Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №759/19263/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19263/25

пр. № 2-а/759/50/26

23 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 2230 від 17.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 17.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) винесено постанову № 2230, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Зазначену постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 вважає протиправною та необґрунтованою, оскільки не допускав порушення правил військового обліку та своєчасно оновлював персональні дані через електронний кабінет військовозобов`язаного (Резерв+), а у випадку потреби в отриманні будь-яких інших персональних даних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 міг їх отримати з інших інформаційно-комунікаційних систем, баз даних, які перебувають у розпорядженні органів державної влади.

Окрім того, ОСОБА_1 вважає, що строки накладення адміністративного стягнення за нібито вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, закінчилися 25.04.2023, у зв`язку з чим відповідач не міг виносити постанову про накладення адміністративного стягнення, а повинен був закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 просив скасувати постанову № 2230 від 17.06.2025 та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року визнано причину пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження Постанови №2230 від 17 червня 2025 року поважною та поновленого його. Позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та доказів, на підставі яких було прийнято постанову №2230 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 червня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 .

01.10.2025 відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 подано відзив на позовну заяву, в якому висловлено заперечення проти задоволення позовних вимог. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що 16.05.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що ОСОБА_1 , доставлений поліцією, перебуває в розшуку за неуточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації своїх персональних даних. Позивач мав уточнити свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або в районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 10-1, п. 1 та п. 7 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів. Правопорушення було вчинено під час дії воєнного стану. Отже, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, про що було складено протокол № 2102 від 16.05.2025. Всі вказані обставини були повністю досліджені та встановлені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у повній відповідності до ст. 252, 280 КУпАП, за результатами чого було винесено постанову № 2230 від 17.06.2025.

Враховуючи вищевикладене, відповідач висловив переконання, що діяв виключно в рамках своїх повноважень та на виконання вимог чинного законодавства, та просив залишити позовну заяву без задоволення.

До відзиву на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання вимог ухвали суду від 28.08.2025 також було надано копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у межах якої було винесено спірну постанову.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи відсутність клопотань сторін про проведення судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи, як і відсутність заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку про можливість розгляду справи без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

Зі змісту постанови № 2230 від 17.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , який згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (системи Оберіг) перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, чим порушив п. 10-1, п. 1, 7 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, які містяться у додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022. Порушення правил військового обліку вчинено під час особливого періоду та станом на день винесення постанови триває.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Приписами ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

У ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено кваліфікований склад цього адміністративного правопорушення, а саме встановлено посилену відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

При цьому, згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Сторонами справи не заперечувалося, що ОСОБА_1 має правовий статус військовозобов`язаного та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. У зв`язку з наявністю правового статусу військовозобов`язаного на ОСОБА_1 поширюються вимоги законодавства, що стосуються військового обліку такої категорії громадян та виконання ними своїх військових обов`язків.

Аналіз змісту спірної постанови дає можливість констатувати, що суть інкримінованого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, зводиться до твердження про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку під час особливого періоду, а саме невиконання обов`язку з уточнення персональних даних після набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації.

Оцінюючи обґрунтованість такого твердження та його доведеність належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, суд зазначає наступне.

До 18.05.2024 ані законодавство про військовий обов`язок та військову службу, ані законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у тому числі ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), ані Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, не передбачали обов`язку військовозобов`язаних уточнювати персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації. Тодішнє законодавство лише визначало обов`язок військовозобов`язаних з певною періодичністю звіряти персональні дані з тими, що перебувають у розпорядженні органів військового управління, та, у випадку відмінності таких даних, уточнювати та оновлювати їх.

18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024, яким до законодавства, що визначає правила військового обліку військовозобов`язаних, внесено зміни, якими передбачено особливості здійснення військового обліку у зв`язку з оголошенням мобілізації, введенням воєнного стану.

Так, Законом України № 3633-IX від 11.04.2024 статтю 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» викладено в новій редакції, а приписи ч. 3 цієї статті доповнено наступним положенням - «Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження».

Окрім того, прийняття Закону України № 3633-IX від 11.04.2024 стало підставою для наступного прийняття КМУ постанови «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 563 від 16.05.2024 та постанови «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16.05.2024, які набрали чинності одночасно з набранням чинності Законом України № 3633-IX від 11.04.2024.

Постановою КМУ № 563 від 16.05.2024 пункт 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів було доповнено пп. 10-1 наступного змісту - «у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки».

У свою чергу, Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у п. 22 якого зазначено, що «резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ».

Таким чином, 18.05.2024 правила військового обліку було доповнено обов`язком військовозобов`язаних уточнювати свої персональні дані у встановленому законом порядку протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України. Відповідно з 18.05.2024 у військовозобов`язаних виник новий обов`язок, пов`язаний з необхідністю уточнення персональних даних у випадку оголошення мобілізації.

Суд переконаний, що положення Закону України № 3633-IX від 11.04.2024, у тому числі в частині встановлення нового обов`язку військовозобов`язаних, мають пряму дію, тобто застосовуються до правовідносин, що виникають після набрання ним чинності. Відповідно і положення законодавства, до яких було внесено зміни цим законом, так само застосовуються до правовідносин, що виникають після їх зміни.

Вищевикладене означає, що обов`язок військовозобов`язаних уточнити свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації підлягає виконанню, якщо після 18.05.2024 Указом Президента України було оголошено мобілізацію.

Разом з тим, після 18.05.2024 Президентом України не виносилися укази про оголошення мобілізації, а Верховною Радою України такі укази не затверджувалися. З 24.02.2022 у зв`язку з введенням на території України воєнного стану діє лише один Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022, строк якого продовжується у встановленому законодавством порядку. Тобто після 18.05.2024 Президентом України не оголошувалася мобілізація та відповідні його укази про це не набирали чинності, а лише продовжувався строк дії Указу № 65/2022 від 24.02.2022.

У зв`язку з цим суд звертає увагу, що встановлений Законом України № 3633-IX від 11.04.2024 обов`язок уточнення персональних даних пов`язаний саме з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, а не продовження строку дії вже діючого указу про це.

Оскільки Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 був прийнятий ще 24.02.2022, а встановлений Законом України № 3633-IX від 11.04.2024 після 18.05.2024 обов`язок військовозобов`язаних уточнити персональні дані передбачав необхідність зробити такі дії протягом 60 днів з дня набрання чинності указом про оголошення мобілізації, то, вочевидь, військовозобов`язані у 2024 році не мали фізичної можливості уточнити свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом № 65/2022, який набрав чинності у 2022 році.

Вищевикладене підтверджує висновки суду про пряму дію положень Закону України № 3633-IX від 11.04.2024.

Саме тому п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-IX від 11.04.2024 було передбачено особливості виконання військовозобов`язаними обов`язку уточнення персональних даних, а саме встановлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Таким чином, Законом України № 3633-IX від 11.04.2024 не тільки встановлено загальний обов`язок щодо уточнення військовозобов`язаними персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, але й встановлено додатковий обов`язок цієї категорії громадян оновити свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності саме цим Законом, а не Указом Президента України про оголошення мобілізації.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить наступних висновків:

1) ОСОБА_1 як військовозобов`язаний не мав обов`язку уточнювати персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, оскільки після 18.05.2024, коли було законодавчо запроваджено такий обов`язок (Закон України № 3633-IX від 11.04.2024), Президентом України не виносилися укази про оголошення мобілізації і такі не набирали чинності (мало місце лише продовження строку дії Указу № 65/2022, з яким обов`язок уточнення персональних даних законодавство не пов`язувало);

2) ОСОБА_1 як військовозобов`язаний мав обов`язок уточнити персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-IX від 11.04.2024, тобто до 16.07.2024.

У зв`язку з цим суд звертає увагу, що спірною постановою № 2230 від 17.06.2025 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за неуточнення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності саме Указом Президента України про оголошення мобілізації, а не Законом України № 3633-IX від 11.04.2024.

Тобто, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за невиконання обов`язку, який не виникав. Це, у свою чергу, свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки стверджуваного порушення правил військового обліку, ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а також про протиправність постанови № 2230 від 17.06.2025, що є підставою для її скасування.

Окремо суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно не уточнював персональні дані у встановлений законом строк, та що такі дані не могли бути одержані згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП. Долучений до відзиву витяг з інформаційно-комунікаційної системи не дає можливості прийти до зворотних висновків.

Більше того, позивачем надано витяги з «Резерв+» станом на 29.06.2025 та 21.07.2025, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, вчасно оновлює персональні відомості. Лише витяг за 29.06.2025 містить відмітку «Порушення правил військового обліку», однак з наявних матеріалів неможливо встановити, у чому саме полягає таке порушення.

У будь-якому випадку суд вважає, що сторона відповідача не може надати докази невиконання ОСОБА_1 свого обов`язку щодо уточнення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, оскільки такого обов`язку у позивача не виникало, на відміну від обов`язку уточнити персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-IX від 11.04.2024. Однак, виконання позивачем останнього обов`язку не є предметом розгляду цієї справи та не було предметом розгляду спірної постанови.

Таким чином, з наявних матеріалів справи підтверджується, що постанова № 2230 від 17.06.2025 винесена з суттєвими порушеннями матеріального законодавства (винесена за порушення обов`язку, якого у позивача не виникало).

При цьому, з огляду на презумпцію протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов`язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб`єкта владних повноважень. Однак, відповідачем не спростовано протиправність свого рішення.

За результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає інкриміноване обвинувачення необґрунтованим. Тобто як факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення не доведені.

Відповідно за результатами перевірки рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, судом встановлено необґрунтованість та неправомірність такого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю. Тому позовні вимоги слід задовольнити.

Щодо стягнення судових витрат, то суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1, 5, 7 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2230 від 17.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко