Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №533/251/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/251/26

Провадження № 2/533/295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

23 квітня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді – Оксенюк М.М.,

за участю: секретаря судового засідання – Шуліки Л.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В

20.03.2026 представник позивача адвокат Альошкіна О.І. в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб, який зареєстрований між позивачем та відповідачем.

На обґрунтування позову представник позивача зазначила, що між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який 19.07.2014 зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, про що зроблено відповідний актовий запис №595.

Від даного шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає з матір`ю.

Примирення між сторонами неможливе.

Згідно ухвали суду справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Альошкіна О.І., у судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява представника позивача з проханням слухати справу без їхньої участі, позов підтримують (а.с.35).

Окрім цього, прохала залишити надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 ».

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява відповідача з проханням слухати справу без його участі, позов визнає, проти стягнення судових витрат не заперечує (а.с.29).

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19.07.2014 сторони уклали шлюб, який зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, про що зроблено відповідний актовий запис №595 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 31.07.2014).

Сторони припинили шлюбні стосунки, спільне господарство не ведуть.

Від даного шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає з матір`ю.

Спір щодо проживання малолітньої дитини та майновий спір між сторонами відсутній.

Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Згідно до ст.110, 111, 112 СК України вбачається, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, суд вважає, що позов позивача про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, оскільки можливості відновлення подружніх стосунків між сторонами втрачені і подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.

Відповідно до ст.113 СК України вбачається, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, з врахуванням позиції позивача, суд вважає, що останній необхідно залишити право надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 ».

Щодо розподілу судових витрат

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 1331,20 грн, про що свідчить квитанція про сплату судового збору.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

На підтвердження витрат, пов`язаних з правничою допомогою представником позивача адвокатом Альошкіною О.І. було надано: акт-приймання передачі згідно договору про надання правової допомоги від 10.03.2026, відповідно до якого винагорода адвоката становить 5000,00 грн; додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 10.03.2026; ордер на надання правничої допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №3499 видане на ім`я Альошкіної Олени Ігорівни; квитанцію №1 від 10.03.2026 про оплату за юридичні послуги в розмірі 5000,00 грн (а.с.18-22).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та

верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 110–112, 113 СК України, ст.12, 14, 19, 76, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб, який зареєстрований 19 липня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, про що зроблено відповідний актовий запис №595, між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , картка платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: село Лозки Кременчуцького району Полтавської області, картка платника податків НОМЕР_3 ) – розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 - залишити право надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: село Лозки Кременчуцького району Полтавської області, картка платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , картка платника податків НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 1331,20 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, в загальному розмірі 4331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Копію рішення після набуття чинності направити для реєстрації до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Суддя М.М. Оксенюк