Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №125/29/26 — Барський районний суд Вінницької області

125/29/26

2/125/6/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

секретар судового засідання Рашевська О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання –

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги до суду позивач ОСОБА_1 мотивував тим, що він досяг повноліття, навчається та потребує матеріальної допомоги. Відповідач ОСОБА_2 є його батьком та відмовляється добровільно надавати допомогу на утримання його як повнолітньої дитини, що навчається. А тому, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на його утримання як повнолітньої дитини, яка навчається, у розмірі 1/4 частки зі всіх видів його доходів щомісячно.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив задовольнити позов, просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, представник відповідача адвокат Степанова Н.В. надіслала до суду відзив, в якому зазначила, що позивач позов не визнає повністю, згоден сплачувати на утримання сина ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 6500,00 грн. щомісячно до закінчення навчання, тобто до 30.06.2029 року. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивачем до позовної заяви не було долучено належних доказів, а саме договору з навчальним закладом, офіційних квитанцій, розрахунків щодо оплати навчання, довідки про форму навчання, довідки про відсутність доходів або неможливість працювати, відомостей про матеріальне становище матері. Також, вважає, що при визначенні розміру аліментів суд має врахувати, що відповідач ОСОБА_2 , проходить дійсну військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України з 24.02.2022 року по теперішній час, має травми та хронічні захворювання, потребує медичного супровіду після отриманої травми та несе витрати на лікування та реабілітацію, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 29.05.2025 року № 2025-0929-1218-3 та Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 6720 від 30.09.2025 року. Наразі відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , його дружина хворіє, що підтверджується Випискою №2785/120із медичної карти стаціонарного хворого. Це потребує відповідних матеріальних затрат на придбання ліків та догляд. Також відповідач має на утриманні матір – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає одна, в селі Зелене Жмеринського району Вінницької області та є пенсіонеркою. Таким чином, беручи до уваги вищезазначені обставини, призначення судом стягнення з відповідача аліментів призведе до покладення на нього надмірного тягаря, позбавлення засобів не лише для його існування, а й існування його сім`ї.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Суд встановив, що батьком дитини ОСОБА_1 є відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_2 .

Позивач ОСОБА_1 досяг повноліття.

Згідно довідки від 03.11.2025 року Львівського національного університету імені І.Франка позивач навчається в 2025/2026 навчальному році, є студентом 1 курсу денної форми навчання даного навчального закладу з терміном навчання : червень 2029 року.

Позивач, після досягнення повноліття, продовжує навчатись на денній формі навчання, у зв`язку з чим об`єктивно потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 в справі №346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Позивач ОСОБА_1 є сином відповідача, на день звернення до суду не досяг 23 років, навчається на денній формі, що позбавляє його можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим він потребує матеріальної допомоги, а відповідач є працездатною особою та має можливість і обов`язок забезпечувати утримання сина, нарівні з матір`ю. Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на дитину, яка продовжує навчання.

З урахуванням встановлених обставин справи, обов`язку кожного із батьків утримувати повнолітню дитину на період навчання, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на його утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, починаючи з часу звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі статей 141, 182, 199, 200 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 142, 247, 263-265, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на його утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), починаючи з 07.01.2026 року до закінчення навчання, а саме до 30.06.2029 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя: