Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №125/28/26 — Барський районний суд Вінницької області

125/28/26

2/125/5/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участю секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги до суду позивач ОСОБА_1 мотивувала тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 є студентом Львівського національного університету імені Івана Франка. Позивач вказувала, що здійснила оплату навчання сина ОСОБА_3 у розмірі 66756,00 грн. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 1/2 понесених витрат на дитину у розмірі 33378,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву, в якій просила задовольнити позов, просила справу розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Представник відповідача адвокат Степанова Н.В. надала відзив на позовну заяву, в якому вказувала, що відповідачем аліменти сплачувалися регулярно і у значному розмірі, який суттєво перевищує мінімально необхідний та покривав всі потреби дитини, включно з навчанням. Тому заявлені витрати фактично вже охоплюються аліментами. Витрати на контрактне навчання не є додатковими у розумінні закону, бо не доведено наявність виняткових обставин, як цього вимагає сімейне законодавство та практика Верховного Суду. Позивачка не довела необхідність і обґрунтованість витрат, а також те, що вони не могли бути покриті аліментами. Вказувала, що відповідач має обмежені фінансові можливості, оскільки проходить військову службу, має проблеми зі здоров`ям, утримує дружину та непрацездатну матір, несе витрати на житло, лікування та базові потреби. Зазначала, що витрати на навчання були здійснені без погодження з відповідачем, він не був повідомлений про вибір платного навчання, рішення прийнято одноосібно матір`ю, що порушує принцип рівності батьків.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований i його слід задовольнити повністю. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Суд встановив, що батьком дитини ОСОБА_3 є відповідач у справі ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно довідки № 1559 від 03.11.2025 року виданої Львівським національним університетом імені Івана Франка: ОСОБА_3 є студентом 1 курсу денної форми юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчається на платній основі. Зарахований на 1 курс наказом № С-508/к від 11.08.2025 р. Запланований термін завершення навчання: червень 2029 року.

Позивачкою сплачено за навчання дитини – 66756,00 гривень , що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4490173351.1 від 09.08.2025 року на суму 33378,00 гривень та платіжною інструкцією № 0.0.4700334235.1 від 07.01.2026 року на суму 33378,00 гривень.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є обов`язком батьків, що випливає зі змісту положення ст. 180 Сімейного кодексу України, яке зобов`язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Отже суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфер.

Окрім того, суд виходить з того, що відповідач, як батько дитини, повинен піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також і забезпечити навчання дитини. Перекладання цього обов`язку виключно на позивачку не відповідає загальною принципу рівності батьків щодо забезпеченню розвитку та здібності дитини.

Отже, у даному випадку, суд виходить із найкращих інтересів дитини та загальних обов`язків батьків.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачкою документально доведені витрати, які вона просить стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, в тому числі позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

На підставі статей 141, 182, 199, 200 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 142, 247, 263-265, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 33378,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: