Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №757/56766/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

Суд: Печерський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 17 лютого 2026 р.

Справа: №757/56766/25-ц

Суддя: Головко Ю. Г.

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56766/25-ц

пр. 2-6358/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судового засідання Сіренко С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначає, що 06.09.2008 між сторонами був укладений шлюб, який зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 8. Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю. Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначає те, що подружнє життя між сторонами припинене, сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства. Подальше спільне життя як подружжя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін. Рішення про розірвання шлюбу позивачка прийняла остаточно і змінювати його не має намірів, примирення неможливе.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.12.2025, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явились, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що він не заперечує проти розірвання шлюбу, просить шлюб розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 06.09.2008 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, який зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 8. Прізвище дружити після державної реєстрації шлюбу змінене на ОСОБА_2 .

Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторно) виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, серія НОМЕР_1 від 25.05.2016.

Від даного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Єнакіївського міського управління юстиції Донецької області від 03.09.2009.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, через різні погляди на сімейне життя, сторони не ведуть спільного господарства, шлюбно-сімейні відносини не підтримують.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Беручи до уваги заяви сторін, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, відтак, суд дійшов висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Таким чином вимога позивачки про відновлення її дошлюбного прізвища, також підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись ст.105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130,141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.09.2008 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 8, розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне « ОСОБА_1 ».

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення виготовлено 18.02.2026.

Суддя Головко Ю. Г.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua