Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №487/374/26 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

23.04.2026

Справа № 487/374/26

Номер провадження 2/482/846/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Баранкевич В.О., секретар судового засідання Тищенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позову зазначив, що 25.03.2023 року між сторонами було укладено шлюб, місце державної реєстрації Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідний актовий запис: № 53, дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб від 25.03.2023 р. серії НОМЕР_1 .

Позивач зазначив, що останні пів року відносини з Відповідачем поступово зникли, вони не ведуть спільне господарство та не проживають разом, до моменту подання позову неодноразово сторони намагались налагодити стосунки, але в вересні 2025 їх взаємовідносини і спільне проживання як родини остаточно припинилось.

Спори з приводу розподілу спільного майна у сторін вирішені в позасудовому порядку.

Позивач просить суд не надавати строку на примирення та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без його участі про що до суду була надана відповідна заява.

Відповідач надала до суду заяву в якій не заперечувала щодо задоволення позовних вимог та просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 25.03.2023 р. року між сторонами було укладено шлюб, місце державної реєстрації Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідний актовий запис: № 53

Також судом встановлено, що останні пів року відносини з Відповідачем поступово зникли, вони не ведуть спільне господарство та не проживають разом, до моменту подання позову неодноразово сторони намагались налагодити стосунки, але в вересні 2025 їх взаємовідносини і спільне проживання як родини остаточно припинилось, їх погляди на життя різняться та почуття любові, довіри та взаємної поваги втрачено. Спільне господарство сторони не ведуть та проживають окремо. Вже тривалий час кожна з сторін живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Подружжя не бажають проживати разом, шлюбні відносини між ними припинено.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ч. 1 ст. 55 СК України.

Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Враховуючи вимоги позивача про розірвання шлюбу, відсутність заперечень проти цього від відповідача, суд, на підставі вищевикладеного, згідно зі ст. ст. 104, 110, 112 СК України, приходить до висновку, що подальше сумісне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв`язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб розірванню.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач не змінювала прізвище при укладенні шлюбу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 та ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте позивач висловив клопотання покласти на нього витрати на судовий збір.

Зважаючи на наступні обставини, суд вважає за необхідне задовільнити дане клопотання.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 142, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 25 березня 2023 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 53, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) – розірвати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Головуючий суддя В.О. Баранкевич