, вчинений 08.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «ФК «К9» заборгованості в розмірі 28962,50 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Так, відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Скользнєвою В.В. було укладено договір про надання правничої допомоги.

Згідно акту здачі-прийняття наданих послуг від 20.01.2026 року, загальна вартість послуг, що підлягає сплаті замовником ОСОБА_1 на користь адвоката Скользнєвої В.В. за цим актом, становить 7000 грн.

Відповідно до акту надано наступні послуги: підготування адвокатського запиту 1 год. 2000 грн; підготування позовної заяви 2 год. 5000 грн. Всього загальний розмір гонорару адвоката 7000 грн.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № б/н від 28.01.2026 ОСОБА_1 оплатила за надані послуги адвоката 7000 грн.

Проте у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданих послуг, складності справи, ціні позову, а тому, дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2000 грн.

Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст. ст.141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9», треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4298, вчинений 08.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною про стягнення з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» заборгованості у розмірі 28962,50 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» (ЄДРПОУ 44024387, адреса: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 19-21) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук