Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №555/2555/25 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2555/25

Номер провадження 1-кп/555/121/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2026 р.

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1

при секретаріОСОБА_2 ,

з участю прокурораОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого, адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Бистричі, Березнівського району, Рівненської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , тимчасово непрацюючого, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку на утриманні не має, не депутата, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 20 квітня 2025 року близько 19:00 год., перебуваючи поблизу 4-го Державного пожежно-рятувального поста, розташованого за адресою: смт. Соснове вул. Героїв Рятувальників, 19, Рівненського району, Рівненської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, в ході словесної суперечки з ОСОБА_6 , вирішив спричинити останньому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, маючи на меті заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_6 , стоячи попереду останнього умисно наніс кулаком правої руки один удар в область лівої скроні та два удари кулаком правої руки в область носа потерпілого. Від вищезазначених ударів ОСОБА_6 втратив рівновагу та впав на коліна. В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочині дії, стоячи по ліву сторону від потерпілого, умисно лівою ногою наніс два удари в верхню частину обличчя потерпілого ОСОБА_6 .

Внаслідок вищезазначених протиправних умисних дій, ОСОБА_4 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку). Отримана ОСОБА_4 закрита черепно-мозкова травма (струс головного мозку), за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України – нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 125 КК України визнав повністю та дав детальні показання про час, місце , спосіб та інші обставини нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я при зазначених у вироку обставинах, в скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України доведена зібраними доказами.

Таким чином , суд дійшов висновку, що фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 наявні, діяння, у вчиненні якого він обвинувачується, мало місце.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 125КК України, як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а ще має бути і необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Вивченням даних щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря- нарколога та лікаря- психіатра не перебуває.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України: є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України: відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень покарання за ч.2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень

Речові докази та процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення , в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 6 591 гривень 04 коп. - як відшкодування матеріальної шкоди, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 288 000 гривень - як відшкодування моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в розмірі - 44 000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечує щодо стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 780 гривень, у відшкодування моральної шкоди 1000 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.128КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В статті 22ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є в тому числі і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Статті 1166, 1167ЦК України регламентують підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та моральну шкоду.

Відповідно до п.п. 6, 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989року (із наступними змінами) «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам. Суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладання на засудженого обов`язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

Заявлена потерпілим вимога про стягнення з обвинуваченого на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6591 гривень 04 коп. підлягає до задоволення, оскільки така шкода підтверджена відповідними доказами.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілого, то суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України за змістом якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом п. п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (із наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями, яка полягає у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Потерпілий просить стягнути з обвинуваченого на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 288000 гривень, мотивуючи тим, що він отримав тілесні ушкодження, пережив нервові переживання, тривогу щодо стану свого здоров`я.

Суд погоджується з таким обґрунтуванням моральної шкоди, однак вирішуючи питання про розмір її відшкодування враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність і наслідки вимушених змін у її життєвих стосунках, обставини скоєння проступку.

А тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер діяння та ступінь вини обвинуваченого, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 10000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 44000 гривень , то суд враховує наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.8 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд визначає розмір витрат на правничу допомогу виходячи з інтенсивності участі адвоката в судовому процесі, кількості, тривалості судових засідань. Враховуючи обсяг фактично наданої адвокатом ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_6 правової допомоги та затрачений ним час у даному кримінальному провадженні , суд приходить до висновку , що з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 підлягає стягненню 10000 гривень.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот ) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 6 591 (шість тисяч п?ятсот дев?яносто одну) гривень .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч ) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області.

Суддя ОСОБА_1