Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №536/2628/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

№ 536/2628/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Баранської Жанни Олександрівни, за участю секретаря Волошиної А.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Охмака В.І., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці адміністративні матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

27 жовтня 2025 року інспектором СРПП ВНП № 2 Кременчуцького районного управління поліції Іванчук І.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 314687 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно вказаного вище протоколу, 27 жовтня 2025 року близько 18.48 години, перебуваючи в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме, принижував словесно, ображав, погрожував, що викликало у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, спричинило негативний вплив та завдало шкоди її психічному здоров`ю, дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, 09 листопада 2025 року інспектором СРПП ВНП № 2 Кременчуцького районного управління поліції Остащенком О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 314719 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно вказаного вище протоколу, 09 листопада 2025 року близько 14.00 години, перебуваючи в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме, висловлював погрози , ображав словесно, принижував, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю, дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, 22 листопада 2025 року інспектором сектору євенальної превенції Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Солопун М.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 397319 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно вказаного вище протоколу, 03 листопада 2025 року близько 09.00 години, перебуваючи в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме, словесно ображав, погрожував, принижував та залякував, що викликало у останньої побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість та завдало шкоди її психічному здоров`ю, дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, 06 березня 2026 року інспектором СРПП ВНП № 2 Кременчуцького районного управління поліції Приходько М. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 591057 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно вказаного вище протоколу, 06 березня 2026 року близько 20.00 години, перебуваючи в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , з якою спільно проживають та мають спільний побут, а саме, кричав на неї, виганяв з будинку, шарпав за одяг, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю, дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 березня 2026 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 173-2 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав та пояснив наступне. Так, вони з дружиною ОСОБА_2 проживають у будинку по АДРЕСА_1 , перебувають у неприязних відносинах. ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю першої групи «Б» по зору. Зауважив, що усі конфлікти розпочинає саме ОСОБА_2 з різних підстав, неодноразово відбирала в нього мобільний телефон. Щодо конфліктів, які виникали між ним та дружиною вказав, що це були обопільні сварки, які виникали з різних побутових причин, в тому числі і щодо проживання в будинку, що придбаний ними за час перебування в шлюбі. Кожного разу, коли дружина зверталась до поліції, він надавав письмові пояснення, де свою вину не визнавав.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Охмак В.І. в судовому засіданні вказав, що в діях його підзахисного відсутній склад інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки обопільна сімейна сварка не може вважатись вчиненням домашнього насильства, За таких обставин просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає разом з чоловіком ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Між ними систематично виникають конфлікти з ініціативи чоловіка, в ході сварок між ними, чоловік її ображає, погрожує вигнати з будинку та залишити без місця проживання. Також пояснила, що будинок, в якому вони зараз проживають придбаний за час перебування в шлюбі з ОСОБА_1 та вона має намір ініціювати розгляд справи щодо розподілу цього майна та розірвання шлюбу з ОСОБА_1 . Конкретизувати, які саме інші погрози ОСОБА_1 висловлював щодо неї пояснити не змогла.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Охмака В.І., потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши адміністративний матеріал, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, як на думку захисника, у протоколі про адміністративне правопорушення викладене адміністративне правопорушення, яке не передбачене законом.

Положеннями статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно зі ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Нормами наведеного закону визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

При цьому, суд зазначає, що сварка та конфлікт не є психологічним насильством у розумінні ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», згідно змісту якого форма домашнього насильства включає словесні образи, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, втрати здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров`ю. Таким чином, психологічне насильство це умисні дії, коли особа прагне спричинити шкоду, порушити права і свободи людини, а конфлікт (сварка) це взаємне з`ясування обставин без приниження честі і гідності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, до усіх чотирьох протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надано виключно рапорти інспекторів-чергових ВНП № 2 про реєстрацію звернення ОСОБА_2 , а також письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які за своїм змістом аналогічні наданим поясненням у ході судового розгляду справи, та з яких вбачається виключно виникнення обопільних сварок з різних побутових підстав.

Також, суд зазначає, що одним із важливих елементів об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є наслідки у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

В даному випадку, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази на підтвердження заподіяння шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 діями ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд констатує, що матеріалами справи не доведено, чи дійсно була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є недоведеним.

У відповідності до частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю у відповідності до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 173-2, 247, 251, 280, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ? закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяЖанна БАРАНСЬКА