Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №545/4645/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Суд: Полтавський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №545/4645/25

Суддя: Зуб Т. О.

Справа № 545/4645/25

Провадження № 2/545/35/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участі секретаря Пінчук З.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача- адвоката Пустяк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначивши, що ОСОБА_1 18.12.2024 року о 17:45 год. керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Європейська, буд. 51 в м. Полтава, не переконався в безпечності маневру повороту праворуч, не зайняв відповіде крайнє положення на проїзній частині після чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку біля правого краю проїзною частини, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2025 року та постановою Полтавського апеляційного суду від 12.06.2025 року.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_3 , що належить АТ «ОГС «Полтавагаз». Вартість відновлювального ремонту пошкодженого відповідно до звіту № 112351 про визначення вартості відновленого ремонту транспортного «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_2 складає 37215,83 грн. Зазначена шкода особисто відповідачем не була відшкодована потерпілій особі.

Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218617196 з терміном дії 27.12.2023 по 26.12.2024. У зв`язку з настанням події, передбаченої ст. 43 Закону, МТСБУ 16.05.2025 р. здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 34 136,12 грн. (наказ № 3.1/15382 від 15.05.2025 р.).

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 37 Закону, після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_2 16.05.2025 р. МТСБУ листом звернулось до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, який залишено без задоволення. Також, МТСБУ додатково понесені витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1730,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути в порядку регресу суму сплаченого відшкодування у розмірі 34136,12 грн., суму сплачених витрат на послуги аварійного комісара у розмірі 1730,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 03.03.2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначене судове засідання.

02.04.2026 року відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника- адвоката Пустяк А.В. надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що на момент скоєнні ДТП від мав статус учасника бойових дій, а тому згідно п.13.1 ст. 13 Закону України Закон України № 1961-IV, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача- адвокат Пустяк А.В. просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_1 підтримав думку свого представника.

Вислухавши доводи сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.12.2024 року о 17:45 год. керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Європейська, буд. 51 в м. Полтава, не переконався в безпечності маневру повороту праворуч, не зайняв відповіде крайнє положення на проїзній частині після чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку біля правого краю проїзною частини, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2025 року (а.с. 14-20), яка залишена в силі постановою Полтавського апеляційного суду від 12.06.2025 року (а.с. 21-25).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_3 , що належить АТ «ОГС «Полтавагаз». Вартість відновлювального ремонту пошкодженого відповідно до звіту № 112351 про визначення вартості відновленого ремонту транспортного «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_2 складає 37215,83 грн. (а.с. 26-36).

Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218617196 з терміном дії 27.12.2023 по 26.12.2024. У зв`язку з настанням події, передбаченої ст. 43 Закону, МТСБУ 16.05.2025 р. здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 34136,12 грн. на підставі наказу № 3.1/15382 від 15.05.2025 року (а.с. 38, 39, 40).

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 37 Закону, після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_2 16.05.2025 р. МТСБУ листом звернулось до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, який залишено без задоволення. Також, МТСБУ додатково понесені витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1730,00 грн. (а.с. 41).

Відповідно до ст. 979 ЦК України та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування- це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми, та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування- страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

В силу приписів ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди передбачено, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій з 24.02.2016 року безтерміново, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 (а.с. 107).

Разом з тим, пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач ОСОБА_1 під час вчинення ДТП, яке мало місце 18.12.2024 року, мав статус учасника бойових дій, а тому має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, встановлені законодавством України, то відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», він був звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Підунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, передбачено виняток щодо права страховика подати регресний позов до водія транспортного засобу, який звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України відповідно до пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на підставі пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.12.2024 року за участю відповідача повинно проводитись МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом, то у ОСОБА_1 відсутній обов`язок з відшкодування позивачу, як страховику, матеріальної шкоди в порядку регресу, отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимо гст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. 4, 12, 76, 80, 81, 82, 90, 141, 264-268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди в порядку регресу- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб

Оригінал: reyestr.court.gov.ua