Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №945/545/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/545/26

Провадження № 3/945/281/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Олишівка Чернігівського району Чернігівської області, одруженого, військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий Чернігівським ВК Чернігівської області від 21.04.2003 року, військовослужбовця, призваного на військову службу за мобілізацією, командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ВЧ НОМЕР_3 , зарахованого на навчання до ВЧ НОМЕР_1 , сержанта, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП уперше.

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 квітня 2026 року справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП повернуто до Військової частини НОМЕР_1 , для доопрацювання та належного оформлення.

22 квітня 2026 року на адресу суду вдруге надійшов протокол А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Як убачається з протоколу А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення, 09 березня 2026 року о 07 годині 30 хвилин за місцем розташування підрозділу поблизу АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, було виявлено сержанта ОСОБА_1 , командира відділення охорони взводу охорони роти охорони ВЧ НОМЕР_3 , зарахованого на навчання до ВЧ НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчили: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, з чого зроблено висновок, що ОСОБА_1 перебуває в нетверезому стані, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився; разом з протоколом А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення до суду подано заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 року, в якій останній просив розгляд справи проводити без його участі, свою провину у скоєному адміністративному правопорушенні визнав (а. с. 17).

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Так, у протоколі А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення від 09.03.2026 року та в довідці від 17.04.2026 року зазначений номер телефону, за якими ОСОБА_1 може бути повідомлено про дату та час розгляду справи; відповідно до телефонограми секретаря судового від 22.04.2026 року останній повідомив, що з протокол про адміністративне правопорушення не згоден, а також те, що протокол та заяву він не підписував (а. с. 43).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про слухання справи за адміністративним військовим протоколом А2407 № 13 від 09.03.2026 року в Миколаївському районному суді Миколаївської області, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч. 4 Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 23 жовтня 2021 року № 329, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 року за № 1622/37244 (далі - Інструкція), у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно з ч. 7 Інструкції, до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).

Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.

Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.

Згідно до ч. 3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі - Порядок), огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до ч. 8 Порядку, військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Приписами ч. 11 Порядку передбачено, що у разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду.

На підтвердження обставин винуватості ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, ВЧ НОМЕР_1 надані такі докази:

протокол А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення, складений 09.03.2026 року за появу останнього з явними ознаками алкогольного сп`яніння на території підрозділу поблизу АДРЕСА_2 (а. с. 1-3);

Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 47 від 16.02.2026 року (а. с. 4);

акт відмови від проходження медичного огляду на предмет виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2026 року, відповідно до якого комісія склала дійсний акт в тому, що 16.03.2026 року військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , який прибув на навчання з ВЧ НОМЕР_4 сержант ОСОБА_1 в приміщенні навчального класу 3 навчальної роти школи фахової підготовки фахівців родів військ ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , відмовився від проходження огляду уповноваженою особою або у медичному закладі з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; цією ж комісією підтверджено, що військовослужбовець перебував у нетверезому стані, зокрема, мав: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінку, що не відповідала обстановці (а. с. 5);

копію рапорту ТВО командира 3 навчальної роти - старшого викладача школи фахової підготовки фахівців родів військ ВЧ НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 про прохання відрахувати з курсу за програмою підготовки командирів відділень ВОС-100 сержанта ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням військової дисципліни (а. с. 6);

письмове пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 09.03.2026 року з якого слідує, що останній вжив 0,5 горілки та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (а. с. 7-зворот);

письмове пояснення свідка ОСОБА_3 від 09.03.2026 року (а. с. 8-зворот);

письмове пояснення свідка ОСОБА_4 від 09.03.2026 року (а. с. 9-зворот);

Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1949 від 20.12.2025 року (а. с. 16);

Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 470 від 09.03.2026 року про відрахування з навчання (а. с. 38).

Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

З досліджуваних у судовому засіданні доказів суддею встановлено, що вони зібрані на підтвердження того, що начебто військовослужбовець ОСОБА_1 09.03.2026 року в умовах особливого періоду відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння уповноваженою посадовою особою, а також від проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за фактом відмови такої особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, протокол А2407 № 13 про військове адміністративне правопорушення, складений 09.03.2026 року стосовно військовослужбовця сержанта ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки його фабула не відображає сутті адміністративного правопорушення. На вказані недоліки суд звертав увагу у своїй постанові від 07 квітня 2026 року, які були проігноровані військовою частиною.

Суд наголошує, що не має повноважень на самостійне відшукання доказів винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Суддя не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Такі ж висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що протокол про військове адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення і його дані не можуть розцінюватись судом, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд вважає, що провадження у справі про військове адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів.

Суддя І.В. Павленко