Рішення від 09 листопада 2025 р. у справі №753/15499/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15499/25

провадження № 2/753/10525/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Котенко Р.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Троцковець К.В.,

учасники не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва із позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батьки позивачки з 1997 року перебували у зареєстрованому шлюбі, у період якого народилася позивачка. У подальшому рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 червня 2020 року зазначений шлюб було розірвано.

Крім того, мати позивачки зверталася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини. За результатами розгляду вказаної справи судом було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на користь матері позивачки на утримання дитини до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на теперішній час позивачка вступила до вищого навчального закладу та є студенткою першого курсу, навчається на умовах контракту за платною формою навчання та стипендії не отримує. У зв`язку з навчанням позивачка не має можливості працевлаштуватися та отримувати власний дохід, унаслідок чого всі витрати, пов`язані з її утриманням, навчанням та забезпеченням повсякденних потреб, наразі несе її мати.

Відповідач, незважаючи на наявність передбаченого законом обов`язку надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання та потребує такої допомоги, ухиляється від виконання свого обов`язку та жодної матеріальної підтримки позивачці не надає.

За таких обставин, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, а також забезпечення належного матеріального утримання на період навчання, позивачка вимушена звернутися до суду з цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи визначено суддю Котенко Р. В. як головуючу у справі.

Ухвалою від 29 серпня 2025 року суд призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення розгляду справи були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

15 жовтня 2025 року позивачка подала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Також у зазначеній заяві позивачка просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини шостої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом було здійснено перевірку відомостей щодо місця перебування відповідача шляхом направлення відповідних запитів до Електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» Департаменту з питань реєстрації КМДА та до Єдиного державного демографічного реєстру.

Зі змісту відповіді Єдиного державного демографічного реєстру № 1692588 від 22 серпня 2025 року встановлено, що відповідач 03 серпня 2020 року вибув із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини дев`ятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого є невідомим, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача, за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання або перебування чи за місцем його постійного заняття (роботи).

Оскільки отримана судом інформація не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, суд вирішив питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик відповідача як учасника справи здійснюється шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України відповідно до частини десятої статті 187 ЦПК України.

Відповідач, будучи належним чином та своєчасно повідомленим про час, дату і місце розгляду справи судом, не скористався наданими йому процесуальними правами. Зокрема, відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, не заявив заперечень проти позовних вимог позивачки, а також не подав жодних клопотань чи заяв з процесуальних питань.

Таким чином, відповідач не висловив своєї позиції щодо заявлених позовних вимог та не повідомив суд про наявність обставин, які могли б мати значення для правильного та всебічного вирішення справи, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних у ній матеріалів та поданих доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та всім доказам у їх сукупності, з дотриманням вимог належності, допустимості, достовірності та достатності, а також повно й всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві складено актовий запис про народження № 1766.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16 квітня 2014 року, батьками позивачки зазначені: громадянин України ОСОБА_3 - батько та громадянка України ОСОБА_4 - мати.

29 липня 2015 року батьком позивачки було змінено ім`я, у зв`язку з чим видано свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_2 .

Згідно з указаним свідоцтвом після державної реєстрації змін особі присвоєно ім`я ОСОБА_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві складено актовий запис № 135.

Позивачка проживає разом зі своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є студенткою першого курсу факультету маркетингу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, навчається за денною формою навчання на умовах контракту. Строк навчання у вищому навчальному закладі визначено до 30 червня 2028 року.

Зазначені обставини підтверджуються довідкою № 0275 від 19 червня 2025 року, виданою ректором Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, а також договором № 2411781746 про надання платної освітньої послуги з підготовки фахівців від 13 серпня 2024 року, укладеним між Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана та ОСОБА_4 в інтересах здобувача освіти ОСОБА_1 .

22 серпня 2024 року матір`ю позивачки на рахунок університету було сплачено кошти відповідно до умов договору у розмірі 20 900,00 грн, що підтверджується квитанцією № 9352-1515-0906-6326.

10 лютого 2025 року матір`ю позивачки на рахунок університету було сплачено кошти відповідно до умов договору у розмірі 8 400,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.4181732309.1.

Вирішуючи зазначений спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У частині першій статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, судом не встановлено наявність обставин, які б перешкоджали ОСОБА_2 у виконанні цього батьківського обов`язку.

Жодних заперечень проти позову та доказів неспроможності надавати утримання повнолітній дочці відповідач не надав, проте ураховуючи принцип рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей і такі загальні засади цивільного законодавства як розумність та справедливість, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з нього аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини доходу, що на думку суду забезпечить достатнє її утримання обома батьками і не поставить платника аліментів у занадто скрутне матеріальне становище.

З урахуванням положень статей 191, 199 Сімейного кодексу України суд присуджує аліменти від дня пред`явлення позову і до припинення дочкою сторін навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 182, 184, 191, 199, 200 Сімейного Кодексу України, статтями 4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263, 264-265, 268, 352, 354-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову - 18 липня 2025 року та до припинення донькою навчання у вищому навчальному закладі, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторони:

Позивачка: ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома зареєстрована адреса перебування: АДРЕСА_1 .

Суддя Р. В. Котенко