Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №570/1088/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1088/26

номер провадження 1-кп/570/220/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12026181180000024 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення злочину перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого, востаннє засудженого 03.11.2025 Індустріальним районним судом м. Харків, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним під час мобілізації на особливий період, 12.01.2026 приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи у польовій місцевості, що в с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області, в порушення вимог вищезазначеного законодавства, діючи з прямим умислом, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного дозволу (ліцензії) на придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, придбав, шляхом привласнення знайденого, пакунок (згорток) обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини – PVP та особливо небезпечної психотропної речовини – «ПМА (параметоксиамфетамін)», та незаконно зберігав при собі, без мети збуту, до моменту проведення особистого обшуку 13.01.2026 року у період часу з 00 год. 36 хв. до 01 год. 00 хв., на узбіччі автодороги дороги, поблизу будинку 110, по вулиці Шевченка, що в селі Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області, де у ОСОБА_5 працівниками поліції вилучено зазначений пакунок (згорток), у якому містилися два поліетиленових зіп-пакети із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини – «PVP», загальною масою 36,993 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року являється особливо великим розміром, а також поліетиленовий зіп-пакет із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини – «ПМА (параметоксиамфетамін)», загальною масою 0,226 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року являється невеликим розміром.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, в особливо великих розмірах, без мети збуту, визнав повністю і надав суду детальні показання, що 12.01.2026 року приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи у польовій місцевості, в с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області, придбав, шляхом привласнення знайденого, пакунок (згорток) обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини – PVP та особливо небезпечної психотропної речовини – «ПМА», та незаконно зберігав при собі, без мети збуту до моменту проведення особистого обшуку 13.01.2026 на узбіччі автодороги, поблизу будинку 110, по вулиці Шевченка, що в селі Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області, де у нього працівниками поліції вилучено зазначений пакунок (згорток), у якому містилися поліетиленові зіп-пакети із вмістом вказаних особливо небезпечних психотропних речовин. Погодився із масою вилучених у нього психотропних речовин.

Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_5 за ч.3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, в особливо великих розмірах, без мети збуту.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом`якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючі покарання обставини прокурором не заявлено, а судом не встановлено.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

За положеннями ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні виду та визначенні міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, пов`язаним із обігом наркотичних засобів, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий за ч.1 ст. 309 КК України, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став а знову вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів. Також, згідно досудової доповіді органу пробації, за результатами дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результатів оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства у винятковому випадку. Також в досудовій доповіді зазначено про високий ризик вчинення обвинуваченим повторних кримінальних правопорушень та високий рівень ризику небезпеки для суспільства. Тому ці обставини дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень неможливе без ізоляції його від суспільства.

Питання про судові витрати, що підтверджені документально, суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, питання про долю речових доказів - на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України, та призначити покарання виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк покарання рахувати з 12 січня 2026 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_5 залишити попереднім - у виді тримання під вартою.

Вирок Індустріального районного суду м. Харків від 03.11.2025, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. виконувати самостійно, відповідно до ст. 72 КК України.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 10 696 грн. 80 коп.:

-за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» у розмірі 4 457 грн.

-за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» у розмірі 4 457 грн.

-за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» у розмірі 1 782 грн. 80 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 15 січня 2026 року.

Речові докази, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів у відділенні поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області – знищити.

Речові докази, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1