Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №564/4736/25 — Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4736/25

23 квітня 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)

обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)

захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240030001307 від 26.02.2025 за обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пилипче Борщівського району Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, військовослужбовця призваного під час мобілізації, на особливий період, у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, Збройних Сил України, проходячи військову службу на посаді курсанта 2 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, близько 07 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року (точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на службі) самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , після чого, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав за фактичних обставин, зазначених в обвинувальному акті. При цьому показав, що 14 листопада 2024 вчинив самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 через страх нести військову службу, а також у зв`язку із збігом тяжких сімейних обставин, наявністю дитини-інваліда та малолітньої дитини. Крім того, за станом здоров`я потребував лікування та повторного проходження військово-лікарської комісії.

Винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, також доводиться дослідженими у ході судового розгляду доказами у своїй сукупності та взаємозв`язку.

Зокрема, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2024 № 326 про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення солдата ОСОБА_4 з 08.11.2024 (а.с.13);

доповіддю про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 від 14.11.2024 (а.с.9);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 про призначення службового розслідування від 18.11.2024 № 11047 (а.с.8);

актом службового розслідування (а.с. 5-7);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 11318 від 22.11.2024 про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 (а.с. 3-4);

повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.11.2024 (а.с.2);

наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2024 № 332 про зняття з усіх видів забезпечення солдата ОСОБА_4 у зв`язку із самовільним залишенням військової частини;

військовим квитком ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 (а.с. 14-15);

карткою обстеження та медичного огляду від 07.11.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_4 придатний до військової служби (а.с.16-17);

довідкою № 1570/8 військово-лікарської комісії Чортківського РТЦКСП від 06.11.2024 про те, що солдат запасу ОСОБА_4 придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.79);

витягом із наказу начальника Чортківського РТЦКСП № 313 від 08.11.2024 про призов на військову службу під час мобілізації солдата ОСОБА_4 (а.с.82);

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.09.2025 (а.с. 42-44).

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжкими злочинами.

Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд також враховує положення ст. 50, 65 КК України, зокрема, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, тяжкість вчиненого злочину, його підвищену суспільну небезпеку, а також особу винного, те, що до кримінальної відповідальності притягається вперше, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та є необхідним призначити йому покарання за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з розрахунку день за день.

Відповідно до ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 22 квітня 2026 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 20 червня 2026 року.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не пред`являвся.

На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 373, 374, 376 КПК України,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання – 24 вересня 2025 року 14 год. 52 хв.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більше як до 20 червня 2026 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1