Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №705/7912/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7912/25

2/705/1527/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Піньковського Романа Володимировича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини до досягненням дитиною трьох років,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Стукалова І.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини до досягненням дитиною трьох років.

В обґрунтування позовних вимоги зазначила, що сторони зареєстрували шлюб 08 листопада 2023 року. Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружнє життя у сторін не склалось, протягом тривалого часу вони припинили спільне проживання, у зв`язку з чим позивачем ініційовано питання розірвання шлюбу з відповідачем.

Після фактичного припинення шлюбних стосунків позивач виїхала в м.Боярка Київської області, де орендувала квартиру і проживає зі своїми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином, всі турботи і витрати на утримання дітей лягли на плечі позивача, якій тяжко одній утримувати дітей, а відповідач належним чином не приймає участі в їх матеріальному забезпеченні. Згоди щодо розміру аліментів та способу і часу їх сплати між сторонами в добровільному порядку не досягнуто.

Враховуючи наявність у відповідача можливості у наданні матеріальної допомоги, вважає за необхідне також стягнути з відповідача утримання на дружину.

Просить суд, стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а потім продовжувати стягнення у розмірі частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку – до досягнення повноліття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі частки від всіх видів його доходу щомісячно, починаючи стягувати їх від дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Ухвалою судді, після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у визначений строк з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.

Відповідачу було направлено копію ухвали судді про відкриття провадження та примірник позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому останній вважається належним чином повідомлений про судовий розгляд.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подавав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, щозгідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 08 листопада 2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 08 листопада 2023 року в Васильківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 379. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка – ОСОБА_6 , дружини – ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є: батьком – ОСОБА_2 , матір`ю – ОСОБА_5 . Актовий запис № 141.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є: батьком – ОСОБА_2 , матір`ю – ОСОБА_5 . Актовий запис № 1.

Відповідно до Договору оренди від 04 грудня 2025 року укладеного в м.Боярка між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , орендодавець ОСОБА_7 передає орендареві ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 в оренду за плату в розмірі 5000 гривень в місяць.

Згідно акту від 17.12.2025, складеного депутатом Боярської міської ради VIII скликання Фастівського району Київської області Коржовою В.М., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою Черкаська область, Уманський район, с.Ладижинка, її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08 грудня 2025 року проживають без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі – Конвенція), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно приписів статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Також судом враховується, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

Судом встановлено, що сторони разом однією сім`єю не проживають, а їхні спільні діти проживають з позивачем, який фактично несе витрати на її утримання.

Враховуючи дані обставини та приписи закону щодо обов`язку обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд вважає, що відповідач також повинен нести періодичні витрати на утримання дитини для забезпечення належного розвитку та умов її проживання.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Враховуючи вимоги ст. 182 СК України щодо обставин, які обов`язково враховуються судом при визначенні розміру аліментів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та встановлення розміру стягуваних аліментів на двох дітей в розмірі1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.10.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Даний розмір аліментів суд вважає достатнім та таким, що відповідатиме інтересам дитини.

Розглядаючи позовні вимоги в частині продовження стягнення з відповідача аліментів після досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_3 повноліття, у розмірі частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку – до досягнення повноліття сином ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні з урахуванням положень ч.3 ст. 183 СК України оскільки закон у такому випадку передбачає можливість одного з батьків звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей. Крім того, ст.192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тобто в подальшому позивач може звернутися до суду з відповідним позовом і змінити розмір стягуваних аліментів.

Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, суд зазначає наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно приписів ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Жінка, яка має дитину до трьох років, вважається працездатною. Наявність малолітньої дитини не позбавляє її працездатності, а лише надає низку соціальних гарантій та пільг згідно з трудовим законодавством України.

Суд враховує положення ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», згідно яких прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем не доведена належними та допустимими доказами можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі частини від всіх видів його заробітку.

Виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд враховує відсутність даних про доходи відповідача, його працевлаштування та доказів його непрацездатності, тому вважає, що наявні достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трьох років. Такий розмір стягуваних аліментів, на думку суду не є непомірним для відповідача та буде достатнім для належного утримання дружини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за дві позовні вимоги в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт.84, 180-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 263-265, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (рнокпп: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (рнокпп НОМЕР_5 ; АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.12.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (рнокпп: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (рнокпп НОМЕР_5 ; АДРЕСА_4 ) аліменти наїї утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.12.2025 до досягнення дитиною – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (рнокпп: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський